Посол Греції в Україні: «Майже 40% кораблів, що забезпечують реалізацію програми «Зерно України» – грецький флот»

Наприкінці грудня 2025 року Греція стала 35-ю державою, яка підписала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду збитків, завданих Україні агресією рф. Грецька влада підтримує нашу державу з першого дня російського вторгнення, надаючи гуманітарну допомогу та зброю. Зокрема, було передано значну кількість радянської зброї та боєприпасів – проте Греція не афішує ці кроки, аби уникнути критики з боку внутрішньої опозиції.   

До повномасштабної війни Греція активно інвестувала в українську економіку. Переважно – у морську торгівлю, енергетику, сільське господарство та нерухомість; особливо активно грецький бізнес працював у регіонах Причорноморʼя. Mind розпитав посла Греції в Україні Александроса Дімітракопулоса про динаміку грецьких інвестицій сьогодні та про те, як воєнні реалії вплинули на настрої підприємців; про нові проєкти в період відновлення, а також про сприйняття українського бізнес-клімату грецькими діловими колами. 

Про грецькі інвестиції до і під час війни в Україні

– Наскільки скоротилися обсяги інвестування грецького бізнесу в Україну після вторгнення рф (динаміка капіталовкладень за два роки до війни плюс 2022–2025 роки)?

– Грецькі інвестиції в Україну суттєво змінювалися останніми роками. За нашими даними, грецькі прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в Україні значно скоротилися внаслідок потрясінь останніх років. За п’ять років їхній обсяг зменшився майже вдвічі проти докризового періоду.

У 2020–2022 роках відбулося первинне падіння через COVID, а після початку повномасштабної агресії рф – додаткове скорочення. Зокрема, у 2015–2019 роках грецькі ПІІ становили майже 40 млн євро, у 2020–2022 роках – приблизно 30 млн євро, а сьогодні – близько 20 млн євро. Тоді як до 2014 року рівень наших інвестицій в українську економіку був зовсім іншим – майже 400 млн євро.

– А в які галузі й куди територіально грецькі підприємці інвестували до війни максимум коштів і куди – зараз?

– Традиційно грецькі компанії зосереджувалися в Одесі та Києві, із суттєвою присутністю в довоєнний час у львівському регіоні. Також до початку російської агресії інвестори з Греції зосереджувалися в Донецькому регіоні (де значна грецька діаспора), адже там функціонувало чимало великих підприємств, з якими співпрацювали наші компанії.   

Якщо говорити про чисельність грецького бізнесу в Україні, то з понад 50 компаній, активних до 2022 року, зараз працює менш ніж половина.

Щодо галузей, то грецькі компанії інвестували в будівництво, IT-сферу, банківські послуги, виробництво харчів і напоїв, фармацевтику. Ці сектори залишаються основою грецької присутності і попри виклики війни.

Про наймасштабніші грецькі капіталовкладення та перспективні сфери інвестування

– Назвіть три найбільші грецькі компанії, які сьогодні працюють в Україні.

– Попри війну низка великих грецьких компаній продовжує діяльність в Україні. Серед них: Piraeus Bank – лідер банківського сектору Греції, що присутній на українському ринку з 2007 року;  Coca-Cola HBC (Hellenic Bottling Company), яка працює на Західній Україні та в передмісті Києва й спеціалізується на виробництві та дистрибуції напоїв;  одеська Gefest Group (створена етнічним греком Пантелісом Бумбурасом) – великий гравець у будівництві та інфраструктурі з проєктами на мільйони євро, яка тісно співпрацює з мерією Одеси;  а також родинна компанія Hellenic Glass Industry (HGI, раніше Yioula – працює в Україні з 2005 року).

До речі, компанія HGI залишається одним із головних виробників склотари з головним офісом у Бучі, Київська обл., та виробництвом у Житомирі, яке не зупинялося жодного дня від початку війни.

Загалом, є значне зацікавлення й велике бажання грецького бізнесу прийти в Україну, незважаючи на втрати й відчутний спад інвестицій, пов’язаних із війною. Адже ті можливості, які створюються сьогодні в Україні, дають сподівання й реальні перспективи на повернення не лише колишніх, а й прихід нових грецьких бізнесів в українську економіку. Зокрема, мова про грецькі компанії, які спеціалізуються на виробничих процесах з алюмінію – вони працювали в Україні в доковідний період і зараз мають намір повернутися. У зв’язку з цим у посольстві цьогоріч навіть запрацював Офіс економічної співпраці.

– А які сектори української економіки сьогодні відкривають найбільші можливості для грецьких компаній?

– Найперспективнішими є: будівництво та великі інфраструктурні проєкти, транспорт, відновлювана енергетика, екологічні технології (переробка, очищення стічних вод тощо). Україні потрібні довгострокові партнери з досвідом. А грецькі компанії мають саме такий досвід, здобутий у складних проєктах по всій Європі.

Посольство активно інформує грецькі компанії про такі можливості. Важливою подією став перший Грецько-український бізнес-форум у Києві в червні 2024 року (у ньому взяли участь 12 найбільших промислових грецьких компаній), а також участь Греції в ReBuild Ukraine у Варшаві (у листопаді 2025-го) на чолі із заступником міністра економіки та фінансів Греції Харрісом Теохарісом.

