ІТ-експорт просідає другий рік поспіль: які шанси в індустрії піднятися у 2025-му
Та до чого тут презумпція невинуватості
За даними НБУ, 2024 року експорт ІТ-послуг знизився на 4% – $6,45 млрд. У 2023 році показник просів ще більше: на 8,5% – до $6,73 млрд. До цього ж індустрія постійно зростала, в найуспішніші роки – на 20–30%. Втім ІТ-експорт – лише частина айсберга. Останніми роками обсяг внутрішнього ринку зростає (і не лише завдяки стрімкому зльоту DefenceTech) та, імовірно, має шанс перейти від колишніх «скромних» 10% до більш вагомої частки в загальній структурі обсягу доходів. Тож які перспективи в зовнішнього та внутрішнього ІТ-ринків.? Про це розповідали топи індустрії на панельної дискусії «Технологічний сектор як каталізатор українського економічного дива» під час заходу щодо 3-ї річниці «Дія.City». Mind занотував найцікавіше та уточнив у спікерів.
Чи є шанси 2025 року наростити ІТ-експорт? «Відповідь на це запитання залежить від двох факторів: світової економічної ситуації та досягнення справедливого миру в Україні. Наразі спостерігаємо досить різку політику нового президента США, яка впливає як на ринки, так і на те, що інвестори трошки бояться витрачати гроші», – розповів Mind співзасновник і CEO Sigma Software Валерій Красовський.
Співзасновник та член Ради директорів SoftServe Тарас Кицмей пояснив, що останнім часом IT-індустрія балансує на межі нових можливостей і загроз. «Це стосується всіх напрямків, починаючи від нових технологій, квантових комп'ютерів, штучного інтелекту тощо. Це стосується глобальних напрямків, де ми диверсифікуємося як по ринках збуту, так і по експертизі. І звичайно, це стосується ситуації всередині України, де захист потребує розвитку нових систем», – зазначив він.
Втім перші «ластівки» можливого зростання вже є. «Почали відчувати поступове відновлення. Спостерігаємо його на ринку ІТ-праці в Україні, де попит на спеціалістів збільшується. Це свідчить про зростання замовлень. Також стартує багато нових проєктів зі штучним інтелектом, що додатково має драйвити попит на ІТ-спеціалістів в Україні», – уточнює Красовський.
На який приріст ІТ-експорту 2025 року сподіваєтеся індустрія? «Вийдімо спочатку на плато, а потім будемо думати про зростання», – сміється співзасновник Sigma Software. Та додає, що шанс вийти на плато є: «Я майже впевнений. Звичайно, не завадила б валютна лібералізація, тоді більше грошей заходило б в Україну. Хоча розуміємо, що під час війни політика Нацбанку має бути дуже зваженою».
Яка динаміка внутрішнього ринку? За орієнтовними підрахунками, 2021 року його обсяг становив $1,53 млрд, або 18% від загального обороту індустрії у $8,47 млрд, 2022-го – $0,64 млрд, або 8% від $7,98 млрд, 2023-го – $0,71 млрд, або 9,6% від $7,43 млрд, ідеться в дослідженні «Де IT на війні». Свіжих цифр за 2024 рік наразі немає.
Але ці дані не включають два важливих показники, які останніми роками драйвлять приріст внутрішнього ринку: здебільшого закриту інформацію про динаміку обсягів DefenceTech та обороти ІТ-підрозділів компаній з інших індустрій. Поки що такий ресерч в Україні не спромоглася провести жодна дослідницька компанія.
«У технологічній індустрії останніми роками відбувалися тектонічні зміни. У нас з'явився MilitaryTech. Це вже велика частина індустрії. У нас з'явилися нові продуктові компанії, що постійно зростають. Як бачимо на прикладі інших країн, військові технології є бустом для звичайних технологій у майбутньому», – говорить глава наглядової ради Ajax Systems Олександр Конотопський.
Виконавча директорка асоціації IT Ukraine Марія Шевчук пояснює, що меседж про падіння галузі може виявитися дещо перебільшеним, якщо порахувати всі її складові. «Поки в дослідженнях не враховується проникнення IT-технологій в інші індустрії. Тим часом в Україні вже є багато компаній, які мають ІТ-інхаус-команди. Мова про банки, мережі маркетів, агросектор тощо. Звісно, їх дані не потрапляють в ІТ-експорт, але вони точно рухають індустрію. Наприклад, один із найсильніших кластерів всередині нашої асоціації – АgriТech, куди доєднуються великі агрохолдинги. Кожен із них є ІТ-підрозділи, які можуть бути структуровані як окрема компанія або як інхаус-команда. Тому загальні показники і важко виміряти», – уточнила вона.
Тарас Кицмей додав: «Поки що ми багато чого не помічаємо. Наприклад, фінансовий сектор України – один із найкращих у світі. Те саме АgriТech. Море айтівців уже заходять в АgriТech».
Які перспективи внутрішнього ринку у 2025 році? Головним драйвером зростання, звісно, залишиться MilitaryTech – навіть після закінчення війни. Країні буде потрібно й надалі підсилювати обороноздатність. Крім того, вітчизняні компанії зможуть експортувати свої технології.
«Загалом же у приватному секторі спостерігаємо зростання попиту на ІТ-послуги з різних індустрій. Наприклад, у нас є клієнти з банківської сфери та фармкомпаній. І цей попит на внутрішню цифровізацію зростатиме й надалі. А цифровізація держсектору здебільшого залежить від донорів. USAID підтримувало дуже багато проєктів. Яка їхня подальша доля, наразі важко сказати. Внутрішніх грошей на цифровізацію не так багато. Втім, думаю, все ж таки кошти знайдуться. Можливо, європейські країни стануть більше підтримувати Україну», – пояснив Валерій Красовський.
До чого тут принцип довіри? Подальша доля галузі залежатиме й від кількості ІТ-спеціалістів. Наразі в індустрії працює близько 330 000 фахівців. Але є ризик, що після відкриття кордонів багато хто з них емігрує за кордон. Раніше СEO Львівського IT-кластера Степан Веселовський прогнозував, що після закінчення війни за оптимістичного сценарію з України поїде 19 000−20 000 ІТ-спеціалістів, у найгіршому разі ця цифра може сягнути 74 000−75 000.
«Нещодавно була зустріч айтівців із віцепрем'єр-міністром Олексієм Чернишовим. Говорили про те, як повертати людей до України. Зараз у країні проживає 32 млн. Якщо нічого не поміняємо – залишиться 20 млн. Насамперед має бути довіра людей до держави. Чому, наприклад, ідея «Дія.City» спочатку буксувала? Тому що ми стартували на низькому порозі довіри між державою та ІТ-індустрією. Зараз рівень довіри між нами суттєво збільшився. Тож якщо не створимо умовну «Дія.City» на всю державу, буде важко», – пояснив Тарас Кицмей.
Та додав: почати треба з довіри, простих умов ведення бізнесу. «Тільки тоді в Україну почнуть повертатися бізнесмени українського походження та приїжджати – неукраїнського походження. Тільки тоді за ними піде великий пласт робочих місць. Поки ж законодавство України побудовано на принципі винності. Спочатку бізнес карають, а далі, якщо зможе довести невинність, – відпускають… з певними збитками.
«Заблокуймо вам на два тижні рахунок у банку й розберімося, що у вас там робиться». А має нарешті запрацювати презумпція невинуватості», – наголошує співзасновник SoftServe.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
