AI slop vs. Workslop: що відбувається із digital-середовищем
Стрімке зростання генеративного ШІ створило спектр нових можливостей — і стільки ж нових проблем
Ви відчуваєте ці зміни? Інтернет, яким ми його знали, стрімко трансформується. Якісний контент дедалі важче відрізнити від згенерованих матеріалів, а в робочих чатах усе частіше з’являються драфти замість фіналізованих текстів.
Стрімке зростання генеративного ШІ створило спектр нових можливостей – і стільки ж нових проблем. Найвідчутніша з них: лавина неякісного контенту, що засмічує Інтернет і робочі процеси. У цій хвилі виділяють два явища: AI slop та workslop. Розбираємося, що це за феномени, чим вони відрізняються і якими можуть бути їхні наслідки.
AI Slop: цифровий шум, який ніхто не замовляв
AI Slop (пер. ШІ-сміття) – це будь-який небажаний контент, створений ШІ: дивні зображення, відео чи аудіо, які продукуються масово, швидко й дешево. Такий контент легко створити й він приносить лайки, але його якість – це вже питання другорядне.
Як зрозуміти, що перед вами AI Slop?
1. Помилки в деталях: зображення можуть містити людей із зайвими або відсутніми пальцями чи кінцівками. Також генеративні ШІ наразі відчувають труднощі з відтворенням нюансів людської шкіри. Важливо також спостерігати за фізикою і за деталями: на вірусному відео з кроликами на батуті помітно, що кролики зʼявляються з повітря, а також, наче у відеоіграх, наступають одне на одного.
Приклад АІ-відео із третьою рукою | Приклад вірусного відео з кроликами на батуті
2. Сюрреалізм та химерність: такий контент часто має сюрреалістичний вигляд, зображуючи ситуації, які, ймовірно, ніколи б не трапилися в реальному житті. Це можуть бути просто химерні зображення, як-от сумнозвісний «Креветка Ісус» (shrimp Jesus)
3. Повторювані тропи: багато публікацій у соціальних мережах демонструють тропи, які почали асоціюватися зі штучним інтелектом, включаючи релігійні образи, тварин, солдатів, нібито предмети ручної роботи та екіпажі літаків.
4. Низька якість супроводу: підписи до цих зображень можуть бути безглуздими, як і звуковий супровід на відео.
5. Гомогенізація: Інтернет-контент стає однорідним, повторюваним і синтетичним, при цьому алгоритми надають пріоритет вірусному або емоційно зарядженому контенту, витісняючи оригінальний матеріал, створений людьми.
The Guardian зафіксували, що 9 зі 100 найшвидше зростальних YouTube-каналів побудовані винятково на AI-slop: мильні опери з котами, зомбі-футбол тощо. Письменницькі платформи, як Clarkesworld, тимчасово зупиняли приймання творів. через хвилю генеративних текстів, а Wikipedia бореться з автозгенерованими статтями.
Утім, AI Slop шкодить ШІ також. Навчання великих мовних моделей на популярному, але неякісному контенті із соцмереж (який часто є AI-слопом) призводить до «брейнроту» ШІ. Моделі, натреновані на сенсаційних і неякісних текстах, написаними іншими ШІ, демонстрували «послаблення спроможності міркувати й погіршення памʼяті» і ставали «менш етично зорієнтованими». Дослідники попередили, що цей AІ-слоп забруднює дані, на яких навчаються майбутні моделі, і «не піддається перенавчанню».
Джерело: AI Models Get Brain Rot, Too | WIRED
Теорія мертвого Iнтернету
Прикметно, що користувачі соціальних мереж почали помічати спільні риси AI Slop і Теорії мертвого Інтернету (ТМІ). Спочатку ТМІ сприймалася як маргінальна гіпотеза, яка вказувала, що автентичний, керований користувачами Інтернет замінюється штучною екосистемою. Проте, звіт за звітом, ТМІ перетворилася з теорії змови на реальний стан цифрового ландшафту, адже ШІ-генерований контент і боти стали домінувати в соціальних мережах.
