Адаптивність стратегії, інвестиції в людей і віра в себе: які українські уроки вивчають світові корпорації
Локальні представництва світових гігантів намагаються «перевернути гру» – з жалю та співчуття на захоплення і ноу-хау
Війна в Україні стала випробуванням для міжнародного бізнесу в Україні: чи здатен він вести діяльність у ситуації «ідеального шторму»? Виявляється, що здатен. Ба більше – в Україні починають працювати нові міжнародні компанії, а ті, хто працював і до війни не лише адаптуються, а й збільшують активність. Водночас світові корпорації завдяки українським реаліям набувають неоцінний досвід і практику роботу посеред турбулентності.
Про це говорили учасники дискусійної панелі «Як міжнародний бізнес розвивається в Україні» у рамках International Invest Summit. Модератором панелі був Артем Щербина, директор з інвестицій Capital Times, учасниками – Сергій Мартинчук, генеральний директор Cisco Україна, Михайло Бубнов, генеральний директор Schneider Electric Україна, Юрій Тромса, керівник компанії Peikko Україна, та Андрій Трофімов, старший директор із розробки програмного забезпечення, керівник західноукраїнської локації ЕPАМ Україна, співголова ЕРАМ Греція, PMP, MBA.
International Invest Summit 2025 (4–5 липня 2025 року, Львів) – захід для інвесторів, організований Українським центром аналітики та досліджень (UCAI) спільно з International Investment Office і за підтримки Mind. Мета саміту: створити дієву платформу для спілкування та пошуку можливостей інвестувати в Україну.
Учасники панельної дискусії International Invest Summit 2025 «Як міжнародний бізнес розвивається в Україні» (Львів, 5 липня 2025 року)
Юрій Тромса, керівник компанії Peikko Україна: «Ми побудували в Україні завод, щоб показати серйозність намірів»
Про стратегію розвитку. Компанія Peikko вийшла на український ринок у 2024 році, а у квітні 2025 року офіційно відкрила виробництво у Білій Церкві. Вважаю, що стратегія має бути в кожної компанії незалежно від війни або інших обставин: у ній мають бути вказані і продажі, і ставлення до команди, і частка на ринку. Тобто все, що має думати, знати та прогнозувати звичайний бізнес.
У листопаді 2024 року ми побудували плани розвитку до 2028 року, де чітко прописано, що маємо робити й чого досягти. На жаль, поточна ситуація вносить корективи. Переважно щодо обмеження обсягів інвестицій. Що кращою ставатиме ситуація, то більшими ці обсяги будуть.
Коли у 2023 році ухвалювалося рішення про початок роботи в Україні, сподівання були більш оптимістичними. Зараз реалізм замінив оптимізм, і ми просто сподіваємося на перемогу та продовжуємо працювати.
Ми пропагуємо технології збірного будівництва й війну розглядаємо як game changer. Зменшення доступу до робочої сили та зміна схем фінансування будівництва спонукають до того, що треба будувати швидко, прозоро, з контролем якості, термінів і вартості.
Про очікування. Інвестиції в Україну мають декілька етапів – і в міру поліпшення ситуації вони збільшуватимуться. Ми все одно розраховуємо на зростання ринку будівництва та проводимо складну роботу з навчання інженерів, архітекторів, будівників поводженню з нашими будівельними матеріалами.
Ми побудували тут завод для того, щоб показати ринку, що ми віримо в цю країну й ми налаштовані серйозно.
По всьому світу компанія Peikko реалізує програму співпраці з університетами, навчаючи майбутніх інженерів, архітекторів та девелоперів. В Україні ця програма також реалізується, зокрема в КНУБА та «Львівській політехніці».
Про інвестиції після війни. Глобальна компанія Peikko має широку лінійку товарів. В Україні наразі виробляється тільки частина. Закінчення війни «розморозить» інвестиції на побудову нових виробничих потужностей.
Це відбуватиметься паралельно з нашим просуванням на будівельний ринок і збільшенням обсягів будівництва у країні.
І я особисто, і наші фінські інвестори віримо, що Україна стане частиною європейської спільноти. Фактично це вже частково відбулося. Тепер необхідно це зафіксувати юридично. І я не маю песимізму інших, які вважають, що все гарне виробництво переїде до Європи, а тут будуть «задвірки». Думаю, що якісь процеси обміну та перетікання відбудуться, але в українців залишиться власна ідентичність і хист до створення гарних продуктів та брендів.
Андрій Трофімов, старший директор із розробки ПЗ, керівник західноукраїнської локації ЕPАМ Україна, співголова ЕРАМ Греція, PMP, MBA: «Люди для нас – основний напрямок інвестування, але не єдиний»
Про стан справ в IT. Ми – глобальна компанія, і як глобальна публічна компанія ми надаємо зведену звітність, у якій не виділяємо Україну в окремий revenue generation center. З іншого боку, нас є дані про стан IT-індустрії в Україні, і вони свідчать про таке: 2021 рік – 6,9 млрд виручки, 2022-й – 7,3 млрд, 2023-й – 6,7 млрд, 2024 рік – 6,4 млрд. Тобто падіння продовжилось, але динаміка стала нижчою.
