Вийти в Європу: чого європейці очікують від українських підприємців
Як стати партнером австрійської, литовської чи данської компанії – пряма мова від очільників фондів та асоціацій
Українським підприємцям треба вчитися розмовляти однією мовою з клієнтами та інвесторами з інших країн, розмовної англійської вже давно недостатньо. Крім того, вони мають навчитися професійно вести бізнес – бізнес-плани, стратегії, корпоративне управління. У цьому разі вони можуть розраховувати на успіх на європейських ринках. Це обговорювали учасники воркшопу «Пошук партнерів. Розбір країн та товарних груп» під час International Invest Summit 2025.
Модератором заходу виступила Ірина Зеленіна, СЕО Центру підтримки експорту та президентка ГС «Український експортний Альянс», учасники – Альфред Праус, президент Українсько-Австрійської Асоціації, Томас Матулявічус, комерційний аташе Посольства Литовської Республіки в Україні, та Сьорен Мьоллер, голова київського офісу Impact Fund Denmark.
Mind записав найцікавіші та найкорисніші думки спікерів.
International Invest Summit 2025 (4–5 липня 2025 року, Львів) – захід для інвесторів, організований Українським центром аналітики та досліджень (UCAI) спільно з International Investment Office і за підтримки Mind. Мета саміту – створити дієву платформу для спілкування та пошуку можливостей інвестування в Україну.
Практичний воркшоп «Пошук партнерів. Розбір країн та товарних груп»
Альфред Праус, президент Українсько-Австрійської Асоціації:
«Бізнес – це як шлюб: вдалий, якщо обидва учасники згодні».
Що цікавить австрійців в Україні. Незабаром в Україні, найбільшій країні Європи, має скінчитися війна. Сподіваюсь, тоді повернеться багато біженців. Разом ці фактори створюють надзвичайні можливості для розвитку країни. Крім того, Україна – кандидат на вступ до Європейського Союзу. Піде багато часу на здобуття членства, але сам шлях відкриває додаткові перспективи.
Для австрійців, як і для німців, французів та кого завгодно, Україна – це можливість для інвестицій. Якщо подивитись, скільки в Україні використовується сталі чи цементу та порівняти, наприклад, з Болгарією чи Польщею, які споживають у рази більше, стає зрозуміло: існують передумови для кратного зростання обсягів споживання.
Таких можливостей немає в Центральній Європі, тому місцевий ринок – цільовий для Австрії.
Міжнародні ланцюги постачання змінилися: Китай, Тайванська протока, Ормузька протока – все це стало ненадійним. Ба більше, політично ненадійним. Чи Китай друг України? Ні. Чи Китай друг Європи? Знак питання.
Україна натомість стає ідеальним місцем для оншорінгу та ніршорінгу – аутсорсингу товарів і послуг, що раніше було прерогативою Китаю й Далекого Сходу. Настав час повернути ці виробництва до дверей Європи – до України, яка є частиною континенту.
Що цікавить українців в Австрії. Українці – надзвичайна винахідливі, про це свідчить військова техніка та різноманітні дрони. Сильні позиції Україна має у математиці, машинобудуванні, в агро. Продукцію всіх цих галузей можна експортувати до Австрії та Європейського Союзу.
Про компанії для інвестування. Ми шукаємо компанії з УТП – унікальною торговою пропозицією, а не зі слабою пропозицією. Багато українців вважають, що вони – найкращі самі по собі. Але це не так.
Також для нас важливими є міжкультурне спілкування та менеджмент. Цього в Україні бракує. Культура вашої країни дуже не схожа на американську, на європейську… Да на будь-яку! Німецька культура не схожа на британську, хоча вони всі – точно європейські. Українці нерідко цього не розуміють і не розмовляють з ними їхньою мовою. Це зводить нанівець дуже класні ідеї.
В університетах країн Європи навіть є така спеціальність, з якої навіть можна отримати бакалаврський рівень і вище, «Міжкультурне спілкування та управління (Intercultural Communicationa and Management)».
