Квантове майбутнє як спадщина для людства. За що треба дякувати Пітерові Гіґґсу, окрім однойменного бозона
І де може знадобитися доробок знаного фізика
8 квітня не стало Пітера Гіґґса, фізика-теоретика, який передбачив існування бозона Гіґґса та, по суті, переписав теоретичну фізику. Він помер у своєму будинку в шотландському Единбурзі. Його роботи не лише революціонізували наше розуміння фундаментальних сил і частин, що управляють космосом, а й ініціювали потужний рух співпраці задля пошуку доказів їхнього існування.
Теорія Гіґґса стала каталізатором для амбітних наукових пошуків, охопивши десятиліття досліджень, технологічних інновацій і безпрецедентного міжнародного співробітництва. Ці монументальні розробки включали будівництво колосальних прискорювачів елементарних частинок (зокрема, Великого адронного колайдера), розробку передових детекторних систем та координацію по всьому світу тисяч вчених, об’єднаних єдиним прагненням розкрити таємниці Всесвіту.
«Частинка бога»
Вершиною цих пошуків стало відкриття 2012 року в CERN (Швейцарія) тієї самої «частинки бога» – бозона Гіґґса. Це підтвердило теоретичні розрахунки Пітера Гіґґса, які свідчили про те, що навіть у субатомних частинок наявна маса.
Відкриття не лише стало справжньою вершиною людської винахідливості, а й нагадало людству про потребу постійного пошуку й безперервних досліджень: коли людство самовдоволено вважало, що вже багато знає, професор довів, що ми ще не дуже розуміємося на тому, як усе влаштовано. На визнання їхнього вкладу Пітер Гіґґс і бельгійський фізик Франсуа Енглерт отримали 2013 року Нобелівську премію, що назавжди закріпило за ними статус піонерів у галузі фізики елементарних частинок.
Пітер Гіґґс народився 1929 року в британському місті Ньюкасл-апон-Тайн. На його бажання долучитися до теоретичної фізики вплинули роботи іншого теоретика, Пола Дірака, – піонера галузі квантової механіки. У 1941–1946 роках він відвідував у Бристолі Котемську школу грамоти, надихаючись тим фактом, що Дірак був одним із її випускників.
Альма-матер на початку власного шляху світом фізики для Гіґґса став лондонський Королівський коледж. 1947-го він вступив до Кінгс-коледжу й за три роки закінчив його з відзнакою, дещо пізніше, у 1952-му, здобувши ступінь магістра з фізики. У 1954 році він здобув ступінь доктора філософії з дисертацією «Деякі проблеми теорії молекулярних коливань» у тому ж Королівському коледжі Лондона. Після цього змінив кілька кафедр і посад, щоб зрештою на десятиліття пристати до Університету Единбурга.
Скромний лауреат
Гіґґса знали як людину, яку відрізняв дуже скромний і невибагливий стиль життя, а також він однозначно віддавав перевагу спокою природи перед метушливістю цифрового світу. Проте не такими простими були його роботи, що значно розширили розуміння Стандартної моделі.
Ця теорія описує електромагнітну, слабку й сильну взаємодію всіх елементарних частинок. Стандартна модель не є теорією всього, бо не описує темну матерію, темну енергію і гравітацію.
Найбільшим доробком вченого стала ідея про існування «механізму Гіґґса», який пояснює, як елементарні частинки поглинають масу через взаємодію з «гіґґсовим полем».
Читайте також: Перегони суперколайдерів: навіщо Європі та Китаю фабрики з виробництва «частинок Бога»
Гіґґс і WEF
Смерть Гіґґса змусила людство вкотре згадати його внесок у розвиток галузі елементарних частинок і вплив, який його роботи вже мають і ще матимуть на розвиток квантової фізики. Напрацювання професора не лише заклали основи досліджень квантового виміру, а й ініціювали створення численних ініціатив, партнерств і спільних проєктів – на кшталт «Мережі квантової економіки».
Ця ініціатива під егідою Всесвітнього економічного форуму має на меті подолання розриву між найновітнішими розробками квантової фізики та їхнім практичним застосуванням, допомагаючи мінімізувати відстань між науковими знахідками й розв’язанням повсякденних проблем навколишнього світу. Робота та розвиток цих проєктів ґрунтуються на фундаментальному розумінні, встановленому Гіґґсом: треба безперервно розсувати межі того, чого квантова наука може досягти в повсякденному житті.
«Мережа квантової економіки» просуває ідею співробітництва академічних кіл, підприємств та урядів – тобто підхід крос-дисциплінарної синергії, завдяки якій свого часу вдалось відкрити бозон Гіґґса. Ця ідея є надзвичайно важливою для розвитку квантових технологій, здатних влаштувати революцію в галузях обчислень, телекомунікацій і наблизити розв’язання проблем у різних секторах. Спадщина Пітера Гіґґса знаходиться поза рамками наукових досягнень, надихаючи та розвиваючи ініціативи з використання квантових принципів задля практичного застосування.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
