«Природний газ більше не сексуальний»: як глобальний енерготрейдер MET намагається підкорити Балтію та зайти в Україну
До чого тут Беліз, добрива та Віктор Орбан
Енергетична група MET з угорським корінням і пропискою у швейцарському кантоні Цуг відома як один із провідних трейдерів на газовому ринку Європи. До повномасштабного вторгнення рф в Україну вона була серед партнерів НАК «Нафтогаз України» з контрактом на постачання газу, який діяв у 2016–2021 роках. І дотепер MET не втратила інтересу до бізнесу на українському ринку, попри те що згорнула свою активність, очікуючи кращих часів.
У реєстрі учасників оптового енергетичного ринку, започаткованому держрегулятором НКРЕКП восени минулого року, зʼявилися назви двох споріднених компаній – MET International і MET Gas and Energy Marketing, що мають офіс за однаковою адресою на Neuhofstrasse, 24, у місті Баар. Перша з них будує сонячну та вітрову генерацію у восьми країнах ЄС, друга – розвиває енерготрейдинг із фокусом на торгівлі газом у Південній і Східній Європі. Загалом через дочірні компанії MET Group має офіси в 15 країнах і працює на 30 національних газових ринках.
Тож за сприятливих умов MET Group посилюватиме свої позиції і в Україні. Тим паче, що її бізнес вражаюче зростає. Але тіні минулого можуть якщо не завадити, то сповільнити цей поступ. Компанії погано вдається позбутись токсичного шлейфу політичних звʼязків із Віктором Орбаном і колишніх російських інвесторів, відомих наближеністю до «газпрому».
Mind дослідив, які перспективи та ризики несе в собі ця активність і наскільки загрозливим може бути «кремлівський слід» у попередній історії компанії.
Вихід до балтійських берегів
На початку червня MET Group оголосила про зацікавленість у придбанні 54,07% акцій литовської Achema Group – провідного виробника азотних добрив і хімічної продукції у країнах Балтії. «Трансакція спрямована на об'єднання взаємодоповнювальних сильних сторін двох компаній, щоб сприяти створенню значної вартості», – йдеться в повідомленні MET.
Achema Group – це одна з найбільших приватних компаній Литви, заснована 1994 року Бронісловасом Лубисом, колишнім премʼєр-міністром і найбагатшою людиною цієї балтійської держави. Після його смерті у 2011 році мажоритарний пакет акцій Achema (54,07%) успадкували його вдова Ліда Лубієне й дочка Вікторія Лубіте.
За словами керівника MET Group Бенджаміна Лакатоса, ці акції можуть перейти швейцарському енергетичному гіганту «найближчим часом». «Між нами та двома акціонерами є довіра й повага. Ми хотіли б укласти угоду», – каже він.
Повідомлення щодо перспектив завершення угоди на корпоративному сайті MET більш скромне. Там зазначено, що оскільки необхідні «додаткові регуляторні схвалення» та узгодження з міноритарними акціонерами Achema Group, то «очікується більш тривалий процес».
Що може піти не так?
Складнощі з угодою прогнозовані через те, що Achema Group – це по суті величезний конгломерат із розгалуженим у різних країнах і галузях бізнесом. Крім виробництва азотних добрив, він має активи в аграрній індустрії, керує готелями й вітровими електростанціями, торгує газом і зеленою електроенергією, обслуговує вантажі в порту Клайпеди через приватизовану ще 1999 року стивідорну компанію Klasko. Та чи не найголовніший (і стратегічний) козир Achema Group – вона є власником 10,4% KN Energies.
KN Energies – це оператор LNG-терміналу в Клайпеді, який контролює Міністерство енергетики Литви через 72,5%-вий пакет акцій. До перейменування в січні 2024 року термінал був знаний під назвою Klaipėdos Nafta. Того ж місяця стало відомо про перемогу KN Energies у відкритому тендері на комерційне управління чотирма державними LNG-терміналами в Німеччині на узбережжі Північного моря, побудованими у відповідь на російську агресію та маніпуляції європейським газовим ринком із боку «газпрому» задля підтримки геополітичних амбіцій кремля.
Тінь Орбана
MET Group у разі вдалого придбання акцій Achema Group у родини Бронісловаса Лубиса стане одним із найважливіших іноземних інвесторів у Литві. Анонс про можливе поглинання вже сколихнув інформаційну хвилю в регіональних медіа. У публікаціях журналісти пригадали минуле товарного трейдера MET, який має угорське коріння і пов'язаний з оточенням прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, відомого прихильністю до владіміра путіна.
