Підказка для Урсули фон дер Ляєн: МЕА порахувало «зимовий» енергодефіцит України
Які виклики постануть перед Україною та Європою під час третьої воєнної зими
Прийдешня зима стане найсерйознішим випробуванням для України. У Міжнародному енергетичному агентстві підрахували, що енергодефіцит в опалювальний сезон може сягнути 6 ГВт. Це еквівалентно річному піковому попиту на енергопостачання в Данії, зазначають експерти.
Ситуація ускладнюється тим, що у 2022 та 2023 роках близько половини генерувальних потужностей в Україні було або окуповано російськими військами, або зруйновано, або серйозно пошкоджено, зазначають експерти МЕА у спеціальному звіті Ukraine’s Energy Security and the Coming Winter.
Агентство закликало європейські держави надати Києву необхідне обладнання та запасні частини для відновлення пошкоджених енергооб'єктів і наростити імпортні постачання електрики й газу в Україну взимку.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка сьогодні, 20 вересня, приїхала в Київ, пообіцяла виділити Україні додаткові 160 млн євро на підготовку до зими. «Ми повинні зробити все можливе, щоб не згасло світло. І, оскільки наближається зима, ми зобов'язані допомогти українцям зігрітися та зберегти економіку такою, що працює», – заявила вона.
З цих 160 млн євро, за словами фон дер Ляєн, 60 млн мають піти на облаштування пунктів обігріву та інші гуманітарні потреби, а решта 100 млн – на відновлення пошкоджених унаслідок російських атак ТЕЦ і встановлення на території України нових сонячних електростанцій. Частину цих коштів, як стверджує очільниця Єврокомісії, фінансуватимуть коштом заморожених у ЄС російських активів. Водночас, за оцінкою МЕА, для повного відновлення й модернізації енергетичної інфраструктури України знадобиться не менше $30 млрд.
Що буде з російським газом?
Питання російського газового транзиту через Україну також потрапило в поле зору дослідників МЕА під час аналізу ризиків енергобезпеки в регіоні прийдешньою зимою.
Базовим припущенням вони взяли тезу про те, що потоки російського газу української територією припиняться із січня 2025 року. Водночас не виключено, що «якоїсь подальшої домовленості щодо транзиту все-таки буде досягнуто». Оператор ГТС України чітко заявив, що не продовжуватиме транзитну угоду з «газпромом» після її завершення у грудні 2024 року, проте ніщо не заважає іншим сторонам вести прямі переговори.
Україна зі свого боку також матиме економічний зиск у разі пролонгації російського газового транзиту із січня 2025 року. Його ймовірна зупинка означатиме кінець можливостей для віртуального реверсу в Україну з ЄС. А Україна може потребувати додаткового імпорту газу протягом наступного опалювального сезону в разі особливо холодної зими.
Це може призвести до дефіциту на внутрішньому ринку через збільшення використання газу на опалення домогосподарств на 25% (або на 1,5 млрд куб. м більше проти торішнього зимового сезону). У такому разі для додаткових обсягів знадобиться фізичний імпорт із країн Центральної та Східної Європи, який спричинить підвищення закупівельних витрат через потребу сплачувати тарифи на транспортування газу.
Які виклики чекають на сусідні з Україною держави?
Енергетична безпека Молдови також перебуває в зоні ризику. Намір України припинити транзит російського газу своєю територією вже наприкінці 2024 року створює невизначеність у питанні постачання газу та електроенергії для споживачів в цій країні.
Після початку повномасштабної війни в Україні Кишинів відмовився від газу з рф, проте «газпром» продовжує постачати газ до Придністров'я. Цей сепаратистський регіон, підтримуваний росією, забезпечує Молдову більшою частиною електроенергії (близько двох третин у загальному обсязі споживання), що генерується з російського газу. У зв'язку з цим МЕА закликало країну активніше зміцнювати енергетичні зв'язки з європейськими сусідами для підвищення стійкості регіональної енергосистеми.
До чого готуватись українцям?
Економісти МЕА не залишили поза увагою той факт, що українці навчилися адаптувалися до дефіциту електроенергії. Проте минулого літа повні наслідки руйнування енергетичної інфраструктури «були замасковані теплою погодою і довшими днями», а також використанням дизельних генераторів багатьма закладами, щоб подолати наслідки віялових відключень електроенергії.
