Володарі рою дронів: як ШІ від Swarmer дозволяє одному пілоту одночасно керувати 10–15 БпЛА
І як MilTech-рішення тестуються в бойових умовах
Український ШІ-стартап Swarmer розробляє систему штучного інтелекту для управління роєм дронів. Компанію заснували Сергій Купрієнко та Алекс Фінк у травні 2023 року. Команда створює рішення, здатне планувати й виконувати місії на відстані десятків кілометрів протягом декількох годин. Першу версію з простими операціями стартап нещодавно «викотив» на бойове застосування. Рішенням уже користується один із підрозділів БпЛА. У планах – до кінця року створити складнішу систему. Як команда планує це зробити? Що зараз вміє це ШІ-рішення? Та чи потрібні нові інвестиції? Про це та багато іншого Mind поспілкувався з топами Swarmer.
Що вміє система? Продукт Swarmer – Styx AI – дозволяє управляти відразу декількома безпілотниками, що підвищує ефективність одного пілота. Перша версія працює в горизонті години. Наразі рішення може об’єднати в рій 10–15 дронів. Найближчим часом команда хоче навчити систему планувати складні місії з передачею цілі, ураженнями та підтвердженнями. Найважче, за словами засновників, перетворити дрони «на суперрозумні істоти, які літають зграями, адаптуються під зміни та ефективно виконують поставлене людиною завдання». Технічно стартап може запустити й 100 дронів, головна складність – навчити їх комунікувати між собою. «Пілоти F-16 вчаться 10 років, щоб літати групою», – наводить приклад СРO Swarmer Олександр Арапов.
Програмне забезпечення пропонує оператору дрона оптимальний спосіб досягнення цілей, але остаточне рішення про ураження ухвалює людина. «Основний принцип управління роєм дронів полягає в тому, що людина має бути відповідальною за ключові рішення», – пояснює Купрієнко.
Рішення може працювати з усіма видами дронів, але, щоб успішно пройти перше бойове тестування, систему обмежили. Перша версія працює лише з одним типом дронів. «Спеціально повирізали дещо, система здатна виконувати складні операції на багатьох дронах, але для того, щоб безпечно пройти перше бойове і передати рішення пілотам, багато чого ховали. Зробили велику червону кнопку, яка запускає декілька запобіжників», – пригадує Арапов. Ця опція дозволяє зберегти й повернути дрон додому.
За словами Купрієнка, під «капотом» – гнучкий мікс алгоритмічних методів. «Міксуємо між собою алгоритмічний підхід, який задає рамки, що може робити модель, а що ні. Усередині такого підходу, як у клітці, приймаються рішення. Маємо бути впевнені, що система безпечна та передбачувана для людини, яка нею користується», – говорить спікер.
Штучний інтелект Swarmer навчений на 4000 місіях. Класична проблема у навчанні ШІ-моделі – дані. «Набагато більше коштів пішло на те, щоб працювати з даними. Переважно навчали модель на відкритих даних. Складність полягає в їх якості. Дані з керування дронів, крім відкритих джерел, у нас завдяки партнерству з одним із розробників дронів», – уточнює Купрієнко.
Як тестувалося рішення? Спочатку в симуляторі, який команда зробила самостійно. Далі – три тижні життя на полігоні із залученням пілотів. «У нас кількість тестових записів про вильоти в датасеті вимірюється сотнями. За літо 2023 року разом з командою на полігоні під сонцем обгоріли рази чотири (і навіть моя машина)», – згадує Купрієнко.
Останній етап тестування – бойове застосування. «На це пішли останні півтора місяця. Постійно переносили бойове. Хотіли впевнитися, що рішення зрозуміле для військових і працюватиме в їхній парадигмі», – розповідає кофаундер. Команда ознайомлює пілотів із роботою системи, але цей процес дуже швидкий. «Пілоти зазвичай молоді та розвинуті, які бачили і складніші системи, вони швидко починають працювати з рішенням», – пояснює Купрієнко.
