Токсичних кредитів поменшає? НБУ хоче поліпшити процес управління NPL у банках

Національний банк продовжує вдосконалювати механізми управління непрацюючими кредитами (NPL) у банках. Як повідомляє НБУ, він має намір підвищити ефективність системи управління ризиками в банках, посилити контрольні функції наглядової ради щодо головних ризик-менеджерів фінустанов, а також перерозподілити навантаження на фахівців системно важливих банків у питаннях, пов'язаних із врегулюванням проблемної заборгованості.

Для цього НБУ оприлюднив проєкт змін до постанови №97, у якому прописано правила нагляду за проблемними активами.

Mind розібрався, як це може вплинути на ситуацію з NPL у банківському секторі.

Що взагалі відбувається з NPL у банках? Згідно з останніми даними, які оприлюднив НБУ, на 1 липня 2024 року загальний обсяг непрацюючих кредитів у банківському секторі становив 418,2 млрд грн проти 422,4 млрд грн на початок 2024 року. Отже, за півріччя сума проблемних кредитів скоротилася на 4,2 млрд грн.

Найбільший обсяг NPL сконцентровано в державних банках. Зокрема проблемний портфель Приватбанку, Ощадбанку, Укрексімбанку, Сенс Банку та Укргазбанку становить 354 млрд грн, це 85% усіх NPL у банківській системі.

У банках із приватним капіталом рівень NPL значно менше – близько 15% NPL, або 64 млрд грн.

Скорочення NPL відбувається переважно через списання позик фізосіб, тоді як частка непрацюючих кредитів бізнесу залишається практично незмінною.

Що вже змінилося у процесі управління NPL? У квітні 2024 року НБУ затвердив поправки до згаданої постанови №97. Частина з них стосувалася деяких нюансів управління проблемними активами (NPL) у банках.

• Банки зобов'язані вносити потенційно проблемних позичальників до списку спостереження протягом 7 днів із того моменту, як будуть виявлені ознаки неблагонадійності клієнта.
• Банки протягом 90 календарних днів проводять перегляд кредитів боржників, які включені до списку спостереження, а згодом проводять ревізію цих позик кожні пів року.
• Профільні підрозділи роботи з NPL всередині банків на кожному етапі ретельно контролюють процес реструктуризації заборгованості чи її примусового стягнення.

Що планує змінити НБУ цього разу? Проєкт, який оприлюднив Нацбанк, передбачає такі нововведення:

• на наглядову раду банку покладається зобов'язання щодо запобігання будь-яким конфліктам інтересів, які можуть виникати у процесі управління проблемними активами;
• банк відповідно повинен прописати у своїх внутрішніх документах чіткі вимоги щодо запобігання конфлікту інтересів і передбачити заходи на випадок виникнення такого конфлікту;
• у разі наявності конфлікту інтересів наглядова рада банку має право передати всі повноваження з управління непрацюючими активами головному ризик-менеджеру;
• якщо банк набуває статусу системно важливого, він повинен протягом 4 місяців внести зміни до своєї організаційної структури, щоб врегулювати питання передачі та розподілення повноважень з управління непрацюючими активами.

Що це все означає для банків та їхніх позичальників? Частка NPL у банківській системі скорочується вкрай повільно. Найскладніше ситуація з кредитами бізнесу. Адже одна справа – стягнення проблемної позики, яку було видано на купівлю чайника чи смартфона, і зовсім інша – кредит на будівництво заводу, сума якого може обчислюватися десятками й сотнями мільйонів.

Нацбанк зі свого боку хоче виключити використання будь-яких непрозорих схем зі стягнення NPL. Наприклад, якщо банки будуть затягувати з визнанням проблемних позик або їх реструктуризація та списання відбуватимуться з порушеннями. Впровадження такої категорії, як конфлікт інтересів, дозволить наглядовим радам банків відсторонювати від виконання своїх обов'язків ризик-менеджерів банків, які були викриті у змові з позичальниками.

Втім, наскільки дієвими будуть запропоновані Нацбанком заходи, стане зрозуміло не відразу. Робота з проблемними бізнес-позичальниками – довгий і складний процес, який може тривати роками. Плюс до всього більшість проблемних корпоративних кредитів накопичилася під час війни. Багато позичальників втратили активи через окупацію або бойові дії (обстріли), а деякі компанії взагалі припинили свою діяльність. Тобто вони фізично не зможуть розрахуватися за своїми боргами. І жодні нормативні ноу-хау у цьому разі не допоможуть.