Національна установа розвитку: чи потрібно Україні «єдине вікно» для кредитування програм відновлення
І що буде з кредитами «5-7-9»
18 червня Верховна Рада прийняла за основу в першому читанні низку законопроєктів, які формалізують створення в Україні Національної установи розвитку. НУР задумана як «спеціалізована державна структура з особливим статусом, що забезпечує фінансову та іншу підтримку на шляху розвитку та відбудови економіки України». Що це означає? Хто зможе взяти участь у програмах і проєктах НУР? Які традиції вона наслідує, звідки в неї кошти та чи потрібна вона взагалі – розбирався Mind.
Як з’явилася НУР? Національна установа розвитку – спадкоємиця Фонду розвитку підприємництва, фінансової установи, що адмініструє кредитні програми для підприємств і приватних осіб.
Ця кредитна установа має довгу історію. Засади її діяльності були закладені майже 30 років тому, у 1996-му, у межах програми Федерального уряду Німеччини TRANSFORM із підтримки реформ в Україні. У 1998 році установа під назвою «Німецько-Український фонд» була офіційно утворена указом Президента України. До складу її засновників входили німецький державний банк розвитку «Кредитна установа для відбудови» (Kreditanstalt für Wiederaufbau, KfW; він, власне, є взірцем інституційної моделі, до якої в перспективі мав «дорости» Німецько-Український фонд і яку зараз наслідує НУР), Національний банк України та Міністерство фінансів України.
У той час українські банки не володіли необхідними технологіями для надання кредитів мікро-, малим і середнім підприємствам. Німецько-Український фонд допоміг це змінити: завдяки йому майже 200 000 підприємств МСБ отримали кредити через українські комерційні банки.
Власником 50% його статутного капіталу виступав Національний банк України, інших 50% – Міністерство фінансів України. У 2019 році було вирішено зосередити все управління та регуляторний нагляд «в одних руках», і фонд був переданий в управління Міністерства фінансів. У 2020-му він змінив назву на Фонд розвитку підприємництва й почав адмініструвати широкий спектр державних програм підтримки бізнесу, найвідоміша з яких – «Доступні кредити 5-7-9%». Це одна з найпопулярніших програм підтримки МСБ в Україні, партнерами якої є 46 банків. За даними Мінфіну, за час її дії українські підприємці уклали 90 338 кредитних договорів на загальну суму 310,8 млрд грн.
НУР перебирає на себе всі права й зобов'язань Фонду розвитку підприємництва (ФРП), його голова, члени правління та наглядової ради «продовжують здійснювати свої повноваження у відповідних органах управління Національної установи розвитку до закінчення строку, на який вони були призначені (обрані)».
Утворення НУР та уточнення засад її діяльності регламентують два законопроєкти, прийняті 18 червня: №11238 «Про Національну установу розвитку» та №11239 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування сум коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Національної установи розвитку».
Навіщо потрібна НУР? За задумом авторів обох законопроєктів – а це ціла купа народних обранців на чолі з головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим – створення НУР дає відповідь на цілу низку викликів.
Гетманцев описує НУР як установу (банк), «яка буде реалізовувати програми кредитування відновлення країни» і «має вирішити проблеми з кредитуванням релокованого бізнесу, бізнесу на прифронтових територіях, ВПО, а також проєктів із високим рівнем ризику».
З іншого боку, існує потреба у фінансуванні масштабних проєктів, а максимальна державна підтримка, яка надається для розвитку промисловості за програмою «5-7-9», становить 150 млн грн – це вже пояснює співавтор законопроєкту №11238, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. «На ці гроші серйозний завод не побудуєш, – продовжує він. – Національна установа розвитку покликана розв'язати цю проблему. Вона фінансуватиме масштабні проєкти будівництва нових виробництв».
При цьому, на думку заступника голови Нацбанку України Сергія Ніколайчука, ідея створення окремого Українського банку розвитку (яким, очевидно, має стати НУР) є «дискусійною».
