Голова Рахункової палати: «Антирекорд серед аудитів цього року – неефективне використання Міноборони близько 150 млрд грн у 2022-2023 рр.»

Рахункова палата, підзвітна Верховній Раді, здійснює контроль за надходженням коштів до держбюджету України та їх використанням. Зокрема, аналізує фінансові звіти міністерств і відомств, проводить аудити й перевірки, аби переконатися, що гроші українців витрачаються ефективно та за призначенням. Це допомагає виявляти випадки корупції, недостовірності чи неефективності використання бюджетних коштів.

Після скандального звільнення з посади голови Рахункової Палати Валерія Пацкана у квітні 2023 року місце керівника РП тривалий час було вакантним. Але вже на початку січня 2024-го Верховна Рада призначила головою Ольгу Піщанську, яка понад чотири роки очолювала АМКУ. Проте голосування за призначення Піщанської в РП нардепи коментували в кулуарах не надто натхненно, наголошуючи, що «один з останніх, умовно незалежних, елементів контролю в державі переходить під протекторат влади» (адже всім відомо, що Ольга Піщанська дуже наближена до родини Президента Зеленського).

Mind вирішив з’ясувати це делікатне питання в нинішньої керівниці Рахункової палати особисто, а також поговорити про аудити міжнародної допомоги, критику Кабміну з боку РП за неефективне використання бюджетних мільярдів під час війни, про результати аудитів закупівлі воєнної техніки Міноборони, освоєння коштів на будівництві фортифікацій та в рамках процесу відбудови.

Про аудити використання міжнародної допомоги

– У своєму першому інтерв’ю наприкінці березня ви наголосили, що 2024 року Рахункова палата запланувала провести п’ять аудитів, які стосуються міжнародної допомоги. На сьогодні які вже з них вдалося запустити в роботу та чи є вже результати?

– Аудити міжнародної допомоги – це важливий напрямок роботи Рахункової палати зараз.

Стосовно аудитів, які ми здійснюємо цьогоріч. У червні завершено аудит фінансової звітності за проєктом «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів». Цей проєкт підтримується позикою ЄБРР у $200 млн і реалізується з 2021 року. Звітність про використання цих коштів готує Міністерство освіти і науки (МОН), і щороку РП перевіряє – чи складена ця звітність відповідно до вимог МБРР та Бюджетного кодексу й чи забезпечує вона достовірність даних в усіх суттєвих аспектах.

Зазначу, що РП виявила деякі недосконалості цієї звітності та рекомендувала МОН їх виправити. Зокрема на момент підготовки звітів не було регламентовано належним чином ведення загального й бухгалтерського обліку коштів проєкту, не вдосконалено форму звітності за ним.

Також у договорах із 13 індивідуальними консультантами не було визначено терміни надання послуг і звітів про їхню роботу, не забезпечено автоматизоване ведення облікової та звітної документації. На сьогодні рекомендації РП щодо усунення цих проблем виконуються, і ми контролюємо цей процес.

Також на засіданні 14 червня розглянуто й затверджено звіт про результати фінансового аудиту за 2023 рік проєкту «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство». Програма теж фінансується ЄБРР і завершилася 30 червня 2024 року. Станом на кінець 2023 року проєкт загалом отримав фінансування у формі позики на $200 млн. 

Умовами надання коштів є інформування позичальника про виконання таких результативних показників: щонайменше 4000 агровиробників мали дістати підтримку від держави в рамках кредитної допомоги «5-7-9», а кошти на пріоритетні господарські програми та капіталізацію ФЧКГ (Фонду часткового гарантування кредитів) мали бути включені до держбюджету на 2023 рік.

Проєкт тривав з 2020 року, і РП щороку надавала свої висновки стосовно якості й підтвердженості звітної документації відповідно до вимог ЄБРР. Згідно із цьогорічним аудитом, всі суттєві операції, відображені у фінансовій звітності, відповідають усім вимогам угоди. Не в останню чергу й тому, що Міністерство фінансів виконало рекомендації, що надавалися Рахунковою палатою у попередні роки.

Також уже завершено міжнародний координований аудит ефективності на тему «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб: сприяння інтеграції родин за новим місцем проживання за підтримки Федеративної Республіки Німеччина в умовах воєнного стану». Аудит проводився спільно з Рахунковою Палатою ФРН, оскільки йдеться про грант на 25,5 млн євро від уряду Німеччини. Одержувач гранту – Мінреінтеграції, а виконавцем проєкту є Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву. В рамках проєкту пільгові іпотечні кредити надаються фондом вимушеним переселенцям на придбання житла строком на 30 років, під 3% річних.

