Дихати немає/є чим. Що з якістю повітря в містах України та по світу?
І наскільки війна впливає на ці показники
22 квітня 2024 року в Індії загорілося сміттєзвалище Газіпур. Площа цього полігону перевищує 40 футбольних полів, висота сміттєвих гір щорічно зростає на 10 метрів, а горить цей полігон дуже часто. Останнє займання – через масштабність і клуби диму – викликало паніку серед населення та вкотре привернуло увагу до утилізації сміття і якості повітря в густонаселених містах світу. Приблизно в ті ж дні світ побачила доповідь World Air Quality Report 2023 – глобальне дослідження щодо якості міського повітря.
У 2023 році тільки в десяти країнах і територіях світу рівень вмісту в повітрі забруднювальних речовин – зважених часток PM2.5 – відповідав світовим стандартам безпеки для здоров'я. Такі дані наведені в щорічній доповіді про якість повітря швейцарської дослідницької організації IQAir, у якій фахівці оцінили рівень забруднення повітря у 134 країнах і 7812 містах.
Як зазначають в IQAir, забруднення повітря є причиною кожної дев'ятої смерті у світі та являє собою найзначнішу екологічну загрозу для здоров'я людини. Серед захворювань, які провокує висока концентрація PM2.5: астма, рак, інсульт, хвороби легень. Крім того, вплив підвищених рівнів дрібнодисперсних частинок здатен погіршити когнітивний розвиток, призвести до психічних розладів та ускладнити вже наявні захворювання, зокрема діабет.
За оцінками IQAir, у 2023 році найчистіше повітря було у Французькій Полінезії. Також повітря відповідає стандартам Всесвітньої організації охорони здоров’я на Маврикії, в Ісландії, Гренаді, на Бермудах, у Новій Зеландії, Австралії, Пуерто-Рико, Естонії та Фінляндії.
Країна з найбруднішим повітрям – Бангладеш, де вміст PM2.5 більш ніж удесятеро перевищує безпечний рівень.
Україна посіла 107-ме зі 134 місць у глобальному ренкінгу та 31-ше із 43 – у Європі (де найнижче місце вказує на найменший рівень забруднення повітря).
Окремо у звіті виділено чотири українських міста: Одеса та Київ із найкращими показниками опинилися в зеленій зоні, Львів – у жовтій, а Чернівці – у червоній, що свідчить про найбільш шкідливе забруднення повітря.
Чому PM2.5 має значення? Концентрація PM2.5, дрібнодисперсних аерозольних частинок діаметром до 2,5 мікрона – основний показник якості повітря. Вимірюваний у мікрограмах на кубічний метр (мкг/м3), PM2.5 є одним із шести найпоширеніших забруднювачів, які контролюються та регулюються природоохоронними органами у всьому світі через значний вплив на здоров'я людини й довкілля. Вплив цих частинок, зокрема, спричиняє серцево-судинні та неврологічні захворювання, підвищує ризик смерті.
PM2.5 може походити з різних джерел, кожне з яких потенційно призводить до різних хімічних сполук і фізичних характеристик. Найпоширеніші компоненти PM2.5 – це сульфати, сажа, нітрати й амоній. Антропогенні джерела PM2.5 переважно пов'язані з двигунами внутрішнього згоряння, промисловими процесами, виробництвом електроенергії, спалюванням вугілля та деревини, сільськогосподарською діяльністю та будівництвом. Природні джерела включають пилові й піщані бурі, а також лісові пожежі.
Як пов’язані зміна клімату та забруднення повітря? Кількість PM2.5 становить прямий ризик для здоров'я, проте його наслідки виходять за ці межі й упливають на складні екологічні процеси. Зміна клімату, спричинена насамперед викидами парникових газів, безпосередньо впливає на концентрацію забруднювачів PM2.5 у повітрі. Зокрема, посилює задимлення від лісових пожеж і вміст алергенів від рослинного пилку.
Викиди від спалювання викопного палива становлять 65% світових викидів CO2, а також є основною причиною більшості смертей, пов'язаних із забрудненням повітря PM2.5. Це, як зазначають автори World Air Quality Report 2023, підкреслює взаємозв'язок між погіршенням якості повітря, спалюванням вугілля, нафти, природного газу та зміною клімату.
