Верховна Рада змінила механізм відкриття нового бізнесу. Що тепер із дозволами, ліцензіями та перевірками

Верховна Рада 17 липня прийняла у другому читанні законопроєкт № 7331, норми якого спрямовані на дерегуляцію бізнесу. Головна ідея цього законопроєкту – дати підприємцям можливість вести діяльність за декларативним принципом, без отримання дозволів та ліцензій. Щоправда, таке спрощення торкнеться не всіх сфер бізнесу. Наприклад, високоризикові види діяльності під декларативний принцип не потраплять.

Крім того, зобов'язання оформлювати дозволи та подавати звітність за фактом нікуди не дівається. Вся паперова тяганина ляже на плечі підприємців після скасування воєнного стану. Але загалом процедура запуску нового бізнесу справді має стати більш ліберальною. Що саме змінилося та як тепер діяти підприємцям-початківцям, розбирався Mind.

Що вже зроблено щодо дерегуляції бізнесу?

Декларативний принцип – це не новація. За даними Кабінету Міністрів, з моменту запровадження воєнного стану було скасовано 58 дозволів, 13 ліцензій і 500 публічних послуг для бізнесу.

Очевидно, йдеться про постанову №314, яку уряд затвердив ще в березні 2022 року. Цей документ закріпив право підприємців вести господарську діяльність без необхідності оформлення документів дозвільного характеру. Натомість необхідно подати декларацію до Мінекономіки або до Міністерства внутрішніх справ (залежно від сфери діяльності) про намір займатися певним видом бізнесу.

Також Кабмін нагадав про те, що уряд активно впроваджував протягом кількох років реформу дерегуляції, яка забезпечила перегляд 1300 регуляторних інструментів для бізнесу. «З них 456 було рекомендовано скасувати, 584 – спростити», – сказано в повідомленні Кабміну.

Ключові норми законопроєкту №7331 – у чому їхня суть?

Поки діє воєнний стан, суб'єкти господарювання можуть займатися бізнесом на підставі поданої до відповідних дозвільних органів декларації без набуття документів дозвільного характеру.

Така можливість не поширюється на окремі види господарської діяльності, перелік яких має затвердити Кабмін.

Подання декларації здійснюється відповідно до норм ст. 4 закону№ 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» або на підставі механізму, який визначить Кабмін.

Декларація дійсна під час дії воєнного стану та протягом трьох місяців з моменту його припинення чи скасування.

Дія документів дозвільного характеру, термін яких спливає під час воєнного стану, автоматично продовжується.

Декларація про здійснення господарської діяльності може бути подана на вибір підприємця незалежно від місця його реєстрації або проживання.

Органи ліцензування ведуть реєстри поданих декларацій і розміщують їх на своїх офіційних вебсайтах.

Дозвільним органам в умовах воєнного стану заборонено проводити перевірки, що стосуються дотримання законодавства про видачу документів дозвільного характеру.

На кого не розповсюджується декларативний принцип?

Попри те що Кабмін ще не затвердив перелік видів діяльності, для яких ведення бізнесу на основі декларації буде недоступним, подібний список уже є у постанові №314.

Наприклад, без дозволів і ліцензій заборонено займатися перевезенням радіоактивних матеріалів, провадити маніпуляції з небезпечними відходами, виробляти вибухові речовини та особливо небезпечні хімічні речовини, займатися перевезенням пасажирів, вести діяльність у сфері організації азартних ігор та проведення лотерей.

Найімовірніше, новий перелік буде плюс-мінус таким самим.

Як відбуватиметься оформлення декларації?

Якщо звернутися до норм закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», то подання декларації буде доступне через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) особисто або поштовим відправленням на адресу адміністратора, або в онлайн-формі через портал електронних сервісів (імовірно йдеться про портал «Дія»).

До речі, на порталі «Дія» уже існує спеціальний розділ «єДекларація». Він якраз і призначений для подання декларації про підприємницьку діяльність згідно з нормами постанови Кабміну №314.

У декларації зазначаються відомості про суб'єкт господарювання (фізособа-підприємець або юридична особа), місце його проживання, місце фактичного провадження діяльності та обирається дозвільний документ, на заміну якого подається декларація.

Що це все дає бізнесу?

Можливість уникнути паперової тяганини – це, безумовно, плюс. Особливо в поточних умовах, коли запуск бізнесу пов'язаний із масою інших труднощів: відсутність стабільного електропостачання, обстріли, проблеми з логістикою тощо.

Якщо говорити максимально простою мовою, то декларація дає можливість розпочати бізнес буквально день у день. Підприємець, подавши заяву через ту саму «Дію», повідомляє державу про те, чим він має намір займатися, і з цього моменту його не повинні хвилювати жодні дозволи та ліцензії.

Втім є і негативні моменти. Найголовніший – це необхідність оформляти дозвільну документацію після воєнного стану. Сенсу в такій вимозі немає, і вона має вигляд корупційної лазівки для тих держорганів, які цю дозвільну документацію видають.

Крім того, варто звернути увагу на формулювання норми законопроекту №7331, яка забороняє перевірки бізнесу з питань наявності дозволів та ліцензій. У цій нормі сказано лише про планові перевірки, тоді як позапланові перевірки залишаються. Тим більше, що мораторій на них майже знято. Отже, підприємці, які вирішили скористатися правом вести бізнес за декларативним принципом, все одно не застраховані від приходу інспекторів з різних відомств та від штрафів.