Полювання на російські «тіньові» танкери: США на паузі, Європа продовжує
Захід має можливість ефективніше протидіяти російському експорту нафти
Поки США вагаються щодо продовження санкцій проти російського «тіньового» флоту танкерів через ризик подорожчання нафти напередодні президентських виборів, Велика Британія та ЄС почали самі використовувати цей санкційний інструмент, який доволі ефективно паралізує експортну логістику російської нафти та збільшує витрати росії на організацію додаткових логістичних можливостей. Отже, західна коаліція має дієздатний інструмент впливу – потрібна лише політична воля для його активнішого застосування.
Нещодавно Міністерство фінансів США запропонувало подальші санкційні кроки проти російського «тіньового» танкерного флоту, які дозволяють обмежити або зупинити експлуатацію суден. Однак деякі економічні радники Білого дому відкинули пропозицію, оскільки стурбовані можливим підвищенням цін на нафту q подорожчанням бензину в США, що може зашкодити передвиборчій кампанії президента Джо Байдена.
«Ця суперечка – рідкісний публічний випадок внутрішніх розбіжностей в адміністрації стосовно інфляції та політики щодо України. У ньому чиновники казначейства протистоять помічникам у Національній економічній раді Білого дому, яку очолює Лейл Брейнард», – пише The New York Times.
Офіційні представники Білого дому у приватних розмовах називають цей процес рутинним і зазначають, що жодних рішень наразі не ухвалено. «Але затримки збентежили чиновників в інших підрозділах адміністрації, які не змогли отримати від пані Брейнард та її команди прямої відповіді стосовно того, що затримує запропоновані дії», – зазначає видання.
На цей момент, за даними поінформованих джерел видання, запропоновані санкції проти російського танкерного флоту залишаються на стадії розгляду і не вважаються такими, що обов’язково будуть ухвалені.
Чи спричинять нові санкції проти танкерів зростання цін на нафту? Ініціативі Мінфіну поки не дали ходу попри те, що нинішні та колишні посадовці міністерства спробували переконати Білий дім, нібито подальші санкції проти танкерів мають незначний потенціал впливу на цінову кон’юнктуру ринку нафти.
Минулого місяця старший науковий співробітник програми глобальної економіки та розвитку Інституту Брукінгса Робін Брукс і колишній високопосадовець Мінфіну та нинішній директор Програми економічних досліджень Інституту Брукінгса Бен Гарріс оприлюднили аналітичну довідку «Чому США повинні піддавати санкціям більше російських танкерів».
Автори пропонують розгорнути програму подальшого запровадження санкцій проти нафтових танкерів російського державного судновласника «Совкомфлот», стверджуючи, що такі заходи «навряд чи матимуть навіть помірний вплив на світові ціни на нафту».
«Совкомфлот» володіє 120 нафтовими танкерами. Зараз у санкційному списку Управління контролю над іноземними активами (OFAC) Мінфіну США перебуває 20 нафтових танкерів «Совкомфлоту». Проти відразу 14 суден були запроваджені санкції 23 лютого 2024 року, шість інших покарали раніше. Всі 20 суден простоювали по декілька місяців після внесення до санкційного списку.
Експерти аналізують цінову кон’юнктуру світового ринку нафти в період після запровадження санкцій 23 лютого 2024 року й доходять висновку, що блокування суден «не спричинило жодного стрибка цін на нафту, навіть коли обсяги перевезень цими 14 суднами знизилися до нуля».
У 2023 році 14 покараних танкерів «Совкомфлоту» забезпечували 2% загального морського експорту російської нафти. Після початку дії санкцій проти них обсяги перевезень сотнею інших нафтових танкерів компанії залишалися стабільними. Імовірно, втрачені покараними суднами обсяги поглинули танкери західних власників або «тіньовий» флот, припускають автори.
На 100 інших нафтових танкерів «Совкомфлоту» припадає приблизно 10% усього російського морського експорту нафти. Серед них автори виділяють найактивнішу групу суден – 15 танкерів, які забезпечують половину обсягу перевезень компанії. «Загалом виокремлення цих 15 суден дозволяє таргетувати більш ніж половину експортних потужностей «Совкомфлоту», – наголошують Брукс і Харріс.
Вони рекомендують враховувати цей список у плануванні подальших санкцій, зокрема у випадках, коли потрібно обрахувати потенційний вплив санкцій на ринок нафти. «Можливо, варто запроваджувати санкції проти решти флоту несанкціонованих суден «Совкомфлоту» хвилями, щоб мінімізувати ціновий ефект», – уточнюють експерти.
«Загальна картина така, що ціновий ефект від санкцій проти танкерів «Совкомфлоту» вкрай малоймовірний. Хоча це далеко не причинно-наслідковий зв’язок, ми вважаємо (…), що подальші санкції щодо суден «Совкомфлоту» навряд чи спричинять стрибки цін на нафту», – пишуть Брукс і Харріс.
При цьому експерти називають «важливим прецедентом» американські санкції проти 14 нафтових танкерів компанії, оскільки вони доводять, що подальші заходи впливу при дотриманні порівнянних параметрів не позначаться негативно на нафтових цінах. «Як наслідок, подальші подібні дії щодо решти танкерів «Совкомфлоту» вкрай бажані, оскільки сприятимуть переведенню російського морського експорту нафти на судна західних власників або «тіньового» флоту, що негативно вплине на доходи росії», – резюмують автори.