Причини цього зрозумілі. З одного боку, клієнтів доводиться довше переконувати йти в Україну через зрозумілі ризики. Необхідно спілкуватись і пояснювати, а це – додатковий час та додаткова ймовірність. З іншого – загальна макроекономічна картина свідчить про сповільнення ринку, через що компанії менш мотивовані робити великі вкладення й різного роду цифрові трансформації.
У такій ситуації наш основний пріоритет – збереження команди та підтримка операційно-виробничої стабільності й ефективності. Стосовно команди, то з початку війни близько 4000 наших працівників із родинами були релоковані в інші країни та працевлаштовані до відповідних підрозділів EPAM, відкриті додаткові офіси в безпечних регіонах України, розширені коворкінги, інвестовано в енергоефективність та енергонезалежність.
Також ми дві останні зими пропонували нашим співробітникам тимчасово релокуватися до інших країн, а навесні повернутись.
У підсумку маємо високу операційну ефективність, підтримуємо рівень виконання замовлень, а замовники, що у 2022 році питали, чи можна мати справи з Україною, більше таких запитань не ставлять. Запитання «Чи зможете?» вже немає, але існує питання ризиків.
Частина замовників, які 2022 року вирішили диверсифікувати частини бізнесу з іншими постачальниками, про що ми дізнались у 2023-му (на глобальному масштабі має минути якийсь час, щоб проявився ефект), наприкінці 2023-го – у 2024 році, незадоволені новими вендорами, стали повертатися до ЕРАМ. Щоправда, не завжди до України.
Про напрямки інвестування. Люди для нас – основний напрямок інвестування, але не єдиний. У 2022 році ми інвестували близько $50 млн в офісну нерухомість.
На початку війни EPAM оголосив фонд у $100 млн, який ми використовуємо у трьох напрямках: допомога людям, допомога державі, допомога освітнім процесам. Сюди входять виплати нашим колегам-військовослужбовцям та їхнім родинам, співпраця з благодійними фондами й допомога державним інституціям.
Щодо освіти, то є дві складові. Одна – благодійна, на кшталт переведення на хмарну інфраструктуру 25 українських університетів на початку війни (проєкт спільно з Amazon), завдяки чому студенти мали змогу продовжувати освітній процес попри відсутність фізичного доступу до своїх університетів. Друга – бізнесова. Ми інвестуємо у створення перших робочих місць для студентів університетів, щоб вони по закінченню навчання приходили саме до нас. Цього року йдеться про 500–800 нових співробітників.
Про стратегування. Ми живемо в середовищі двох контекстів. Один з них – український. Тут наше головне завдання – від кварталу до кварталу забезпечувати безпеку команди, безперервне виробництво. Тут ми реагуємо гнучко й адаптивно.
Другий – глобальний, який має три напрямки. Перший – штучний інтелект.
Як ми купували комунальні послуги – воду, тепло, газ, так будемо купувати і штучний інтелект. Зараз будуються фабрики, єдиним завданням яких буде надання послуг ШІ.
Другий стратегічний напрямок – клієнти. Ми розуміємо, що після COVID-19 вони змінились, тому ми, як компанія, хочемо бути більш емпатійними та ближчими до кожного клієнта. А це – зміна мислення, підходів і культури. Третій – value creation networks. Ідея проста – у сучасному світі основну роль відіграють знання. Оскільки ми маємо 30 років досвіду роботи в різних індустріях і з різними технологіями, то хочемо ці знання формалізувати: у вигляді наших експертів, акселераторів, нашого R&D та активних даних.
Про перспективні інвестиції. Ми віримо, що світ – це global village, а Україна є її частиною. А на глобальному рівні думки тільки про штучний інтелект. Можливо, не всі ще це побачили, але це те, що докорінно змінило світ.
Це – ключовий напрямок для інвестицій. «Голубий океан», бо ніхто не уявляє, яким він стане.
Михайло Бубнов, генеральний директор Schneider Electric Україна: «Маємо план на рік, але квартальне планування»
Про відстеження розвитку. Ми в Україні працюємо вже понад 30 років і вже стикнулися з усіма можливими викликами.
З одного боку, ми знали, що треба робити в разі ризи. З іншого боку, енергетичний сектор – один із наших драйверів бізнесу в Україні. Після того, як росіяни завдали катастрофічної шкоди тепловій енергетиці та намагаються зруйнувати розподільчу систему, як би це цинічно не звучало, наш бізнес розвивається: ми намагаємося забезпечити світло в кожній квартирі та кожному офісі.
Зростання бізнесу за рахунок цього вже дозволило нам вийти на рівень вищий за довоєнний, уже декілька років ми демонструємо двозначні показники щорічного зростання, і це триває. Основна причина, на жаль, це війна. Для нас це стало новими реаліями, у яких ми збільшуємо штат і сформували стратегію розвитку на три роки з урахуванням поточної ситуації.
