ОЕСР б’є на сполох: дорослі земляни розучуються читати

Видання The Economist звернуло увагу на доволі небезпечні в динаміці висновки з дослідження Організації економічної співпраці та розвитку. Виявляється, за останнє десятиліття населення розвинутих і багатих країн, які вважали себе «країнами першого світу», сильно втратило в інтелектуальному плані. Попри переконання в пануванні «економіки знань» та звітування про спрощення доступ до них, виявилося, що якраз цих знань-то й немає. Пропонуємо адаптований переклад статті британського часопису.

Чи точно ви розумніші за 10-річну дитину? Нові дані стверджують, що шокувальна велика кількість дорослих у багатих країнах не має права позитивно відповісти на це запитання. Лише п’ята частина опитаних у віці 16–65 років показали кращі результати з математики та читання за учнів, які закінчили початкову школу. Дослідження провела Організація економічного співробітництва та розвитку – клуб взагалі-то багатих і розвинених країн. Щонайгірше, дорослі в багатьох країнах за останні 10 років стали менш писемними.

«Дослідження навичок дорослих» проводиться ОЕСР раз на десятиліття. До участі запрошуються до 160 000 дорослих віком 16–65 років із 31 країни та регіону. Вони проходять тести на писемність, рахування та розв’язання завдань.

Завдання мають на меті оцінити, чи достатньо в дорослих навичок для виконання своєї роботи, участі в суспільному житті та взагалі, чи здатні вони дати собі раду в повсякденні. На базових рівнях – завдання на кшталт розуміння інструкції на пакетику аспірину та розрахунок кількості шпалер на кімнату. На просунутому рівні – вміння проаналізувати дані та зробити висновки з графіків, наведених, наприклад, у суспільно-політичному виданні.

Якщо казати про грамотність, то кількість країн із погіршенням показників перевищує число тих, що поліпшили позиції. Це відбувається навіть попри те, що все більше людей мають доступ до середньої освіти та збільшується кількість виданих дипломів про вищу освіту. Погіршення параметрів відбувається через найменш писемних, які отримують ще гірші результати, ніж раніше. У більшості країн розрив між найбільш і найменш кваліфікованими людьми збільшується.

Посилення міграції може частково пояснити наведені висновки. Емігранти, які не є носіями мови, гірше пораються із завданнями, пов’язаними з жонглюванням словами. Не покращує ситуацію і те, що населення старіє: дані свідчать, що лічіння й писемність перебувають на піку у віці близько 30 років. Проте навіть з урахуванням всіх цих факторів загальний рівень грамотності в більшості країн знижується. Андреас Шляйхер, директор із питань освіти та навичок в ОЕСР, припускає, що дорослі мають менше практики, ніж вони мали раніше, читаючи довгі та складні тексти. Можна звинувачувати в цьому TikTok.

Дослідження ОЕСР – не єдине, що свідчить про можливість зупинення процесу вдосконалення когнітивних навичок. Протягом ХХ століття психометристи спостерігали значні піки зростання рівня IQ, які отримали назву «ефекту Флінна» (пошукайте самі та почитайте довгі й розумні тексти про це. – Mind).

Останнім часом цей процес у багатьох країнах загальмувався чи взагалі став зворотним. Причини цього гаряче обговорюються. Однак сумніву не підлягає факт, що люди з гнучким і розвинутим розумом легше переживають життєві невдачі та здобувають кращі за середні результатів.

Опитування, проведені паралельно з дослідженням ОЕСР, схоже, підтверджують ці висновки. Люди, які показали найкращі результати розв'язання завдань, мають на 75% вищу зарплату за тих, хто впорався найгірше. Дивіденди від грамотності та вміння рахувати є більшими за просто фінансові.

Люди з найвищими показниками вказують на краще самопочуття та ліпший загальний стан здоров’я. А от власники найгірших результатів більш підозріло ставляться до оточення та частіше вказують, що відчувають відчуженість від політики.

Не треба мати багато розуму, щоб осягнути, до чого здатні призвести такі настрої.