У межах виконання проєкту за 2021–2023 роки плюс І квартал 2024 року фонд забезпечив пільговими іпотечними кредитами 669 сімей, але це лише 55,8% від запланованої кількості. Проводячи аудит, ми встановили причини, чому так сталося. Зокрема, виявили, що через неефективне управління «Держмолодьжитлом» коштами револьверного фонду (кошти повернуті за кредитами), 24 потенційні постачальники взагалі втратили можливість отримати цю позику.

Об’єкти контролю (Мінреінтеграції та «Держмолодьжитло») уже почали виконувати наші рекомендації.

– І яка результативність?

– Одразу після аудиту РП, 2 липня, уряд затвердив зміни, спрямовані на підвищення якості формування реєстрового переліку кандидатів і зменшення ризиків відмов переможців від отримання кредиту. Окрім цього, «Держмолодьжитло» розробило порядок використання коштів від повернення кредитів, розпочато виконання рекомендації щодо актуалізації реєстрового переліку кандидатів для отримання кредитів.

До речі, Комітет ВР з прав людини також розглянув наш звіт й окремим дорученням рекомендував Мінреінтеграції і «Держмолодьжитлу» вжити невідкладних заходів щодо виконання рекомендацій РП.

– А які аудити ще очікують на старт?

– Ще два аудити плануються нами до виконання цього року. Перший – уже розпочався. Це аудит ефективності на тему «Стійкість Пенсійного фонду України в умовах воєнного стану». Досліджується питання використання коштів міжнародної допомоги на часткове відшкодування пенсійних виплат (зокрема, коштів проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE). Цей проєкт надає допомогу у виплаті пенсій людям похилого віку, грантів внутрішньо переміщеним особам, заробітної плати вчителям і працівникам служб із надзвичайних ситуацій.

Щодо висновків аудиту –  вони мають бути у вересні.

Про найгірших управлінців у розпорядженні бюджетними коштами

– За довоєнними підсумками аудитів РП найменш ефективними розпорядниками коштів були Мінінфраструктури – майже 55%, МОЗ – 42%, ГПУ – 37% та Держслужба у справах ветеранів війни та учасників АТО (16%). Хто зараз серед міністерств і держвідомств займає «провідні позиції», згідно з аудитами РП? 

– У 2024 році під час аудиту відповідності на тему «Діяльність Міністерства оборони України у сфері закупівлі, розробки і модернізації озброєння та військової техніки». Аудитом було охоплено період діяльності Міноборони та державного підприємства Міноборони «Агенція оборонних закупівель» за 2022-2023 роки. Результати аудиту містять державну таємницю й не оприлюднюватимуться. Але ми можемо сказати, що загалом в рамках аудиту було виявлено неефективного управління та використання бюджетних коштів на загальну суму понад 150 млрд грн. Це поки що антирекорд серед аудитів, проведених цього року. 

Також неефективне та непродуктивне управління бюджетними коштами зафіксовано з боку Мінсоцполітики – 4,3 млрд грн. Це кошти, виділені як допомога на проживання ВПО та на компенсацію витрат на оплату праці роботодавцям, які працевлаштовують вимушених переселенців.

І 3,5 млрд грн – це сума непродуктивного управління бюджетними коштами Мінекономіки та Державного агентства резерву України, зафіксована РП за результатами аудиту ефективності управління матеріальними цінностями державного матеріального резерву.

Про аудити Міноборони, Держслужби спецзвʼязку та будівництво фортифікаційних споруд

– А які конкретні результати аудиту закупівлі, розробки та модернізації озброєння й військової техніки Міноборони України (діяльність МОУ та Генштабу за 2022– 2023 роки)?

– Як я зазначала вище, цей звіт є таємним. Адже інформація з нього може бути використана нашим ворогом. 

Водночас можу повідомити, що ми встановили причини, через які Збройні Сили України не отримали в необхідному обсязі та вчасно озброєння й військову техніку. Зокрема це невикористання в повному обсязі МОУ бюджетних асигнувань, передбачених на закупівлю, розробку й модернізацію озброєння та техніки. А також неналежне виконання суб’єктами господарювання укладених МОУ договорів, що призвело до утворення довгострокової дебіторської заборгованості, нерезультативність окремих наукових розробок і незабезпечення найбільш нагальних та пріоритетних потреб ЗСУ в озброєнні й військовій техніці (навіть за умови наявності коштів).

