Голова Держпродспоживслужби: «Сьогодні ми ведемо перемови з 80 країнами про відкриття ринків для української продукції»

Скасування Європою «торгового безвізу» з 6 червня означає перехід України до довоєнного режиму торгівлі з ЄС (зокрема, для таких категорій, як курятина, яйця, кукурудза, мед, пшениця тощо). І тепер постає питання: на які інші світові ринки можуть переорієнтуватися українські виробники та чи стане це реальною альтернативою квотованим європейським? А також як держава допомагатиме бізнесу підготуватися до експорту вітчизняної продукції на нові ринки?

Про ці нагальні проблеми, а також про те, як Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ДПСС) продовжує працювати в умовах воєнного стану, зокрема про позапланові перевірки та створення перепон співробітникам ДПСС, про приєднання до міжнародної системи фітосанітарних сертифікатів ePhyto та про те, чому реєстрація в’єтнамської вакцини проти африканської чуми свиней (АЧС) в Україні немає жодних перспектив – Mind детально розпитав очільника Держпродспоживслужби Сергія Ткачука.  

Про нові світові горизонти для українських товаровиробників

– Позаторік Держпродспоживслужба відкрила 16 груп товарів по різних країнах. До кінця 2025 року ДПСС і МЗС планують відкрити мінімум 15 нових ринків для української агропродукції. А які досягнення ДПСС має на сьогодні?

– Я очікую, що цього року ми відкриємо значно більше ринків, ніж 15. Адже станом на зараз уже відкрито дев’ять ринків. Серед них: Канада (столові яйця та яблука), Оман (м’ясо птиці), Албанія (яйця для споживання людиною), Китай (горох), Грузія (композитні продукти, доведені до кулінарної готовності), Кувейт (перероблені харчові продукти), Малайзія (молоко, молочні та яєчні продукти).

Звісно, по кожному ринку є чимало інших процедур. Бо відкриття ринку – це лише початок. А далі – акредитація, інспектування підприємств тощо.

Планів у нас багато: сьогодні ведемо перемови з 80 країнами світу щодо більш як 200 напрямків. Зокрема, активно працюємо у країнах Африки й Перської затоки, а також із ЄС – у частині відкриття нових ринків по м’ясу й інкубаційних яйцях.

Окрім того, наразі в нас триває дискусія зі США: цьогоріч з’явилася можливість експорту яєць у промислову переробку (для виробництва іншої продукції) – активували діалог із компетентним органом Сполучених Штатів щодо їх вимог до експорту цієї продукції, що надалі донесли до нашого українського виробника. Щодо можливої появи столових курячих яєць з України на полицях американських магазинів – ми зараз на стадії заповнення опитувальника.

Також працюємо з Індією та Індонезією по молочній продукції. До кінця цього року маємо вийти ще на два ринки Китаю: по м’ясу птиці й борошну. Переговорний процес триває. Зараз у роботі ще два напрямки – корми для домашніх тварин і пшениця.      

Про «труднощі перекладу» з японцями 

– Протягом минулого року велися перемовини стосовно відновлення експорту яєць і м’яса птиці до Японії. У грудні ви були у відрядженні в цій країні. З якими результатами повернулися?

– У цій ситуації все залежить від країни-партнера. Експорт до Японії не йде через те, що це єдина країна у світі, яка не зняла заборону після спалаху пташиного грипу, що стався у жовтні 2021 року. Ми надали їм безліч документів й отримали запевнення, що вони переглянуть заборону та скасують її. Ми на всіх політичних зустрічах з японцями порушуємо це питання – проте поки ситуація без змін.

– А як японці пояснюють свою відмову?

– Вони вважають, що Україна не контролює епізоотичну ситуацію по всій території країни. Хоча 2014 року, коли було окуповано Крим, а також з’явилися «ЛНР» і «ДНР» – таких претензій не висувалось. Логіки, звісно, у цьому немає, але інших аргументів японці не озвучують. Вони навіть хотіли приїхати з аудитом в Україну, проте відмовилися через безпекову ситуацію. А на онлайн-аудит теж не погоджуються.     

– А які подальші кроки щодо розширення доступу української продукції тваринного походження на японський ринок?     

– У Держпродспоживслужби немає такого запиту від українського бізнесу. Відкриття ринку будь-якої країни й переговори з цього приводу починаються з потреби та запиту бізнесу. Сама служба не ініціює такі процеси.

