«Зміна вектору з ринків авторитарної Азії на демократичну Європу»: що драйвило експорт українських товарів 2024 року

Попри повномасштабну війну експорт товарів з України помітно зріс 2024 року, але поки що показники значно відстають від рекордного 2021-го. Постачання сировини продовжує домінувати в товарній структури, втім уже спостерігається позитивна динаміка експорту продукції з доданою вартістю. Про це та багато іншого на Mind Export Summit 2025 розповів  фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк. Експерт презентував свіже дослідження «Експорт України: динаміка структури, основні зміни та тренди».

Mind вибрав найцікавіші цифри та факти.

На стільки зріс експорт товарів 2024 року в порівнянні з 2023-м. За даними Державної митної служби, його обсяг становив $41,7 млрд. «Україна почала нарощувати експорт товарів попри те, що триває третій рік повномасштабної війни. 2023 року ситуація була гіршою, коли відбувалося певне падіння експортних потоків», – пояснює Корнилюк.

На стільки просів експорт товарів 2024 року в порівнянні з рекордним 2021-им. «Якщо подивитися на динаміку останніх шести років, ми ще достатньо далекі від тих рівнів експорту, які були у сприятливі 2019–2021 роки. Потрібно фокусування зусиль бізнесу та влади для того, щоб надолужити втрачене та повернути експорт на те місце, яке він заслуговує», – уточнює експерт.

Такий обсяг виручки згенерували 20 країн – найбільших торговельних партнерів України. 2024 року з великім відривом у цьому рейтингу лідирувала Польща. До першої п'ятірки також увійшли Іспанія, Німеччина, Китай та Туреччина. 

Хоча ще п’ять років тому картина була іншою. З великим відривом домінував Китай. Трете місце посідала рф. Серед 20 найбільших торговельних партнерів України було сім азійських країн (2024 року залишилося три). «Експорт до Китаю та Туреччини 2024 року загальмувався, навіть показав нижчі результати, ніж були 2023-го», – уточнює експерт.

«Під час повномасштабної війни продовжилася загальна зміна вектора з ринків авторитарної Азії на демократичну Європу. За підсумками 2024 року на Європу вже припадає більш ніж половина експорту товарів. Країни ЄС поступово стають переважними напрямками нашого експорту», – пояснює Корнилюк.

Азійські країни – Китай, Туреччина, Індія, Ізраїль, Ліван, В’єтнам тощо – зберігають другу позицію. На третьому місці – Африка, на четвертому – американські країни, переважно США.

Тоді як п’ять років тому найбільша частина експортних потоків спрямовувалася в азійські країни. Частка ЄС була меншою. «Тобто зараз бачимо євроінтеграцію в дії», – уточнює експерт.

Таку частку 2024 року зайняла харчова промисловість у продуктовій структурі експорту. На другому місці – металургія, яка колись домінувала, на третьому – мінеральна продукція. Далі йдуть – машинобудування, деревина та її переробка, хімпром із фармринком і текстильна галузь.

«У харчовій промисловості, на жаль, досі переважає експорт сировини (зерна, жирів тощо). А на продукцію більш глибинної переробки з доданою вартістю поки що припадає значно менша частка», – уточнює аналітик.

Та доповнює: роль машинобудування, меблевої промисловості – істотна, але їхні частки знову ж таки поступаються сировинним продуктам. «Наразі в Україні зацементована традиційна структура експорту з перевагою сировинної продукції. Втім уже є певні сигнали посилення ролі товарів глибокої переробки, і не лише в агросекторі. Мова про розвиток оборонних технологій (поки що є бар’єри для експорту. – Mind), машинобудування, хімпрому, меблевої та текстильної промисловості, як перспективних експортних галузей», – пояснює Корнилюк.

Це загальний приріст експорту 10 категорій-лідерів. Перші місця 2024 року посіли зерно, руда та електричні машини. Цікаво, що до топ-10 за приростом увійшли одяг, меблі продукти переробки овочів, тобто товари з більшою доданою вартістю.

А серед аутсайдерів за динамікою – нафта та мінеральні палива.

На думку експерта, Україна має нарощувати виробництво товарів із вищою доданою вартістю, розширювати переробку агропродукції та розвивати промисловий сектор. «Бачимо позитивну динаміку, але важливо закріпити ці успіхи. Бізнесу та владі слід сфокусуватися на розвитку секторів, здатних забезпечити стабільний приплив валютної виручки», – підсумовує Корнилюк.