«Наявні прогнози вказують на те, що зміна клімату загострить проблеми з якістю повітря, а екстремальні спекотні явища стануть сильнішими й частішими. У багатьох регіонах інтенсивне забруднення вже збігається з екстремальною спекою, що посилюється застоєм повітря, коли слабкий вітер перешкоджає природній вентиляції та дозволяє забруднювачам накопичуватися. Пилкові сезони стали довшими й інтенсивнішими через збільшення концентрації викидів пилку від трав і дерев на тлі кліматичних змін. Частота таких явищ дедалі зростатиме в усьому світі», – йдеться у звіті.
Водночас його висновки вказують і на привід для оптимізму: «Оскільки викиди від викопного палива є причиною більшості смертей, пов'язаних із забрудненням повітря, врегулювання проблеми глобальних кліматичних змін через поширення відновлюваних джерел енергії відкриває можливості для всебічного поліпшення стану довкілля».
Чому оцінки IQAir варті довіри? Глобальний звіт про якість повітря за 2023 рік узагальнює дані про концентрацію PM2.5 у 7812 містах зі 134 країн світу. Вони зібрані понад 30 000 станцій моніторингу якості повітря, що використовуються науково-дослідними установами, державними органами, університетами, освітніми закладами, некомерційними організаціями, приватними компаніями та науковцями-громадянами.
Усі дані про якість повітря зібрано в режимі реального часу глобальною платформою моніторингу якості повітря IQAir, яка здійснює їх аудит за допомогою протоколів перевірки й калібрування з метою гармонізації всіх показників, отриманих по всьому світу.
Чи варто хвилюватися про якість повітря європейцям? У звіті 2023 року Європа представлена 2006 містами в 43 країнах. Середні показники PM2.5 у регіоні незначно зросли проти попереднього року.
Ісландія залишається найменш забрудненою країною із середньою концентрацією 4 мкг/м3. У Боснії та Герцеговині рівень PM2.5 знизився на 18% у 2023 році проти 2022 року, але ця країна залишається найбільш забрудненою на континенті з середньорічною концентрацією забруднювачів 27,5 мкг/м3.
Лише три держави Європи – Ісландія, Естонія та Фінляндія – досягли рекомендованого ВООЗ безпечного річного рівня PM2.5, повторивши власний успіх 2022 року.
Хорватія продемонструвала найбільший річний прогрес у зниженні концентрації PM2.5: її середньорічний показник знизився більш ніж на 40%. Чорногорія, напроти, зазнала рекордного абсолютного зростання числа забруднювальних речовин у повітрі: 2023 року середній показник збільшився на 4 мкг/м3 і досяг позначки 20 мкг/м3.
Загалом за підсумками 2023 року спостерігалася загальна тенденція до зниження середньорічних рівнів PM2.5 у європейських містах. Якщо у 2022 році серед них 39% були в зеленому діапазоні, то торік уже більш ніж половина (54%) потрапили в цю межу.
А чим дихають українці? У нашій країні дослідники вказують на деякий прогрес щодо якості повітря, проте війна є причиною негативного тренду.
Ось ключові висновки:
- Попри значні труднощі, з якими довелося зіткнутися, віддані своїй справі фахівці з якості повітря та громадські науковці в Україні 2023 року підтримували та розширювали мережі моніторингу якості повітря. Покриття отриманих даних зросло до 28 міст із 22 міст у 2022 році.
- Через деіндустріалізацію, спричинену війною, рівні PM2.5 продовжували знижуватися на більшій частині території країни: 2023 року середньорічний показник знизився на 11% – до 8,6 мкг/м3, проти 9,7 мкг/м3 у 2022 році.
- Атаки на енергетичну інфраструктуру України в зимовий сезон 2022–2023 років призвели до гострої енергетичної кризи, що вимагала використання твердого палива для опалення будинків. Ця тенденція спостерігалася по всій території країни, де щомісячні рівні PM2.5 досягли піку в січні 2023 року.
- У містах Київської області середньомісячні концентрації зросли в середньому на 65% проти 2022 року.
- Моніторинг із використанням супутникових даних виявив загальне скорочення викидів діоксиду азоту (NO2), які пов'язані зі спалюванням викопного палива й утворенням сажі, у міських і промислових центрах у порівнянні з мирним часом. Це властиве зонам бойових дій і пов'язано із закриттям підприємств та переміщенням населення.
«Загальна ситуація в Україні свідчить про те, що російське вторгнення, яке триває, завдало шкоди якості повітря. Викиди військової техніки та літаків продовжують забруднення», – зазначають дослідники. Тому «посилений моніторинг забруднення та зосередженість на сталих практиках промислового й енергетичного виробництва повинні відігравати важливу роль у період повоєнної відбудови країни».
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
