Навіщо Іран атакував Ізраїль ракетами та дронами, і що станеться далі
Безпрецедентна «місія відплати» посилила страхи великої війни на Близькому Сході
Уночі проти неділі, 14 квітня, Тегеран здійснив масовану повітряну атаку по території Ізраїлю, щоб помститися за ракетний удар по іранському консульству в сирійському Дамаску 1 квітня. Понад 300 ударних безпілотників та понад 150 крилатих і балістичних ракет трьома хвилями було запущено з Ірану, Іраку, Сирії та Ємену.
На всій території Ізраїлю було оголошено повітряну тривогу. Протягом кількох годин жителі Тель-Авіва та інших міст чули гучне виття сирен і гуркіт систем ППО, а також спостерігали в нічному небі прильоти схожих на метеорити ракет.
До 3:00 повітряна атака припинилася, й Корпус вартових ісламської революції (КВІР), елітний підрозділ іранської армії, оголосив про «успішне влучання та знищення» важливих військових цілей на «окупованих» Ізраїлем територіях.
«Шкода незначна»
Іранську атаку було спрямовано переважно по базі ВПС у пустелі Негева та Голанських висотах, які формально вважаються територією Сирії, окупованою Ізраїлем 1967 року. У мережі з'явилися відео, як потужні іранські ракети падають і вибухають на пустирях, нічого не вражаючи. Це дало експертам привід називати повітряну атаку Ірану «фарсом за домовленістю».
Прессекретар армії Ізраїлю Даніель Хагарі повідомив, що «переважну більшість» ракет було перехоплено. За його словами, військовій базі в Негеві було заподіяно «незначну шкоду». Єдиною людиною, яка постраждала від атак, виявилася 10-річна бедуїнська дівчинка в районі Арада, госпіталізована з осколковим пораненням голови.
Експерти вказують, що Іран не вперше завдає «бутафорського» удару відплати без жодних результатів, окрім інформаційного. Так, за п'ять днів після ліквідації американцями легендарного генерала Касема Сулеймані 3 січня 2020 року Іран відповів ракетною атакою по американській авіабазі Айн-аль-Асад в Іраку. Пізніше з'ясувалося, що ніхто з військовослужбовців США тоді не загинув, тому що іранці їх заздалегідь попередили.
Позиція Ірану: «питання вичерпано»
Протягом двох тижнів Тегеран погрожував жорстоко помститися за «ляпас», що йому дав Тель-Авів. В іранському консульстві в Сирії, по якому 1 квітня ізраїльські ВПС завдали ракетного удару, загинули щонайменше 13 людей, зокрема командир підрозділу «Аль-Кудс» КВІР генерал Мохаммад Реза Захеді та генерал Мохаммад Хаді Хаджі Рахімі. Офіційний представник МЗС Ірану Нассер Канаані назвав цей напад «грубим порушенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини» й обіцяв ухвалити рішення про те, як покарати агресора.
Сьогодні представництво Ірану в ООН оголосило, що атаку відплати по Ізраїлю можна вважати завершеною. У Тегерані попередили: у разі відповіді Ізраїлю наступний удар по ньому буде суворішим.
«Ми вдарили по сіоністському режиму відповідно до статті 51 Статуту ООН (напад з метою самооборони) після атаки в Дамаску. Питання вичерпане, але ізраїльський режим може зробити ще одну помилку, і тоді реакція Ірану буде набагато жорсткішою. Це конфлікт між Іраном та бунтівним ізраїльським режимом, США мають залишатися осторонь», – йдеться у заяві представництва Ірану в ООН.
«М'яч на американській половині поля»
Офіс ізраїльського прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу заявив: «Відповідь Ізраїлю на атаку Ірану буде жорсткою і чіткою».
Проте 11-мільйонний Ізраїль пів року не може впоратися з палестинським опором у секторі Газа і навряд чи здатен воювати з 87-мільйонним Іраном і його сателітами без повномасштабної підтримки Сполучених Штатів. Тим часом США явно налаштовані перевести конфлікт із військових рейок на дипломатичні.
Коментуючи іранську атаку, президент США Джо Байден похвалив американські війська за ефективність. «Ми допомогли Ізраїлю збити майже всі безпілотники та ракети», – зазначив американський лідер.
Джо Байден пообіцяв зустрітися з іншими главами країн «Великої сімки», щоб організувати «спільну дипломатичну відповідь» на зухвалу атаку Ірану.
Допомога США, конче потрібна Ізраїлю для військової кампанії в секторі Газа, загальмувалася через те, що демократи намагалися провести її в Конгресі в одній зв'язці з фінансуванням для України, Тайваню та палестинців. Відповідний законопроєкт, що передбачає $60 млрд для Києва, $14 млрд для Тель-Авіва та $9 млрд гуманітарної допомоги сектору Газа, у лютому 2024 року схвалив американський Сенат (більшість у демократів). Однак Палата представників (більшість у республіканців) досі зволікала з його ухваленням.
За цей час республіканці двічі намагалися надати Ізраїлю військову допомогу окремим пакетом, але обидва рази демократи не дозволяли їм «викинути» із законопроєкту Україну й Тайвань. Сьогодні лідер республіканців у Палаті представників Стів Скаліз запевнив, що найближчими днями конгрес «розгляне законопроєкт про допомогу нашому союзнику Ізраїлю та притягненню Ірану та його прихильників».
Він та інші законодавці наразі не коментують, чи міститиме цей законопроєкт допомогу Україні. Це може означати, що торги між демократами та республіканцями ще тривають.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
