Транзит азербайджанського газу Україною: що мав на увазі Зеленський

На пресконференції після перемовин з президенткою Молдови Маєю Санду в суботу президент України Володимир Зеленський несподівано повернувся до планів організувати транзит азербайджанського газу. Торік такий сценарій був пов’язаний із можливістю продовжити транспортування газу з російської території в бік Європи після закінчення терміну угоди між НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Газпром». Але він передбачав заміну джерела походження газу лише на папері, тому влада в Києві не підтримала його.

Цього разу Володимир Зеленський згадав про азербайджанський газ у контексті пропозиції для Маї Санду «витягнути із заручників москви» Придністровʼя – сепаратистський регіон, утворений у Молдові за участі кремля.

Посилаючись на розмову з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, що відбулася на полях економічного форуму в Давосі, Зеленський розповів про можливість організувати постачання газу, що мають унеможливити «специфічні угоди» з кремлем. 

«Азербайджан має обсяги газу свого видобутку, це дуже важливо й може збільшити експорт у наш регіон. Це стосується не тільки Молдови, а й таких країн, як Словаччина. Є газ, є маршрути постачання з Азербайджану. Головне – щоб була політична воля працювати для своїх людей, а не з москвою на якусь тіньову кишеню, як це роблять деякі персонажі у Східній Європі», – зазначив український президент. Очевидно, він натякав не тільки на проросійського премʼєр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, а й на владу Придністровʼя, що керується з кремля.

Потім, відповідаючи на запитання під час пресконференції, Володимир Зеленський додав кілька деталей із розмови в Давосі з Ільхамом Алієвим. Зокрема, український лідер розповів, що на сьогодні Азербайджан спроможний експортувати близько 25 млрд кубометрів газу. «Ми можемо використовувати й нашу інфраструктуру, якщо іншим країнам, у тому числі у Східній Європі, дійсно потрібен газ, а не «російський газ». Ми в цьому ніколи не відмовляли», – зазначив президент. І під кінець додав, що Україна готова «із задоволенням допомагатиме Словаччині й іншим країнам, якщо йдеться не про російський газ».

«Ось те, що ми можемо зробити достатньо швидко. Можемо підписати контракти, можемо організувати, коли почуємо сигнал і від людей в Тирасполі, і від людей у Словаччині, і від людей в інших частинах Європи», – підсумував Володимир Зеленський.

Хоча у своїй промові він акцентував на готовності сприяти постачанням азербайджанського газу, які виключають контракти з кремлем, в українському інформаційному просторі ці меседжі здебільшого були сприйняті як можливе повернення до оборудок з «Газпромом». Інтриги додали й слова Зеленського про те, що Азербайджан спроможний «швидко» забезпечити додатковий експорт власного газу не тільки для Молдови, а й для Словаччини чи інших європейських країн, хоча наразі країна не має достатньо ресурсів для цього.

Щоб розібратися в суперечливих президентських заявах про азербайджанський газ, які викликали чимало суперечок, Mind зібрав коментарі провідних ринкових експертів.

Карел Хірман, міністр економіки Словаччини (2022–2023)

– Ось у чому, я думаю, суть пропозиції, яку зробив український президент.

Азербайджанський газ може постачатися через структуру азербайджансько-турецьких газопроводів і з Болгарії на північ, наявним Трансбалканським газогоном (він проходить територією України, Молдови, Румунії, Болгарії та Туреччини. – Mind).

Такий варіант розглядався давно… Залишається питання, скільки газу Азербайджан спроможний наразі постачати цим маршрутом. Однак його видобуток та експорт можуть зрости в найближчі два-три роки.

---

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»

– Мова, дійсно, може бути про постачання газу з Азербайджану (справжнього, а не російського, замаскованого під азербайджанський) за маршрутом із родовища Шах-Деніз на Каспії через Азербайджан, Грузію, Туреччину до Болгарії, а звідти – реверсом Трансбалканського газопроводу через Румунію та Україну до Молдови.

І ще одне. Після знищення російською ППО азербайджанського літака, навряд чи путіну вдасться умовити Алієва замаскувати газ від «Газпрому» під газ від азербайджанської SOCAR.

---

Сергій Вакуленко, дослідник фонду Карнегі

– Якщо мова про доставку азербайджанського газу Південним коридором, то Словаччина може теоретично отримувати газ за маршрутом Азербайджан – Туреччина – Болгарія – Україна – Словаччина. Інша річ, що це може відбуватися тільки за рахунок зменшення обсягів, які Азербайджан постачає через Грецію та Італію.

Якщо йдеться про постачання газу з Азербайджану через росію, то тут уже виникають питання. Труба Азербайджан – росія має номінальну потужність 13 млрд куб. м, але більше 5 млрд нею багато років не прокачувалося. Суто теоретично можна, напевно, зобразити, що це начебто Азербайджан закуповує в росії на власне споживання 13 млрд кубометрів, водночас постачає на експорт через цю саму точку зустрічним потоком теж 13 млрд куб. м транзитом через росію та Україну в Європу.

Зрозуміло, що фізичних потоків у такому випадку не буде. А росія при цьому одержуватиме виторг за газ і транзит (мабуть, у сумі, що приблизно дорівнює тій, скільки виручала раніше від постачань до Європи за вирахуванням вартості транзиту через Україну, а також азербайджанських комісійних).

Словаччина вже імпортує газ з Азербайджану в еквіваленті річних постачань близько 3 млрд куб. м на рік із півдня, з Угорщини. Це газ, що приходить до Угорщини із Сербії, очевидно, через «Турецький потік».

---