Ризики зв'язків із росією з'являються на порядку денному політичних та економічних дискусій у Литві вже не перший рік. Та особливо вони загострилися після того, як путінський режим розвʼязав війну в Україні. Ця балтійська країна є одним із найзапекліших опонентів імперських амбіцій кремля. LNG-термінал у Клайпеді – це можливість убезпечити її економіку від залежності від «газпрому» і російського газу. Тому структура його власності – це питання національної безпеки.
Коли з'явилися перші чутки про наміри MET поглинути Achema, спікер сейму Литви Вікторія Чміліте-Нільсен (яка, до речі, виступала на цьому тижні, 18 червня, у Верховній Раді) заявила, що через можливі зв'язки компанії з угорською владою потрібна додаткова обережність.
«На відміну від багатьох інших енергетичних компаній, MET повністю незалежна, ми не представляємо жодних політичних інтересів», – стверджує Бенджамін Лакатос у відповідь на підозри.
На офіційному сайті MET зазначено, що зараз група на 90% належить її співробітникам і на 10% – інфраструктурній компанії Keppel із Сингапуру (дочка Keppel Corporation).
За даними швейцарських медіа, частка Бенджаміна Лакатоса в МЕТ – понад 70%, він є мажоритарним акціонером, і також майже 20% належить топменеджменту групи. Така структура капіталу утворилася після 2018 року, коли МЕТ було викуплено в попередніх співвласників. Їх поява, як і вихід, повʼязана зі специфікою газового бізнесу в 2010-ті роки, коли трейдер бажав отримати доступ до дешевшого російського газу.
Гігант із суперечливою історією
Компанію MET було засновано 2007 року як трейдерський підрозділ угорської енергетичної групи MOL – найбагатшої в країні та контрольованої її урядом. MET – це акронім від «MOL Energy Trading».
Саме Бенджамін Лакатос, який працював у MOL, просунув ідею створення MET для розвитку газового трейдингу. Він скористався новими бізнес-можливостями, які принесла в той час лібералізація газових ринків у ЄС й особливо – в Угорщині, де були створені надто сприятливі умови для експорту газу зі Сходу та Заходу, а також внутрішньої торгівлі.
Через два роки після заснування серед акціонерів МЕТ зʼявилася Normerston Trading із реєстрацією в Белізі – компанія, що також мала бізнес із MOL. Медіа повʼязували її з російським громадянином Мегдетом Рахімкуловим, який за часів керівництва Рема Вяхірева в «газпромі» став емісаром монополії в Угорщині та, крім того, завдяки спекуляціям з угорськими акціями забезпечив собі статус найбагатшого жителя ціїє країни. Рахімкулов був відомий і як голова трейдера Panrusgaz – поспередника, створеного «газпромом» на паях для імпорту російського газу в Угорщину.
Ідея полягала в тому, що Normerston Trading принесе МЕТ великий контракт на постачання природного газу «зі Сходу» – тобто з росії та інших колишніх радянських республік. Тоді це було б великою перевагою на ринку.
«Однак контракт так і не був укладений», – розповідає Бенджамін Лакатос. Тому MET зосередилася на бізнесі з європейськими газовими компаніями.
Пізніше Normerston Trading вийшла з МЕТ, продавши свої акції російсько-канадському громадянину Ільї Трубнікову та угорським інвесторам, начебто повʼязаним із прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Потім були й інші трансакції з акціями МЕТ.
Бенджамін Лакатос розповідає, що дізнавався про деякі з них лише через медіа. Зрештою, керівництво МЕТ викупило компанію, оскільки почувалося некомфортно від зміни власності, до якої не було залучено. А потім змінило її реєстрацію з Угорщини на Швейцарію, де законодавством створені умови для більшої незалежності в корпоративному управлінні.
«Енергетика занадто велика, занадто впливова й занадто близька до політики в багатьох країнах. Без переїзду до Швейцарії ми навряд чи змогли б досягти нашої нинішньої незалежності», – каже Бенджамін Лакатос.
Однак і досі не всі політичні звʼязки групи остаточно розірвані. Угорський бізнесмен Ксаба Лантос, який із 2009 року є головою Ради директорів MEТ, у грудні 2022-го приєднався до уряду Віктора Орбана, де став першим очільником новоствореного Міністерства енергетики (ця галузева структура зʼявилась у відповідь на виклики енергетичної безпеки після вторгнення рф в Україну, до цього питаннями енергетики в Угорщині займалося Міністерство технологій та промисловості).