Трішки цифр:
- Ключові елементи ТМІ підтверджуються дослідженнями, які оцінюють, що 40% до 60% вебтрафіку генерується ботами. Ці автоматизовані системи створюють штучні взаємодії, підсилюючи метрики (лайки, коментарі, поширення), і, зрештою створюють ілюзію бурхливої онлайн-активності. (Джерело: The Dead Internet Theory: A Survey on Artificial Interactions and the Future of Social Media)
- Корпорації та, у деяких випадках, уряди «оркеструють і маніпулюють онлайн-просторами» для фінансової вигоди, політичної пропаганди чи соціального контролю. Наприклад, великомасштабні проросійські дезінформаційні кампанії використовували понад 10 000 бот-акаунтів для швидкого поширення контенту, який охопив мільйони користувачів.
Приклади маніпулятивних АІ-фейків розбирає експертка з медіаграмотності та фактчекінгу Оксана Мороз на своєму Youtube-канал «Як не стати овочем»
AI-slop фактично підживлює й частково підтверджує Теорію мертвого Інтернету. Генеративні ШІ дозволяють стрімко штампувати пости та зображення, створені виключно заради збільшення залучення. При цьому значна частина акаунтів, які лайкають і коментують такий контент, теж виглядають автоматизованими, утворюючи замкнене коло взаємодії “ШІ-ШІ”. Як наслідок, мережу накриває потік повторюваного, низькоякісного контенту, який розмиває простір для реальних людей і справжньої комунікації. (Джерело, Джерело)
Workslop
Workslop (укр. робоче сміття) – це інший бік тієї самої медалі. Йдеться про контент, створений ШІ в робочому контексті: листи, аналітика, презентації та описи, що виглядають охайно, але не несуть користі в роботі. В ідеалі такі матеріали мали б допомагати й пришвидшувати роботу компанії. На практиці ж усе навпаки: контент, згенерований нашвидкуруч, не оптимізує процеси, а гальмує тих, хто змушений із ним працювати. Адже це стає зручним механізмом перекладання відповідальності: згенерований шматок коду віддають на рев’ю як чернетку, комерційну пропозицію – на фінальну вичитку, (яка насправді є першою перевіркою), а концепцію проєкту – на доопрацювання команді.
За даними Harvard Business Review, 40% працівників у США отримували workslop хоча б раз за останній місяць. Найчастіше workslop надходить від колег однієї горизонталі (40%), але у 16%–18% випадків – від менеджерів, які знаходяться вище по ланцюгу командування. У середньому на перевірку й редагування такого «офісного сміття» йде близько 2 годин робочого часу. Для великої компанії це може вилитися у до $9 млн втраченої продуктивності на рік. Workslop псує стосунки та довіру в колективі. Отримувачі почуваються роздратованими (53%) або збентеженими (38%). Понад половину (54%) респондентів вважали колегу, що надіслав workslop, менш креативним, 42% – менш надійним, а 37% – менш розумним.
Експерти з консалтингової фірми BetterUp, стверджують, що головна відповідальність за workslop лежить на роботодавцях, які впроваджують ШІ поспішно, без чітких політик, належного навчання та конкретного плану використання, покладаючись лише на «туманні припущення про продуктивність.
Наталя Гончаренко, AI Program Manager, ділиться досвідом Havas Village Ukraine:
«Сьогодні ШІ справді сильно розвантажує бізнес-процеси: пришвидшує старт задач, підсилює брейншторми, допомагає командам знаходити нові підходи й рішення. Але разом із цим ми бачимо і зворотний бік – різке зростання кількості драфтів і workslop-контенту. Текстів стає більше, а фіналізація потребує більше уваги й людського контролю. Водночас це природний, тимчасовий виклик. Глобальна інтеграція ШІ в бізнес почалася зовсім нещодавно, і ринок ще тільки вчиться працювати з цими інструментами усвідомлено. З часом це зміниться. Але за умови, що люди системно розвиватимуть свої навички: критичне мислення і відповідальність за результат. Лише тоді кількість перестане переважати якість».
Ми віримо в те, що AI може продукувати нескінченні тексти, образи й ідеї. Але (на щастя) він не може зупинитися й запитати себе: «Навіщо я це створюю?». Саме тут проходить лінія розлому між людьми та АІ – і саме тут відповідальність залишається за людиною. Тож закликаємо вас створювати і споживати АІ-контент відповідально. 🙂