Звіт направлено всім відповідальним органам влади (СБУ, РНБО, Президенту України, Верховній Раді), ці інституції мають інструменти та повноваження, щоб сприяти поліпшенню процесів. І можу зазначити, що рекомендації РП з цього питання вже опрацьовуються. 

Зокрема, створено Департамент політики закупівель, Агенцію оборонних закупівель і Державного оператора тилу. Це дало змогу звільнити Департамент військово-технічної політики та розвитку озброєння і військової техніки від невластивих функцій та сконцентрувати його зусилля на прямих обов’язках. Щодо інших рекомендацій, то очікуємо на перші звітування про виконання наприкінці 2024 року.

– Чи є вже якась інформація про розгляд звіту щодо аудиту закупівель безпілотних систем Адміністрацією Державної служби спецзв’язку та захисту інформації за 2022–2023 роки?

– Цей звіт планується до затвердження наприкінці серпня. До прийняття рішення ми не маємо права розголошувати будь-яку інформацію.

Проте я вже можу вам розповісти про інший аудит на схожу тематику. 13 серпня, вперше за всю історію роботи РП, було затверджено звіт про результати фокус-аудиту щодо закупівлі безпілотників і систем моніторингу для Прикордонної служби на українсько-польському кордоні. Цей проєкт, до речі, кредитували наші партнери з Польщі.

Загалом формат фокус-аудиту унікальний тим, що дає можливість концентруватися на одній проблемі та швидко знаходити її причини й шляхи розв'язання. Тобто за 3 місяці ми встановили, чому не вдавалося провести успішні закупівлі в рамках проєкту, надали рекомендації, і вже зараз вони виконуються. Перші успішні торги проведено. Тут ми активно співпрацювали з Прикордонною службою і Мінфіном.   

– А що скажете про можливість аудиту цільового освоєння коштів на будівництво фортифікаційних споруд?

– Дуже важлива зараз тема, хоча й іноді заполітизована. Аудит відповідності використання бюджетних коштів на військові, інженерно-технічні та фортифікаційні споруди вже розпочався. Триває збір інформації та формується програма проведення аудиту. Головний об’єкт контролю – Міноборони. Також об’єктами контролю можуть стати й місцеві органи влади, якщо вони брали участь в освоєнні коштів. Цей аудит ми визначили як перехідний на 2025 рік, але будемо намагатися завершити його цього року. Хоча наголошу: обсяг інформації там досліджуватиметься дуже великий. 

Про аудити коштів на відбудову

– Як РП перевіряє використання / розподілення коштів у рамках відбудови: як це контролюється? Адже на початку серпня РП заявила, що половину коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії розподілено непрозоро. 

– Це запитання стосується не одного аудиту, а відразу кількох. Наприклад, зараз триває аудит на тему «Територіальні громади у війну з відновлення соціальної та критичної інфраструктури». Орієнтовна дата розгляду звіту за його результатами – листопад 2024 року. Ми оцінюємо діяльність органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування щодо відновлення соціальної та критичної інфраструктури за рахунок субвенцій із держбюджету, наданих на реалізацію відповідних проєктів (об’єктів, заходів).

Також уже завершився аудит, під час якого ми досліджували процес розподілу коштів із Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (ФЛНЗА). Аудитори встановили, що більшу частину грошей фонду (за 2023 рік із 61,5 млрд грн ним розподілено 56,6 млрд грн) розподілено непрозоро й без належної приорітизації. У наших рекомендаціях вказано, що слід розробити чіткий порядок відбору проєктів, які фінансуватимуться.

Також встановлено, що понад 30 млрд грн було виділено на фінансування Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури трьох експериментальних проєктів, до яких не застосовувалися затверджені Кабміном вимоги (щодо обмеження авансування у 30% та щодо відбору інвестиційних проєктів й управління держінвестиціями). Як результат – в укладених договорах на закупівлю товарів, робіт і послуг за цими проєктами попередня оплата сягала 90%. За цим аудитом надано низку рекомендацій, які на сьогодні опрацьовуються Кабміном, Мінінфраструктури та ФЛНЗА. 

Про недоліки звітності Міністерства агрополітики

– Наприкінці липня РП повідомила про суттєві недоліки звітності МінАПК за 2023 рік. Ваш заступник, Сергій Ключка, наголосив, що станом на 1.01.2024 обсяг активів і балансу МінАПК становив 4,5 млрд грн, однак документально підтверджено наявність лише частини цих активів. Що це означає?

– Це аудит консолідованої фінансової звітності МінАПК і це перший аудит РП, виконаний у такому форматі. Акцентую, у численних звітах та висновках наших міжнародних партнерів і в рекомендаціях, які вони надають щодо шляхів розвитку РП, зазначено, що ми маємо проводити аудити консолідованої фінансової звітності. Ми зараз обговорюємо це питання з Кабміном, Мінфіном, від яких залежить формування консолідованої фінансової звітності на рівні держави.