Призначення виглядає логічним, враховуючи значний досвід роботи на енергоринку Ксаби Лантоса. Однак його зв'язок із Віктором Орбаном іде корінням у часи задовго до заснування MET. «Вони представники одного покоління і знають один одного протягом кількох десятиліть», – каже Бенджамін Лакатос.
Навіщо це все треба?
Пошуки можливих корупційних звʼязків в енергетичному бізнесі – невіддільна складова діяльності публічного сектору, що відіграє особливу контролюючу роль у колишніх радянських країнах. А для Швейцарії, яка роками лідирує у світових рейтингах інноваційних і конкурентоспроможних економік, реєстрація компаній без урахування політичного бекграунду причетних персоналій – звичайна практика.
Тому тут МЕТ Group сприймається як одна з тих фірм, що торгують сировинними товарами, мають величезні прибутки та сплачують місцеві податки, але мало відомі широкому загалу.
Як і конкуренти, цей потужний трейдер із широкою мережею активів на ринку ВДЕ й офісів у різних країнах мав значну вигоду від зростання цін на енергоносії, спричиненого останніми роками війною в Україні. Саме торгівля газом (трубопровідним і LNG) забезпечила групі значну фінансову вигоду. Обмежені розкриті дані на її корпоративному сайті свідчать, що у 2023 році консолідований дохід від продажу MET Group становив 24,5 млрд євро, і це стало другим найкращим результатом в її історії (показник 2022 року – 41,5 млрд євро).
Інтерес MET Group до інвестицій у литовську Achema зумовлений тим, що саме природний газ є сировиною, з якої виробляють азотні добрива. Витрати на його закупівлю сягають 70% собівартості виробництва.
Водночас загальне визнання викопного палива основною причиною глобальних кліматичних змін і стрімке поширення ВДЕ наражає на критику й природний газ.
«Природний газ більше не є сексуальним в очах інвесторів. Однак за нинішньої доби енергетичного переходу він продовжує залишатися важливим паливом», – зазначає Бенджамін Лакатос. Тому актуальна інвестиційна стратегія MET – це консолідація активів у ланцюгу доданої вартості. «Нам цікаві всі активи, що виробляють, зберігають, транспортують або споживають газ у великій кількості. Таким чином ми можемо вигідно використовувати свої знання ринку й газового трейдингу», – пояснює очільник МЕТ.
Він зізнається, що зацікавлений у придбанні й інших виробників азотних добрив у Європі, окрім литовського підприємства. MET також хоче створити спеціалізований відділ торгівлі добривами.
Однак ця галузь у Європі останнім часом переживає не найкращі часи через високі ціни на газ. Achema навіть зупиняла виробництво на деякий час восени 2022 року, у пік енергетичної кризи. Після повномасштабного вторгнення в Україну хімічна група відмовилася від закупівель газу в росії, орієнтуючись на проукраїнську політику Вільнюса в цій війні. Як наслідок – втратила ринкові позиції в Європі, поступившись дешевшим пропозиціям постачальників із США, Туреччини, Туркменістану, Єгипту та росії.
Для того щоб хімічні підприємства продовжували виробляти азотні добрива в Європі, Бенджамін Лакатос бачить три умови: законодавчу підтримку, ефективне використання технологій та конкурентоспроможні ціни на природний газ.
Схожа позиція і в галузевої організації Fertilizers Europe, яка обʼєднує виробників добрив у Європі. «ЄС має вжити термінових заходів, щоб припинити імпорт російських добрив, які фінансують криваву війну проти України… Ціна на газ є основною складовою вартості виробництва карбаміду. Оскільки росія регулює ціни на газ та утримує їх на низькому рівні, це дозволило її виробникам добрив потіснити виробників із ЄС», – йдеться в заяві, опублікованій 19 червня.
Вигідні ціни на газ хімікам може забезпечити MET Group завдяки знанням ринку. Бенджамін Лакатос наголошує, що керований ним трейдер торгуватиме лише «надзвичайно малими обсягами російського газу» і дотримуватиметься санкцій повною мірою, у тому числі й тих, що торкнуться газової торгівлі з рф.
20 червня Євросоюз погодив черговий – 14-й пакет антиросійських санкцій, у якому вперше передбачено заборону на перевалку російського LNG у треті країни, проте не його закупівлю.
Щоб вступити в дію, ці заходи ще мають затвердити всі країни ЄС. Трубопровідні постачання газу з рф до Європи й досі залишаються за межами будь-яких санкційних обмежень.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