Про квоти, євростандарти й фітосанітарні сертифікати

– Якщо говорити про вже відкриті ринки й ті, де ДПСС ще у процесі перемовин, – наскільки гостро стоїть питання квот для українських виробників?

– У більшості країн, з якими вже відкриті ринки, квот немає. Наприклад, Канада та Китай не обмежують нас квотами. Болюча тема лише щодо квот із Євросоюзом. Як виявилося, найближчі друзі розглядають нас як конкурента. Але страхи й недопуск на ринок – це точно не той шлях, яким ми йтимемо в Європу. Ми за здорову конкуренцію, і, якщо маємо стати частиною європейської родини, повинна бути повна лібералізація торгівлі українськими товарами з ЄС.

Стосовно претензій країн ЄС щодо українського зерна та м’яса – вони теж безпідставні. Бо офіційно жодних нотифікацій із приводу зерна, яке нібито з ГМО, пестицидами тощо, від тієї ж Польщі до Держпродспоживслужби не надходило. А на словах було багато популізму та висипане на дороги українське зерно.

До речі, українські бізнесмени добре усвідомлюють, що в разі завезення ними неякісної продукції до ЄС її ніхто не купить, тож доведеться це все утилізовувати там власним коштом.    

– Уточніть для наших читачів, що означає формулювання «відкриття ринку» – це погодження форм фітосанітарних сертифікатів, інших дозвільних документів? 

– Залежить від країни. Наприклад, з країнами, з якими в нас ратифіковано певні міжнародні угоди, це може бути просто погоджена форма сертифіката по всіх технічних вимогах і системі контролю.

Тобто це штучний бар’єр для української продукції та політичні маніпуляції.

– Рік тому ви зазначали, що ДПСС прагне приєднатися до системи ePhyto (обіг фітосанітарних сертифікатів у єдиній міжнародній електронній системі). Які успіхи на сьогодні в цьому питанні?

– Фітонапрямок був одним із найкорумпованіших у роботі Держпродспоживслужби. Але цю обставину ми вже подолали. З лютого 2025 року приєдналися до системи ePhyto. Це дає змогу бачити електронні фітосертифікати з QR-кодами, що унеможливлює їх підробку. Навіть якщо хтось підробив сертифікат, за QR-кодом можна перевірити його наявність у базі.

Станом на 18 червня наші інспектори видали понад 74 000 і прийняли понад 3000 фітосанітарних сертифікатів в електронній формі на експорт та реекспорт. Оскільки не всі країни світу приєднані до ePhyto, ми продовжуємо видавати сертифікати й у паперовому вигляді (на бланку). Проте з листопада 2025 року фітосанітарні сертифікати на типографських бланках вже не видаватимуться.

Про дискусії щодо вакцини від африканської чуми свиней

–  На 92-й Генеральній сесії WOAH (відбулася 25–29 травня 2025 року в Парижі) затверджено перший міжнародний стандарт щодо вакцин проти АЧС.  Низка країн (зокрема, В’єтнам і Філіппіни) уже застосовує вакцини проти АЧС. Чи розглядає ДПСС у цьому контексті можливість впровадження в Україні пілотних програм вакцинації як елементу стратегії контролю захворювання й передумову для відкриття нових експортних ринків?

–  Над питанням вакцинації працює багато наукових інституцій і країн. Якщо з’явиться вакцина від АЧС, яка буде дієвою й зареєстрованою, – це стане світовим проривом. Але на сьогодні в жодній цивілізованій країні немає вакцини від АЧС, яку офіційно визнали міжнародні організації чи інші країни. Деякі напрацювання в цьому напрямку є лише в Болгарії та Чехії. І якщо буде знайдена ефективна й належно підтверджена вакцина проти АЧС, ми також візьмемо її в опрацювання.  

– А яка аргументація?

– Пів року тому ми написали офіційний запит в’єтнамському компетентному органу – як реєструвалася, як діє вакцина тощо. У нас були онлайн-дискусії з в’єтнамцями, але офіційної відповіді досі не маємо. До речі, Філіппіни, які спробували застосовувати цю вакцину, відмовилися від неї, бо вона жива. Тобто це поширення живого вірусу. Ба більше, вона розроблена конкретно під генотип 2 (а генотипи вірусу АЧС є різні).

Також є наукова стаття щодо в’єтнамської вакцини, де йдеться про те, що неможливо відрізнити набутий штам від ненабутого. Тобто, якщо почати вакцинувати, то лабораторно буде підтверджуватися, що всі свині з АЧС. Звісно, питання про експорт такого м’яса автоматично анулюється. Тому не зрозуміло, куди В’єтнам експортує свинину, вакциновану цією вакциною.