Спікер не коментує, як вдалося вийти на бойове. Втім радить: «Якщо ви – MilTech-стартап, робити це треба максимально швидко. Якщо немає знайомих військових – йдіть на хакатони, до «Армії дронів», можна просто постукати у фейсбуці до людей, які цим займаються. У Міноборони, Мінцифрі, «Аеророзвідці» є купа людей, які зацікавлені в тому, щоб якомога швидше сконтактувати вас із людьми в армії, які допоможуть перевірити ідею», – каже Купрієнко.
Скільки вклали в розробку? Swarmer не розголошує ані загальну суму інвестованих коштів у продукт, ані імена інвесторів. Співзасновники лише зазначають: вкладено декілька сотень тисяч доларів, а проінвестували три фонди. Єдине залучення, про яке стартап публічно повідомляв, від фонду та акселератора D3. Сума інвестицій не розголошувалася. Відомо, що стандартний чек D3 в межах акселератора становить $125 000. Залучені кошти стартап вклав у команду та створення прототипу продукту.
Гранти команда не залучала: на той момент, коли запускалися (кінець літа 2023 року), потребувала значно більших сум, ніж можна отримати на грантовій основі. «Зробили багато домашньої роботи й витратили значну кількість власних коштів. Розуміли, що нам потрібні набагато більші гроші, ніж ті, які могли отримати у вигляді гранту в Україні. $25 000 від Brave1 вистачило б на тиждень-два роботи. Тому навіть не подавалися», – пояснює Купрієнко.
Чи потрібні ще інвестиції? Так. Зараз стартап готується до нового залучення. «Стараємося йти у форматі стандартного західного чека для seed-раунду. Тобто йтиметься про мільйони доларів», – коментує кофаундер. Команда працює з декількома фондами й очікує, що більшість інвесторів будуть західними. Стартап розраховує залучити кошти найближчим часом.
Які нові розробки у планах? Swarmer планує використати інвестиції для подальшої розробки продукту. Потрібно допрацювати два ключові технологічні модулі: «Аналіз і моделювання ситуацій на полі бою» (дозволяє розуміти поточні події та прогнозувати майбутні) і «Планування, виконання, перепланування поведінки роїв». Купрієнко пояснює: «Це й відрізняє рій від простої групи дронів. Він постійно аналізує виконані завдання, а при отриманні нової інформації – переплановує місію». У планах команди закінчити версію зі складними операціями протягом 6 місяців. «Нарощуємо темпи роботи, що вимагає додаткових ресурсів: фінансування та розширення команди», – коментує він.
Що говорить досвід конкурентів? Розробка онлайн-системи DELTA, яка дозволяє спостерігати за полем бою в реальному часі й обмінюватися інформацією, тривала вісім років, наводить приклад Купрієнко. «Ця система стала стандартом, яким користуються всі. Якщо нам вдасться досягти подібного результату за один рік, вважатиму, що досягнув життєвої мети», – пояснює він.
За словами Купрієнка, на ринку у Swarmer є конкуренти. Але команда намагається зібрати єдиний продукт із рішень різних компаній. «Беремо елементи від Palantir, Shield.ai, додаємо військовий софт від Rheinmetall та інтегруємо інновації від Avalor.ai», – розповідає кофаундер. На його думку, критична проблема більшості компаній – вони народжені в мирний час. «Ми за дві години роботи з пілотами дізнаємося більше інформації і приносимо більше користі, ніж каліфорнійський стартап у Санта-Моніці за два роки. Робимо систему, яка інтегрується в реальні бойові умови, а не теоретичну ситуацію», – додає він.
Чому поки не йдуть за кордон? Зараз основний ринок, на якому фокусується стартап, – Україна. «Побудувати компанію вартістю $1 млрд і виграти війну для нас стратегічно набагато важливіше, ніж створити компанію вартістю $100 млрд і не виграти», – говорить Купрієнко. Про клієнтів засновники не розповідають. «На цьому етапі фандрейзингу не можемо про це комунікувати», – резюмує Купрієнко.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
