Чому заморожені російські активи мають піти на підтримку України. Основні економічні аргументи
І в чому основні вигоди західних партнерів
Президент Володимир Зеленський під час Конференції з питань відбудови України в Берліні закликав використовувати заморожені російські активи для відновлення України без жодних компромісів із країною-агресором. Напередодні лідери G7 уже домовилися про надання Україні $50 млрд прибутку від заморожених російських активів. Тож попри те, що західні країни заморозили російські активи на $300 млрд, вони мають доступ лише до прибутку, отриманого від цих фондів, – це приблизно $3,2 млрд щороку. Очевидно, що цього недостатньо, і США пропонували повністю конфіскувати всі заморожені активи рф, але Брюссель наразі погоджується використати лише прибутки від цих активів. Які є перепони в цьому процесі та чим ризикують західні партнери у протистоянні використанню цього джерела, Mind пропонує дізнатися з перекладу матеріалу на project-syndicate від економіста, старшого суверенного стратега з ринків, що розвиваються, в RBC BlueBay Asset Management і асоційованого наукового співробітника програми росії та Євразії в Chatham House Тімоті Еша.
Якщо західні уряди не конфіскують усі заморожені російські активи та не віддадуть їх Україні, українці програють війну, і цей результат обійдеться Заходу набагато дорожче. Лідери G7 повинні припинити шукати виправдання, перестати бути нечесними з власними платниками податків і просто зробити це.
Якщо Україна збирається перемогти росію та відбудуватися після війни, їй знадобляться величезні гроші, ймовірно, обсяги яких перевищують те, що західні електорати та політики готові чи здатні надати. Хороша новина полягає в тому, що вже є величезна купа незахідних грошей: $300 млрд заморожених російських суверенних активів, які зберігаються в західних юрисдикціях. Погана новина, однак, у тому, що західні країни не змогли погодити спільний план дій щодо використання цих активів.
Заморожені російські резерви могли б схилити шальки терезів на користь України та значно зменшити фінансовий тягар на західних платників податків. Проте противники їх конфіскації не зрозуміли жорсткі економічні реалії ситуації. Нинішній рівень підтримки Заходу просто не сприяє перемозі України.
Скільки коштує Заходу підтримка України
Західне фінансування лише для того, щоб тримати Україну у війні, зараз становить приблизно $100 млрд на рік, або майже $8,5 млрд на місяць. Але, щоб Україна могла кинути серйозний виклик росії, Заходу потрібно було б наблизити ці витрати до $150 млрд на рік – або приблизно $12,5 млрд на місяць. Такий був рівень витрат у середині 2023 року, коли Україна брала верх. Однак до кінця 2023 року витрати впали до $4 млрд на місяць, а законопроєкт про надання додаткової допомоги застряг у Конгресі США, через що Україна втратила людей, територію та імпульс.
Чи справді ми повинні очікувати, що західні уряди залучать у власних платників податків ще $50 млрд на рік для фінансування України? Що, коли Дональд Трамп переможе на президентських виборах у США цього року, а поточне американське фінансування (близько $45 млрд на рік) вичерпається? Європа навряд чи захоче або зможе заповнити ще більший дефіцит фінансування у розмірі $95 млрд на рік. Проте противники конфіскації російських активів не пропонують жодних альтернатив і не розглядають наслідки неспроможності фінансувати Україну.
Не сумнівайтеся: українська поразка принесе Європі значно вищі соціальні, політичні й економічні витрати у вигляді величезних потоків біженців, більших ризиків для безпеки та сотень мільярдів доларів щорічних витрат на оборону для протидії загрозі російської агресії.
Заморожені російські активи не працюють, тоді як західні платники податків оплачують підтримку України
Противники арешту російських активів не чесні з власними платниками податків щодо розподілу тягаря. Точний опис статус-кво полягає в тому, що західні платники податків несуть весь тягар війни, тоді як активи російських платників податків захищені. Це не є ні морально правильним, ні політично прийнятним. Але опоненти навели чимало слабких аргументів, чому не можна проводити конфіскацію.
Одне твердження – що це було б незаконним – було широко оскаржено експертами з права, які показали, що міжнародне право дійсно дозволяє такий крок. Інші аргументи стосуються економічних ризиків, але вони також не витримують критики. Нам кажуть, наприклад, що конфіскація російських активів може підірвати статус долара та євро як резервної валюти, оскільки авторитарні режими витягнуть свої резерви із Заходу.
Але наскільки цей сценарій реалістичний? Заморозивши російські активи на суму $300 млрд у лютому 2022 року, Захід уже позбавив російський центральний банк можливості використовувати ці кошти – встановив умови їх повернення, які росія навряд чи коли-небудь прийме. У цьому разі немає практичної різниці між «замороженим» і «вилученим».
Ба більше, згадайте, що відповіддю урядів країн, що розвиваються, на це фактичне вилучення два роки тому була бездіяльність. Навіть якщо такі країни, як Китай і Саудівська Аравія, захотіли б перевести свої активи в інші місця, як би вони це зробили? Є причина, чому ринки, що розвиваються, тримають трильйони доларів активів в економіках західних країн: просто не існує альтернатив валютам і ринкам G7, які можуть запропонувати подібну ліквідність і безпеку.
Якщо уряд все ж таки вирішив би перемістити свої активи, це призвело б до руйнівних наслідків: дестабілізації глобальних ринків і заходів у відповідь у вигляді західних санкцій та відпливу капіталу назад до євро та долара. Китай і Саудівська Аравія можуть робити гучні заяви, але ніколи не здійснять цього на практиці, бо розуміють, що це зашкодить їхнім власним економікам через зниження глобального зростання, зменшення торгівлі та інвестицій, а також зниження цін на нафту й сировину. Ми знаємо, що ці режими цінують стабільність понад усе. Навіщо їм руйнувати себе лише для того, щоб підтримати російського президента владіміра путіна?
Противники конфіскації також стверджують, що це призведе до того, що західні активи в росії підлягатимуть заходам у відповідь. Але російська держава вже змушує продавати ці активи за зниженими цінами союзникам кремля, а також накладає штрафні податки на західні підприємства. Але західні активи у рф значно менші за російські активи на Заході, і немає жодної вагомої причини, чому західні платники податків повинні рятувати західні компанії, які здійснили погані бізнес-інвестиції.
Головний ризик для країн G7
Попри численні нереалістичні або перебільшені ризики, пов’язані з конфіскацією російських активів, є один, який потрібно сприймати серйозно: країни G7 мають діяти спільно, інакше авторитарні режими можуть розділяти та панувати, обираючи між західними резервними валютами. Перехід із долара на євро (або іншу валюту) не повинен сприйматися як життєздатний захист від заморожування та конфіскації активів. Якщо в юрисдикціях G7 буде дозволено існування ліквідних альтернатив долара, відплив резервів стане реальною загрозою.
Вибір очевидний. Якщо всі заморожені російські активи не будуть конфісковані та передані Україні, Україна програє війну, і витрати для Заходу будуть набагато вищими. Логічної альтернативи конфіскації активів немає. Лідери G7 мусять припинити шукати виправдання, припинити бути нечесними зі своїми платниками податків і просто зробити це.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