Про адвокацію інвестицій. Ми інвестуємо в навчання, маємо на 2025 рік бюджет у понад 10 млн грн на допомогу професійно-технічній освіті: електрикам, монтажникам тощо. Проєкт реалізуємо разом із Міністерством освіти
Крім того, ми багато робимо для забезпечення експортного кредитного фінансування з боку французької держави. Разом з урядом Франції ми заохочуємо муніципальні, державні та приватні інвестиції в різні галузі. Для розвитку програми потрібно ухвалення законодавства зі страхування воєнних ризиків.
Крім того, працюємо з українськими міністерствами енергетики, економіки, фінансів… Головне завдання – показати, що в Україну інвестувати можливо і міжнародні компанії тут присутні. Це є гарантією, що інвестиції в державу не пропадуть, а будуть використані за призначенням.
Також ми інвестуємо внутрішні ресурси у внутрішні проєкти, оскільки travel advisers забороняють приїзд до України технічних експертів із Франції.
Про постулати діяльності. Перший – ми продовжуємо працювати попри все. Другий – розуміємо, що за рік війна не закінчиться. Третій – весь цей час маємо максимально підтримувати партнерів. Після початку війни ми сформували комьюніті, у межах якого – і такі випадки вже були – після прильоту ракети по складах партнера інші не намагаються відібрати його клієнтів і частку на ринку, натомість допомагають йому виконати зобов’язання з постачання його клієнтам.
Довгострокових стратегій уже не існує. Маємо план на рік, але квартальне планування, і воно працює.
Наприклад, у січні цього року USAID припинив фінансування проєктів в Україні. Передбачити це було неможливо. Ми зібрались, подумали – і досягли тих самих бізнес-показників, працюючи з тими самими замовниками, просто за іншими схемами фінансування.
Сергій Мартинчук, генеральний директор Cisco Україна: «Стратегія – це відповідь на подразник»
Поради українському бізнесу. Ми – американська компанія. Відповідно існує багато критеріїв, за якими нас оцінюють. Але з початком війни ці критерії дещо змінились. На початку війни керівництво нас питало: Живі? – Кажемо, живі. – Ну, молодці.
За кілька місяців я до них уже стукаю, бо в нас вся логістика стала. Вони: «О, то ви ще живі!»
Зараз ми на багатьох майданчиках намагаємося повернути гру з думки, що Україна потребує допомоги і жалю, на те, що ми здатні генерувати інновації, ми круті й ми можемо давати досвід, набути який ще десь просто неможливо.
Одним із критеріїв оцінювання в нашій компанії є «передбачуваність бізнесу». В його рамках ми прогнозуємо, з яким результатом закінчимо місяць чи квартал. На відміну від європейських офісів, з погляду передбачуваності бізнесу Україна зараз у топі: ми виконуємо те, що спрогнозували.
Критерії, які важливі: передбачуваність, бо ми змінюємо правила гри, і зростання бізнесу за рахунок інвестицій чи реалізації якихось проєктів.
Про інвестиції. Серед великих компаній у галузі програмного забезпечення нерідко відбувається «підміна понять». З початком війни вони дали українцям доступ до своїх програмних продуктів – і записали це як інвестицію. Це – не зовсім чесно.
Щодо Cisco, то ми спромоглися запустити в Україні програму, яку до війни намагалися запустити кілька років. Вона називається Cisco CDA (Country Digital Acceleration), і в її рамках компанія вкладає кошти в пілотні цифрові проєкти, що мають допомогти державним ініціативам цифрової трансформації.
Наведу два приклади. Перший – з «Укренерго». Під час обстрілів, коли вмикається РЕБ, глушиться GPS-сигнал, що погано впливає на обладнання, яке має бути синхронізовано за часом. Ми створили програмне забезпечення для наших комутаторів, яке розв'язує цю проблему. До нас за цією розробкою вже зверталися представники декількох країн.
Другий приклад – «Дія Одруження», всередині якого працює рішення для відеозв’язку Cisco Webex. Ми це показали колегам – вони були в шоці, бо такого застосування технології вони навіть не могли собі уявити.
Про корпоративну стратегію. Завжди стратегія – це або відповідь на подразник, або планова діяльність. Мені подобається перший варіант, адже навіщо стратегія компанії, яка щорічно зростає втричі й у якої все добре.
А оскільки ми перебуваємо в ситуації «ідеального шторму», то постійно маємо подразники. У такій ситуації стратегування має відбуватися постійно.
Я намагаюся своїй команді, незалежно від рівня співробітника, вкласти думку про те, що треба завжди бачити ширшу картину: думати, як твоя робота впливає на інших, розуміти, на що взагалі впливає твоя діяльність тощо.
Насправді ідеальний шторм відчувається по всьому світу. Раніше компанія Cisco будувала стратегію на річний період, зараз перейшла на піврічний цикл, щоб мати більшу адаптивність.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