Але як тільки температура почне падати й у жовтні офіційно розпочнеться опалювальний сезон, жити та працювати з обмеженим доступом до електрики й тепла стане набагато складніше. «Міські центри України, де проживає близько 70% населення, особливо вразливі до ненадійного електропостачання, зважаючи на високу концентрацію багатоповерхівок, які потребують електроенергії для роботи ліфтів і водяних насосів», – зазначають експерти.
Додатковий тиск на ситуацію виник через різке зростання інтенсивності російських атак на українську енергетику. Останні бомбардування були безпрецедентними за масштабами. Наприклад, у скоординованій атаці наприкінці серпня 2024 року було задіяно понад 200 ракет і безпілотників. Заходи протиповітряної оборони не змогли запобігти значним збиткам. Основними цілями були об'єкти електроенергетики, включно з генерацією, передачею та розподілом, але також постраждали мережі централізованого теплопостачання й деякі об'єкти газової інфраструктури. Тож енергетична інфраструктура України залишилася «у дуже вразливому стані» на майбутню зиму.
Загалом ситуація в українській енергетиці виглядає для спостерігачів водночас і складною, і непередбачуваною. Причини цього полягають у безпекових обмеженнях під час війни на публічне розповсюдження детальної інформації, потрібної для всебічної і якісної оцінки ситуації, а також у непрогнозованій тактиці агресора – російської армії – у період опалювального сезону.
Ця невизначеність додає стресу в очікуванні перших холодів. Проте у професійному галузевому середовищі панує думка, що Україна здатна пройти наступну зиму й вистояти попри надскладні умови.
«Українська енергосистема створює диво і продовжує працювати під тиском ворожих атак. Незважаючи на всі складності та щоденні ризики потрапити під ворожий обстріл, українські енергетики продовжують свою битву за світло. Тож думаю, що блекауту точно не станеться завдяки злагодженій роботі енергетиків і координації системного оператора «Укренерго» – таку думку висловив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук на відкритті інсталяції під назвою «Битва за світло» на київському Подолі в четвер, 19 вересня.
Цей артобʼєкт наочно показує, який вигляд має обладнання українських ТЕС після російських атак. Він включає зруйнований росією силовий трансформатор, який працював на Бурштинській ТЕС. Як і десятки інших, він постраждав унаслідок чисельних масованих обстрілів ворога по енергетиці – пережив кілька влучань уламками, горів і зрештою був зруйнований вщент.
«У проміжках між масованими ракетними ударами ворог ледь не щодня атакує дронами енергообʼєкти по всій країні, особливо у прифронтових регіонах. Наші енергетики докладають титанічних зусиль, щоб в таких надскладних умовах зберегти цілісність енергосистеми та забезпечувати наших громадян електроенергією», – зазначив перший заступник міністра енергетики Юрій Шейко.
Як відновити українську енергетику?
З жовтня 2022 року українська енергетична інфраструктура зазнала понад 1000 російських атак. Внаслідок цього ворог знищив майже 90% усієї теплової та 45% гідрогенерації, а через цьогорічні обстріли наша країна втратила 9 ГВт потужностей.
Для забезпечення належного рівня енергетичних послуг в Україні протягом наступних місяців Міжнародне енергетичне агентство у своєму дослідженні вказує на першочергову потребу в посиленні протиповітряної оборони паралельно із забезпеченням необхідного енергетичного обладнання для оперативного ремонту, резервних можливостей та імпортних постачань.
«Швидке реагування має вирішальне значення, і міжнародні партнери України повинні бути креативними і спритними, щоб мінімізувати затримки та зробити все потрібне для надання допомоги. Водночас важливо, де це можливо, впроваджувати структурні зміни, які підвищать стійкість України в середньостроковій перспективі й виведуть енергетичний сектор країни на сталий шлях до модернізації та інтеграції з рештою Європи», – підсумовують економісти МЕА.
Серед ключових заходів для українського енергосектору вони згадують посилення фізичного захисту та кібербезпеки критичної інфраструктури, децентралізацію енергопостачання, прискорення розгортання невеликих газових, сонячних і вітрових станцій, розширення потужності передачі електроенергії та природного газу з ЄС, залучення споживачів до економії та енергоефективності, координацію дії України й Молдови, аби уникнути дестабілізації та вивести енергетичні відносини між країнами на нову основу – ринкову і сталу, з найменшими безпековими ризиками, та добре інтегровану з системою ЄС.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