Скільки росія витрачає на «тіньовий» флот? Побоювання можливого впливу санкцій проти «тіньового» флоту на баланс нафтового ринку періодично виходить за межі кулуарних обговорень.
Приміром, восени минулого року стало відомо, що представники Білого дому на приватних зустрічах закликали трейдерів підтримувати потоки російської нафти, щоб запобігти стрибкам цін. Ця інформація з’явилася перед тим, як міністру фінансів США Джанет Єллен довелося вперше публічно визнати, що механізм обмеження ціни втратив ефективність. Невдовзі OFAC покарало перші танкери за порушення цінової «стелі».
Нині Єллен продовжує обстоювати механізм, стверджуючи, що спроби його обійти дорого коштують російському бюджету. «Ми зробили дуже дорогим для рф транспортування цієї нафти до Китаю та Індії з погляду придбання «тіньового» флоту та забезпечення страхування. Ми досі вважаємо, що це працює», – заявила міністерка виданню The New York Times у травні.
Уявлення про те, скільки грошей кремль вливає в «тіньовий» танкерний флот, дають підрахунки дослідника російської нафтової галузі Крейга Кеннеді. За його оцінками, створення «темного» флоту коштувало росії приблизно $8,5 млрд.
Витрати переважно спрямовувалися на придбання старих суден, експлуатаційний ресурс яких становить два-три роки. Формування автономної транспортної мережі, здатної підтримувати російський експорт, може зайняти кілька років і коштуватиме кремлю понад $25 млрд. Окрім того, щороку вартість підтримки чисельності флоту в умовах постійного вичерпання ресурсу суден може сягати $7 млрд.
Скільки танкерів заблокували США, Велика Британія та ЄС? США першими почали карати російський нафтовий флот у жовтні 2023 року. На сьогодні в санкційному списку OFAC – 34 судна, які спеціалізуються на перевезеннях сирої нафти. Серед них – 20 нафтових танкерів «Совкомфлоту».
Поки Вашингтон поставив на паузу подальшу санкційну активність, своє слово сказала Велика Британія. Лондон вперше запровадив санкції проти російського «тіньового» флоту 13 червня 2024 року, коли наклав обмеження на чотири нафтових танкери. «Заходи включають перші санкції Великої Британії, спрямовані проти суден «тіньового» флоту Путіна, яким користується росія для обходу санкцій Великої Британії та G7 і продовження безперешкодної торгівлі російською нафтою», – заявив офіс прем'єр-міністра.
Що також важливо, Велика Британія ввела санкції проти російської страхової компанії «Інгосстрах», яка часто надає покриття російському «тіньовому» флоту. «Санкції спрямовані на те, щоб зірвати та збільшити витрати росії, яка намагається обійти санкції Великої Британії та G7 за допомогою свого «тіньового» флоту», – зазначив уряд.
Невдовзі Євросоюз так само вперше запровадив санкції проти «тіньових» танкерів у рамках 14 пакету санкцій 24 червня 2024 року. До санкційного переліку потрапило 27 суден, зокрема 17 танкерів, із яких 11 класифікуються як перевізники сирої нафти, 6 – нафтопродуктів.
«ЄС вперше ухвалив дії, спрямовані на конкретні судна, що допомагають веденню війни росії проти України, на які поширюється заборона доступу до портів і заборона на надання послуг (…) Цей захід також націлений на танкери, що є частиною «темного» флоту путіна, які обходять обмеження ЄС і «цінової» коаліції, використовуючи оманливу практику судноплавства», – повідомила Рада ЄС.
Окрім того, ЄС запровадив санкції проти самого «Совкомфлоту» та генерального директора компанії Ігоря Тонковідова.
Зазначимо, що деякі танкери опинилися під перехресними санкціями США, Великої Британії та ЄС. Зокрема, список ЄС містить чотири судна, які раніше покарали США, і три судна, проти яких застосувала санкції Велика Британія.
Загалом із 53 підсанкційних танкерів 41 класифікується як перевізник сирої нафти або нафтопродуктів, підрахувало агентство Bloomberg. Вони становлять 7,5% всього танкерного флоту, який завантажувався у російських портах від початку 2023 року.
Що відбувається з танкерами, проти яких введено санкції? Після запровадження санкцій покарані танкери припинили завантаження та змушені простоювати по декілька місяців. Нині переважна більшість суден стоїть поблизу основних російських регіонів експорту нафти – Балтійського, Чорноморського, Далекосхідного. Частина танкерів перебуває поблизу єгипетського Порт-Саїда, інші дрейфують біля узбережжя Південної Кореї та Китаю. Деякі судна стоять або знаходилися на китайських ремонтних верфях.
Примітно, що частина танкерів майже відразу після запровадження санкцій Великою Британією та ЄС вдалася до приховування свого місцеположення шляхом відключення системи AIS.
І лише нещодавно три підсанкційні танкери відновили перевезення російської нафти після багатомісячного простою – суецмакси SCF Primorye, Bratsk і Belgorod компанії «Совкомфлот». Вони стали учасниками логістичного ланцюгу доправлення російського сорту Urals із Чорноморського регіону до Азії. Відновлення їхньої активності також супроводжувалося приховуванням реального місцеположення. Рейси цих трьох суден можуть означати наміри росіян повернути підсанкційний флот до експортної логістики поза межами західної юрисдикції.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