– До війни грецький капітал в Україні вкладався переважно в сектор переробки сировини, фармацевтики й легку промисловість. Що зараз відбувається з грецькими інвестиціями / проєктами в цих сферах?

– Деякі компанії, що працюють у названих галузях, попри війну залишилися працювати в Україні. Ба більше, дуже великий інтерес є у грецьких фармацевтичних компаній, які хочуть повернутися або зайти на український ринок. Але нюанс у тому, що це не завжди відбувається через посольство.

Але свою візію в Україні я бачу не просто в залученні грецьких грошей в українську економіку, а й у створенні саме двосторонніх виробничих проєктів. Тобто моя мета – щоб грецькі компанії завдяки своєму досвіду створювали грецько-українські підприємства. Основні напрямки такої співпраці – це оборонна промисловість і все, що пов’язано із цифровими технологіями, адже в цій сфері в українців є чому навчитися. Але головне, щоб усі ці ініціативи не закінчувалися на рівні слів.

Про великі спільні проєкти в енергогалузі

– А що сьогодні відбувається у сфері реалізації інвестиційних проєктів між нашими країнами на державному рівні (конкретні кейси)? Так, на початку листопада стало відомо, що НАК «Нафтогаз» підписав меморандум із грецькою компанією Atlantic-See lng Trade S.A. про постачання американського газу через грецькі термінали та так званий Вертикальний коридор. Розкажіть докладніше про цю співпрацю.     

– Греція стає одним зі стовпів європейської енергетичної безпеки, і Україна вже відчуває цей вплив. Дійсно, окремої уваги заслуговує нещодавнє підписання Листа про наміри між НАК «Нафтогаз» і DEPA Commercial (державною газовою компанією Греції) – щодо постачання природного газу до України на зимовий період 2025–2026 років (з кінця листопада 2025 до травня 2026 року).

Угода відкриває додатковий надійний напрямок імпорту в критичний для України момент і зміцнює регіональну енергостійкість. Вона також сприятиме імпорту американського LNG через грецькі термінали компанії Atlantic-See (у якій DEPA має 40%), що підкреслює прихильність Греції до стабільних і диверсифікованих енергорішень для Південно-Східної Європи.

Також сьогодні формується безпечний коридор, що поєднує Грецію з Україною через розвиток Вертикального енергетичного коридору та ширшої осі Александруполіс – Одеса. І це вкрай важливо. Адже взаємодія між грецькими й українськими компаніями у сфері енергозбереження, LNG-логістики та інфраструктури посилюється й означає новий стратегічний етап двосторонніх відносин. Ці ініціативи поєднують грецький досвід складних енергетичних систем з українським досвідом стійкості та децентралізованих рішень.

Ці партнерства демонструють, що бізнеси з обох боків бачать довгострокову цінність у розвитку модерної європейської енергетичної екосистеми зі значною роллю України.

Не менш важливим є Меморандум про співпрацю між «Укргідроенерго» та GEK TERNA – найбільшою гідроенергетичною компанією України й провідною грецькою інфраструктурною групою. Це найбільше заплановане енергетичне інвестиційне партнерство в Україні, яке передбачає розробку й побудову великих ГЕС і ГАЕС, а також створення надстійкої системи розподілу електроенергії по всій Україні. Обидві сторони погодилися на структуровану співпрацю, щоб прискорити енергетичний перехід України та зміцнити стійкість електромережі. Фінансування буде здійснюватися європейською стороною, зокрема ЄІБ.  

Разом ці угоди створюють архітектуру, через яку Греція підтримує енергостабільність України: диверсифіковані джерела, європейський ланцюг постачання та зміцнений регіональний коридор у часи глибокої невизначеності.

Про перспективи відновлення співпраці в морській галузі

– До повномасштабного вторгнення рф між Україною та Грецією було укладено Договір про співпрацю у сфері судноперевезень і суднобудування. І до початку воєнних дій на півдні України грецькі інвестиції були представлені у сфері судноплавства – це різного роду перевезення через Одеський та Іллічівський (Чорноморський) порти. Як війна в Україні позначилася на грецьких інвестиціях у цій галузі?

– Щодо проєктів, пов’язаних із морем, то тут є дві складові. По-перше, це питання фрахтування екіпажів для грецьких кораблів. І з цим дуже непросто, оскільки через воєнний стан в Україні українські моряки наразі мають проблеми з виїздом за кордон.

Другий момент – суднобудування. До повномасштабного вторгнення рф суднобудівна галузь прекрасно функціонувала: одні з найбільших грецьких корпорацій, що спеціалізуються на морських перевезеннях, будували й ремонтували свої кораблі в Миколаєві. Але через війну та близькість фронту до міста така можливість є вкрай мізерною. Проте зараз вивчається можливість використання одеського порту для різного роду суднобудівних процесів.

До речі, одна з грецьких компаній, яка працювала до війни в Миколаєві – ONEX, перенесла всі процеси суднобудування в Китай. Тому тут уже постає питання, наскільки будівництво кораблів в Україні буде конкурентоспроможним порівняно з далекосхідними гравцями.