«Наразі міжнародні банки розвитку, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Міжнародна фінансова корпорація, вже сформували перевірені відносини з українськими банками. Вони мають потенціал та взаємну довіру, щоб розвивати їх і надалі, і не потребують спеціальної структури для координації. Крім того, багато українських банків, особливо з європейським капіталом, уже інтегровані в міжнародні фінансові ринки, тому доцільність створення банку розвитку з метою залучення міжнародного приватного капіталу також потребує ретельного аналізу», – йдеться на офіційній сторінці Нацбанку у фейсбуці.
Чим займатиметься НУР? У пояснювальній записці до законопроєкту №11238 йдеться про те, що НУР має мандат лише на підтримку підприємництва, відбудови й повоєнної реконструкції.
За приклад такої установи наведено той самий KfW, який заснував «прабатька» НУР – Німецько-Український фонд: KfW був створений 1948 року в повоєнній Німеччині для її відбудови й був частиною Плану Маршала. Автори законопроєкту бачать НУР українськими аналогом KfW, який може бути розпорядником коштів як українського уряду, так і донорів. Також він може зацікавити донорів у випадку їх залучення як міноритарних акціонерів до проєктів відновлення, що може прискорити їх реалізацію та масштабування.
НУР здійснюватиме різноманітні види діяльності, серед яких – надання коштів у кредит, факторинг, надання гарантій, компенсація за кредитами, фінансовим лізингом, факторингом та/або гарантіями, надання грантів тощо.
Звідки НУР братиме гроші? Дмитро Кисилевський роз’яснює, що джерелом коштів для НУР може бути не тільки державний бюджет, а й внески міжнародних партнерів у статутний капітал, а також кредити, які залучатиме установа.
Виступаючи з трибуни Верховної Ради під час обговорення законопроєкту, народний депутат Ярослав Железняк наголосив, що НУР має виконувати функції умовного «єдиного вікна», яке надаватиме допомогу «як за рахунок того, що є в бюджеті, – зараз це 45 млрд [гривень], які виділені на підтримку підприємництва, – так і за рахунок тих донорських проєктів, які є наявними й тим більше зайдуть. Наприклад, більш ніж 7 млрд [євро] по Ukraine Facility від Європейського Союзу на чотири роки».
Для кого працюватиме НУР? Це суб’єкти мікро-, малого та середнього підприємництва з потенціалом розвитку чи діяльністю у сферах, пріоритетних для економіки України, які не мають доступу до фінансування на адекватних умовах, або ж такий доступ ускладнений. У пояснювальній записці йдеться про те, що в межах деяких видів діяльності НУР зможе також підтримувати фізичних осіб – податкових резидентів України.
Чи несе в себе НУР корупційні ризики? Деякі народні депутати вбачають корупційні ризики у другому НУРівському законопроєкті – 11239 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування сум коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Національної установи розвитку», який передбачає, що до загального місячного оподаткування ПДФО не включатимуться кошти, отримані на безповоротній основі від НУР, а також від Фонду розвитку інновацій. До другого читання готують відповідні поправки.
Що буде з програмою «5-7-9»? Прямої відповіді на це запитання наразі немає. Але очевидно, що на програму очікує суттєва реорганізація. У «Звіті про фінансову стабільність» Нацбанку України йдеться про те, що програма нині переживає кризу й потребує фундаментальних змін.
При цьому 1 травня стало відомо, що уряд переорієнтовує програму під інвестиційні цілі, а 19 червня – розширив можливості програми, включивши до неї сферу енергетики.
20 червня про трансформацію програми заговорив Данило Гетманцев. Аналізуючи нацбанківський «Звіт про фінансову стабільність», він розповідає, чому виникла необхідність у змінах. Якщо коротко, то а) програма стала надто дорогою для бюджету; б) вона посилювала ризики для банківської системи; в) стримувала цінову конкуренцію за клієнтів та зниження процентних ставок і г) участь у ній не підвищувала операційну ефективність позичальників, а збільшувала їхню прибутковість через економію на обслуговуванні позик.
«Можливо, – пише він далі, – уряду слід було більш активно працювати над дизайном оновленої програми, коли економіка вийшла з фази «заціпеніння» у перший рік війни. Тим не менш, ризики програми в її існуючому вигляді стали очевидними у другій половині минулого року. Тоді ж почалася робота над її вдосконаленням. Ця робота зараз отримає новий імпульс».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