Приклад австро-української співпраці. Одна австрійська компанія, яка є світовим лідером із виробництва обладнання для нафто- та газовидобування, шукала підприємство із пресами. Таких заводів у Європі три або чотири, і вони завантажені оборонними замовленнями. А в Харкові є завод імені В.О. Малишева, який розташований у 2000 км від австрійського виробництва.
Але нічого не лишалось, унікальна торгова пропозиція такою і виявилась, тож метал привезли – і робота почалась. І тривала вона доти, доки не з’явився брак. Проблемою став навіть не він – все можна виправити. Але директор заводу сказав: «Да ладно, ви навіть його не бачите на власні очі! Продовжуймо!» Це про міжкультурне спілкування: у західному світі так не робиться, і тепер заводу стало значно складніше виходити на зарубіжні ринки, оскільки там поширилися чутки про цю історію.
Томас Матулявічус, комерційний аташе Посольства Литовської Республіки в Україні:
«Бізнес – це вулиця з двостороннім рухом. Якщо є інтерес, є і бізнес».
Про український бізнес у Литві. З початку повномасштабної війни в Литві зареєстровано понад 2600 компаній засновників-українців чи мажоритарних власників-українців (51+% акцій). Якщо говорити про сектори, то нічого нового: нерухомість, IT-сектор, військові компанії, логістика, транспорт, послуги та харчова промисловість.
Сектори, як бачите, традиційні, проте займають велику частину внутрішньої економіки Литви. Якщо у 2022 році ці компанії сплатили податків на 50 млн євро, то у 2024 році – понад 210 млн євро. Це – частка нашого державного бюджету, частка нашого ВВП.
На майбутнє ми, звичайно, запрошуємо українські компанії релокуватися чи відкривати в Литві свої європейські представництва.
Про програми Єврокомісії для України. Нещодавно почала діяти програма Єврокомісії для українського великого бізнесу, що сприяє внутрішнім інвестиціям розміром понад 50 млн євро. Звичайно, є обмеження по секторах, але умови гарні: 10% інвестиції вносить компанія, 90% – Єврокомісія.
Перша така програма сприяла європейським компаніям, що хотіли інвестувати в Україну. У Литві ця програма привернула багато уваги: понад 100 компаній подалися на конкурс, Щоб інвестувати в Україну. Перемогла величезна компанія, що здійснює деревообробку. Вони побудують в Україні три величезні деревообробні підприємства, загальна сума інвестицій – 117 млн євро.
Успішний кейс українського бізнесу. У Литві історія компанії «Кормотех» почалася 2003 року. Вони дуже амбітні й побудували в нас завод. Зараз, 20 роками пізніше, вони входять до 50 світових виробників кормів для домашніх улюбленців.
Але на початку ми їм допомогли: надали персонального менеджера, познайомили з екосистемою та дали на вибір п’ять варіантів землі для заводу. Зараз це окупилося: вони будуть другий завод, інвестиції в нього – 70 млн євро.
Сьорен Мьоллер, голова київського офісу Impact Fund Denmark:
«Шукаємо команди, які хочуть вести бізнес професійно».
Про пріоритети інвестування. Ми інвестуємо по всьому світу, керуючись тими самими засадами – будь-то Африка, Європа чи Південна Америка.
Ми шукаємо унікальні, проте дієві й сталі бізнес-моделі, компанії з гарно та глибоко продуманою стратегією й команди, здатні втілювати ці стратегії в життя. Галузь насправді не має значення: фінансові послуги, органічне харчування, охорона здоров’я чи енергетика.
Ми шукаємо компанії з бізнес-планами, які не просто написані на папері. Тут, в Україні, ми бачили багато компаній і багато гарних людей, які вважають, що отримання 1 млн євро й побудова заводу дозволять їм експортувати свої товари до Європи та насолоджуватися життям.
Але вони не мають плану досягнення цього результату, не мають стратегії та відповідно спроможності до її виконання. Нас це не влаштовує.
На щастя, не всі такі, як у наведеному прикладі. Ми тут уже понад 15 років, зробили понад 60 інвестицій і багато з них – вдалі.
Українським компаніям дуже бракує корпоративного управління, а саме бажання впроваджувати норми корпоративного управління. А ми шукаємо саме команди, які намагаються управляти своїм бізнесом професійно.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