Щодо МінАПК, то звіт з цього питання було розглянуто 23 липня. У процесі аудиту ми отримали підтвердження фінансової звітності міністерства за 2023 рік – за винятком певних обмежень.

– Що це за обмеження?

– Це – непідтверджена частина активів. Такі обмеження станом на 01.01.2024 складають, зокрема, у частині обсягу активів 2,13 млрд грн, або 46% валюти балансу Мінагрополітики на цю дату (4,5 млрд грн). Також до обмежень належать зобов’язання в сумі 260,2 млн грн та касові видатки за 2023 рік у сумі 72,6 млн грн.

– А які причини цих обмежень?

– Причин тут кілька. Зокрема неподання вчасно фінансової та бюджетної звітності окремими розпорядниками бюджетних коштів через перебування їх на територіях, де велися чи ведуться бойові дії, або вони перебувають на тимчасово окупованій території.

Також причиною обмежень є ненадання аудиторській групі первинної документації (договорів, актів тощо), яка підтверджувала б достовірність відображення бухгалтерського обліку й фінансової звітності окремих даних. Тобто ми розуміємо, з яких причин це сталося, але не можемо надати обґрунтованих висновків – ні щодо відповідності, ні щодо невідповідності. Дані про ці обмеження зафіксовано, і в майбутньому ми маємо всю цю інформацію перевірити.

Про співпрацю Рахункової палати з правоохоронцями

– Нещодавно ви акцентували, що РП активно співпрацює з правоохоронними органами: зокрема, всі матеріали й провадження по аудитах передаються правоохоронним органам. І наразі вже є кілька гучних кримінальних справ, відкритих на підставі матеріалів від Рахункової палати. Про які саме «гучні справи» йдеться?

– Не всі результати аудитів ми передаємо правоохоронцям, а лише щодо тих заходів контролю, під час яких ми побачили ознаки кримінальних чи адміністративних порушень. 

– А щодо яких заходів контролю направляли матеріали?

– Наприклад, щодо аудиту ефективності використання коштів держбюджету на розвиток Державної служби спецзв’язку та захисту інформації, аудиту державних коштів, виділених на керівництво Управління у сфері архівної справи. Щодо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та аудиту використання коштів виділених із держбюджету НАЗК.

Щодо аудиту ефективності використання коштів держбюджету, передбачених Міноборони для придбання речового майна й забезпечення харчування військовослужбовців ЗСУ. Щодо використання держкоштів, виділених Мінкультури та інформполітики з Фонду боротьби з COVID-19. А також щодо аналізу управління об’єктами Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра», безпеки судноплавства та інші. 

Про АМКУ, Кириленка та «Енергоатом» з Ахметовим

– Минулої весни в інтерв’ю Mind ви (коли ще очолювали АМКУ) запевняли, що за власною ініціативою АМКУ почало аналізувати інформацію, яка тоді з’явилася у ЗМІ щодо продажу «Енергоатомом» електроенергії за 0,01 грн/МВт*год компаніям ДТЕК Ріната Ахметова. Нещодавно ми запитали нинішнього керівника АМКУ Павла Кириленка, що вдалося з’ясувати за рік по цій справі. І він дуже здивував нас, повідомивши, що зараз в АМКУ немає ані заяв, ані досліджень чи розслідувань за фактом реалізації «Енергоатомом» електроенергії за 1 коп./МВт*год компаніям ДТЕК. Хотілося б почути ваш коментар: як так може бути?

– Я не знаю, з яких причин пан Кириленко дав саме таку відповідь на це ваше запитання.

Але, говорячи мовою фактів, відповім, що на момент інтерв’ю, яке я давала ще у статусі голови АМКУ, ця історія з продажем електроенергії багато обговорювалася у ЗМІ та експертному середовищі. Дійсно, тоді я сказала, що АМКУ дослідить цю ситуацію з «Енергоатомом» і ДТЕК, адже в комітет на той час надіслали відразу кілька запитів (від громадських організацій тощо) стосовно цього питання.

На початку вересня 2023 року я залишила посаду голови АМКУ. На той час узагальнених результатів дослідження ще не було, тож я, на жаль, не можу сказати, у якому стані це питання було на той період часу. Разом із тим наголошу, що навесні 2023-го, коли я ще очолювала АМКУ, відповідні запити в комітеті були й дослідження порушеного в них питання велося.