Отже, станом на зараз ефективність в’єтнамської вакцини не підтверджена жодною країною світу. Також вона не відповідає міжнародним стандартам ВООЗТ. У наукових публікаціях зазначається, що її використовують виключно з експериментальною метою. І такі пілотні дослідження відбуваються в лабораторіях із високим ступенем біозахисту, а Україна в умовах воєнного стану навіть у тестовому режимі не може цього забезпечити.

Зараз готується державний візит до В’єтнаму наприкінці літа або восени – і представник Держпродспоживслужби теж буде у складі урядової делегації. Якщо ми отримаємо офіційну інформацію (але не від виробника, який хоче продати чи протестувати свою продукцію) – тоді будемо розглядати.  

Про відкриття азійських ринків для української свинини

– А на якому етапі перебувають перемови з компетентними органами країн Південно-Східної Азії, яка є одним із пріоритетних ринків для експорту свинини (зокрема, Філіппін, В’єтнаму, Сингапуру, Малайзії)? Чи можна очікувати відкриття ринків для української свинини?

– Не впевнений, що відкриття ринків для української свинини може статися цьогоріч, бо іноді країни не відповідають на наші запити по пів року. Наприклад, Філіппінам ми направили запит ще в лютому – відповіді досі немає. В’єтнаму теж направили запит – нам уже надали опитувальник щодо відкриття ринку свинини, і ми його заповнили та надіслали, але поки що зворотної відповіді не маємо.

Сингапур направив нам додатковий опитувальник і зараз він на опрацюванні в Держпродспоживслужбі. Можливо, почнемо відкриття ринку з термічно оброблених продуктів зі свинини. А потім уже перейдемо до замороженого й охолодженого м’яса. Щодо Малайзії – ми лише в травні отримали опитувальник, тому ще зарано щось прогнозувати.

Про наближення законодавства України до європейських канонів

– У контексті наближення українського законодавства до норм ЄС – як плануєте діяти в питаннях благополуччя тварин, враховуючи норми, що набувають чинності в ЄС з початку 2026 року? Чи погоджено з DG SANTE план аудиту українських підприємств та інфраструктури? 

– Мене більше турбує, як має діяти український бізнес – адже про норми, які набувають чинності з 1 січня 2026 року, він знає давно. А в Держпродспоживслужби – функції контролю. І, звісно, ми їх виконуватимемо в частині інспектування (у тому числі нових підприємств, які хочуть стати експортерами).

Щодо плану аудиту з DG SANTE, то я не бачу доцільності в цьому. І станом на сьогодні його немає. До того ж не думаю, що DG SANTE приїде в Україну в січні 2026 року перевіряти стан справ. Проте аудит однозначно буде.

Проте всі українські підприємства мають бути готові до аудиту ЄС у будь-який момент. Якщо приїдуть перевіряльники, а підприємство не відповідатиме заявленим вимогам – єврономер буде скасовано й вилучено зі списку експортерів.

Те саме стосується й недопуску комісії ЄС на підприємство. Це з українськими органами контролю наш бізнес звик так поводитися, а в Європі таке є неприйнятним. Ба більше, за недопуск аудиторів там взагалі можуть закрити завод. Тому в ЄС безпечність і якість продукції на найвищому рівні.

До речі, мої іноземні колеги дуже дивуються, коли чують, що аудиторів із ДПСС можуть не пустити на підприємство. І відразу перевіряють, чи значиться таке підприємство у списку експортерів.          

– А які ключові технічні й інституційні вимоги залишаються невиконаними і який прогноз щодо термінів гармонізації законодавства?

– Держпродспоживслужба не формує політику, а лише реалізує її. Скринінг триває: його результати будуть представлені у вересні.

Також важливо, який перехідний період ми узгодимо з ЄС, щоб реалізувати ці норми – адже Україна перебуває в умовах війни. І наразі ми ведемо такі дискусії. Також постає питання: чи надаватимуть нам ресурс (кредити, дотації тощо), щоб ми все це реалізували?

Про відновлення позапланових перевірок ДПСС і реакцію бізнесу   

– Якщо говорити про позапланові заходи держнагляду (контролю), скільки їх уже проведено фахівцями ДПСС із початку 2025 року? Чого саме стосувалася максимальна кількість перевірок (дотримання законодавства про харчові продукти, державних регульованих цін), що стало підставами для цих перевірок і які їхні підсумки?