Ще хотів би зазначити, що майже 40% кораблів, які забезпечують реалізацію програми «Зерно України», – це грецький флот. Він – один із найбільших у світі, і переважно це приватний капітал. Для безпеки кораблів та екіпажів постачання зерна відбувається з румунських портів, куди його різними шляхами доправляють з України.

Про нюанси українського бізнес-клімату

– А якою є оцінка українського бізнес-клімату очима грецьких ділових кіл: складнощі підприємців в Україні (окрім війни) – рейдерство, хабарі, проблеми в судах, з правоохоронцями / держорганами, Податковою, Митною, місцевою владою тощо (конкретні кейси)?

– Компанії – грецькі, українські та міжнародні – визнають, що попри війну Україна продовжує стикатися з довготривалими структурними проблемами: корупцією, тіньовою економікою, інституційними слабостями (зокрема, у судовій системі). У секторах із високою прибутковістю – таких, як будівництво, усталені мережі можуть ускладнювати вихід на ринок, а деякі грецькі компанії стикалися з необґрунтованими штрафами й затяжними судами. На жаль, у грецьких ділових колах домінантним є сприйняття України як країни, де всі шляхи корупційні.

Якщо говорити конкретно, то одна із середніх грецьких фірм зіткнулася з тиском із боку місцевої влади. Проблема в тому, що на рівні обласної ради були ухвалені рішення, які суттєво обмежували діяльність компанії в Україні – у тому числі йшлося про вимагання хабаря для залагодження питання. Я навіть особисто мусив телефонувати голові обласної адміністрації та роз’яснювати, що в разі ігнорування ситуації посольство звертатиметься у вищі інстанції. Зрештою питання було закрито.

Ще один приклад: невелика грецька компанія, яка дуже активно розвивалася, зіткнулася зі спробою рейдерського захоплення свого успішного бізнесу. Посольству довелося розв’язувати це питання на рівні прокуратури, і лише тоді компанії дали спокій.

Експортери також відзначають поліпшення роботи митниці – там стало більше передбачуваності й менше затримок.

Ми впевнені, що наближення до євростандартів посилюватиме довіру інвесторів і створюватиме стабільне середовище. Тому Греція активно підтримує ці реформи.

Про військову співпрацю та участь Греції у проєктах з відбудови України

– Який зараз стан грецько-українського військово-технічного співробітництва та грецьких інвестицій у цю сферу? І яким бачите наше оборонно-промислове партнерство в майбутньому?

– Інформація про діяльність у цій сфері зазвичай під грифом надзвичайної секретності. Але наша співпраця у сфері оборони і безпеки розширюється: зокрема, вже є спільне виробництво дронів. Також Греція надає Україні велику військову допомогу.

Україна досягла значного прогресу в створенні й виробництві оборонних систем – особливо безпілотних повітряних і морських платформ, що викликало зацікавленість грецьких компаній. Кілька з них навіть брали участь у Грецько-Українському бізнес-форумі в Києві (у червні 2025-го) – зокрема, ті, які виробляють оптику нічного бачення тощо. Нині ми розглядаємо можливість проведення другого форуму в першій половині  2026 року.

Наші держави почали досліджувати практичні способи реалізації філософії «Build with Ukraine». І після нещодавнього візиту Зеленського до Афін (16 листопада 2025 року), діалог стає більш структурованим – мова про дуже велике грецько-українське виробництво в галузі військових технологій. Зокрема, вже через два місяці цей проєкт почне працювати: і тоді стане відомо, як відбуватиметься це співробітництво, на яких потужностях тощо. Тож ми очікуємо, що перші практичні результати з’являться вже у 2026 році.

Греція має намір залишатися залученою до довгострокової безпеки й відбудови України. У міру того як Україна нарощує оборонні спроможності, а Європа рухається до глибшої оборонно-промислової інтеграції, наше партнерство може розширитися в низці напрямів. Зокрема, останні місяці ми отримуємо численні запити від грецьких компаній щодо поглиблення співпраці з українськими виробниками. І з огляду на динаміку з обох сторін очікуємо появу перших реальних партнерств уже найближчим часом.  

– На торішньому засіданні Міжурядової спільної українсько-грецької Робочої групи з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва йшлося про реалізацію інвестпроєктів із відновлення й реконструкції пошкодженої / знищеної інфраструктури. У яких проєктах із відновлення України вже бере чи готова брати участь Греція?

– Наша готовність уже проявляється. Греція братиме участь у відбудові України через державні та приватні партнерства. Греки готові взяти на себе довгострокову інституційну роль у реконструкції енергосектору України. Тобто енергетика стане центральною сферою відновлення.

Наша співпраця базується на географічній близькості та історичних зв’язках. Такі міста, як Одеса, символізують століття взаємодії між нашими народами. Тому підтримка їхньої стабільності та модернізації є частиною нашої стратегічної логіки.

Україна стоїть перед колосальним викликом відбудови. Тому Греція в цей важливий момент буде поруч – в енергетиці, інфраструктурі та в усіх інших сферах, де зможе бути корисною.