– Під час війни триває мораторій на перевірки (згідно з постановою №303 Кабміну від 13.03.2022). Проте уряд ухвалив декілька рішень щодо можливості здійснення Держпродспоживслужбою своїх повноважень в умовах воєнного стану.

До речі, з 20 червня відновлюються позапланові перевірки ліцензіатів ветеринарної практики (клініки) і ветпрепаратів. Кабмін постановою № 576 вніс зміни до своєї постанови «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану». Але ми звернулися до Державної регуляторної служби за роз’ясненнями (бо в законодавстві є неузгодженості), чи такі перевірки має робити лише центральний апарат Держпродспоживслужби, чи зможуть виконувати й наші територіальні органи. Адже в центральному апараті – у відділі ліцензування – у нас працює лише чотири співробітники, тому забезпечити перевірками всю Україну ми не зможемо. Потрібно залучати територіальні підрозділи.    

Якщо розглядати сферу контролю за цінами, захист прав споживачів та антитютюнове законодавство, то є такі результати. Держпродспоживслужба провела 17 позапланових заходів щодо дотримання законодавства у сфері метрології, по засобах вимірювальної техніки. Також було 1250 перевірок у сфері контролю за цінами, з яких 13 – планові заходи та 1237 – позапланові (переважно, це стосується лікарських засобів).

– А як бізнес реагує на поновлення позапланових перевірок ДПСС, чи є претензії, скарги?

– Звісно, бізнес хотів би, щоб його ніхто й ніколи не перевіряв.

Тому по ліках дуже багато притягнень до відповідальності – на суму 34 000 грн. Наприклад, такі, як:  ТОВ «Фармація Херсонщини», ТОВ «Фармація Черкащини», ТОВ «Подорожник Полтава», ТОВ «Подорожник Чернігів», ТОВ «Фармація Кіровоградщини», ТОВ «Аптека низьких цін», ТОВ «Аптека низьких цін Полтава», ТОВ «Аптека низьких цін Кремінь» та інші.

Про позапланові перевірки аптечних мереж і комунальників  

– Повертаючись до питання позапланових перевірок. Як зараз ДПСС перевіряє процес ціноутворення на лікарські засоби – скільки аптек перевірили, які отримали результати? До якої відповідальності притягнуто порушників і в яких регіонах зафіксовано максимум звернень і скарг від громадян на аптечному ринку?

– З 1 березня 2025 року уряд відновив позапланові перевірки. Вони здійснюються на підставі скарг і звернень: на сьогодні по суб’єктах господарювання ми маємо 1139 позапланових перевірок щодо ціноутворення на лікарські засоби. З них за дорученням прем’єр-міністра протягом місяця ДПСС перевіряла аптечні заклади – без наявності скарг і звернень. Таких заходів проведено 338. Загалом із 1139 позапланових перевірок порушення встановлено у 348 випадках; ухвалено 301 рішення про притягнення й накладення санкцій на суму 4,4 млн грн.

Також оформлено 145 приписів на усунення порушень без накладення штрафних санкцій і 231 посадова особа притягнена до адміністративної відповідальності (з накладенням штрафів на 483 000 грн). Найбільше скарг надходило від мешканців Полтавської, Хмельницької, Харківської, Івано-Франківської, Львівської, Черкаської областей та міста Києва.      

– Торік відновлено перевірки ДПСС комунальних підприємств ЖКГ по формуванню тарифів і якості наданих послуг населенню. Які виявлено порушення, які покарання накладено через завищені тарифи?  

– У сфері ЖКГ з початку 2025 року проведено 708 заходів держнагляду за додержанням законодавства на ринку надання житлово-комунальних послуг. З них 98 – це позапланові перевірки у сфері контролю за цінами. І результати дуже невтішні: у 86 випадках зафіксовані порушення. Це майже 88% від кількості перевірених суб’єктів.

Зокрема, за результатами перевірок прийнято 42 рішення про накладення штрафних санкцій на майже 1,6 млн гривень. Зобов’язано повернути кошти споживачам на суму 1,16 млн гривень. Видано 68 приписів з вимогою усунути порушення й привести тарифи до економічно обґрунтованого рівня. В результаті, 43 посадові особи притягнуто до відповідальності. Якщо говорити про адміністративні штрафи, то це невеликі суми – всього 87 000 грн.