Інвестиції в GovTech: вісім найцікавіших фактів із дослідження, що презентували в Давосі
Чи справді уряди перетворюються на одного з найбільших клієнтів ІТ-ринку і як GenAI та Agentic AI витискають чиновників
Поява агентного ШІ у 2025 році стала переломним моментом для урядів. Обсяг світового ринку GovTech торік сягнув $606 млрд, а до 2034-го перевищить $1,4 трлн. Для управління дедалі складнішими потоками цифрових послуг і запобігання фрагментації IT-систем уряди переходять до моделі цифрової публічної інфраструктури – фундаменту «агентної держави». Україна – серед перших країн, які запроваджують цю модель.
Про це та багато іншого йдеться у звіті Deloitte і GGTC Kyiv «Огляд інвестиційних трендів у GovTech». Дослідження презентували в Українському домі під час GovTech Day на Міжнародному економічному форумі в Давосі (WEF 2026), який відбувався з 19 до 23 січня.
Mind вибрав найцікавіші цифри та факти зі звіту й виступів посадовців.
Глобальний ІТ-ринок продовжує зростати
2025 року світові витрати на ІТ становили понад $5,54 трлн (+10% проти минулого року). На Європу припадає майже $1,29 трлн (+11,5%). За прогнозом, 2026 року обсяг ІТ-ринку досягне $6,1 трлн.
Сегментами, що зростають найшвидше, є програмне забезпечення, ІТ-послуги та центральна інфраструктура, тоді як ріст апаратного забезпечення залишається помірним.
«Ця динаміка відображає зміщення інвестиційних потоків від інфраструктури, яка раніше домінувала, до моделювання інтегрувальних платформ, хмарних сервісів, аналітики та захисту даних – технологічної основи, яка забезпечує рішення GovTech», – пояснюють дослідники.
Державний сектор стає рушієм світового ІТ-ринку
У 2022–2025 роках уряди зіткнулися з тиском низки взаємопов’язаних потрясінь: пандемії COVID-19, повномасштабних війн і геополітичної напруженості, різкого зростання кіберзагроз та збоїв у глобальних ланцюгах постачань. Разом ці фактори виявили вразливість традиційних інституцій і процесів, що базуються на паперових документах, прискоривши перехід до цифрових рішень як передумови стійкості держави.
«У відповідь уряди почали систематично збільшувати державні інвестиції в GovTech – від вибіркової цифровізації послуг до розвитку цифрової державної інфраструктури, кіберстійких платформ та рішень на основі даних і штучного інтелекту», – йдеться у звіті.
У 2025 році світові державні витрати на ІТ перевищили $606 млрд. Найбільша частка – 39% – припадає на послуги: консалтинг, впровадження застосунків і керовані послуги, інфраструктура як послуга тощо.
Драйвери GovTech – інвестиції у хмари та ШІ
Хмарні рішення та штучний інтелект стають базовою інфраструктурою цифрової держави. Останніми роками витрати на публічні хмарні сервіси зросли більш ніж удвічі: з $332 млрд у 2021-му до $723,4 млрд у 2025-му. А загальні інвестиції у хмарні технології (разом із приватними та гібридними хмарами) становили $1,3 трлн.
Уряди поступово переходять від власної інфраструктури до хмарних сервісів. Державні ІТ-бюджети все більше спрямовуються на IaaS та PaaS, що знижує витрати на утримання власних центрів обробки даних і пов'язаних із ними систем.
Ще вищі темпи зростання спостерігаються в інвестиціях у ШІ: з $342 млрд у 2021-му до $1,48 трлн у 2025-му. За прогнозом, 2026 року витрати перевищать $2 трлн. За даними Gartner, державний сектор може випередити всі галузі за рівнем витрат на ШІ – зі середньорічним темпом зростання 19%.
А витрати лише на послуги GenAI в державному секторі зростуть із $14,4 млрд у 2025-му до $75,8 млрд у 2029-му. «Глобальний вплив цієї тенденції полягає в підвищенні продуктивності, зумовленої переходом від описової аналітики до комплексної автоматизації з використанням GenAI, Agentic AI та Composite AI», – пояснюють дослідники.
Та наводять приклади. 2025 року уряд Великої Британії уклав контрактів, пов'язаних із ШІ, на суму 573 млн фунтів стерлінгів. Держава вклала кошти в аналітичні системи, автоматизацію бек-офісу, пілотні застосування генеративного ШІ в охороні здоров'я та юстиції, модулі ШІ для податкового адміністрування.
У США найбільші витрати в ШІ припадають на міністерство війни, міністерство охорони здоров'я та податкову службу. Контракти включали аналітику великих даних, автоматизацію адміністрування виплат, системи рекомендацій і проєкти GenAI для внутрішніх державних служб.
Україна будує «агентну державу». У 2025 році в «Дії» запрацював перший у світі національний ШІ-асистент для отримання державних послуг. «Асистент допомагає громадянам взаємодіяти з державою через чат і вже надав підтримку понад 180 тис. українців, зокрема видав понад 5000 довідок про доходи», – розповів на GovTech Day міністр оборони, колишній віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Також Україна є однією з перших країн, яка розпочала створення національної моделі великої мови для потреб державного управління.
У подальший планах – створення ШІ-міністра з правом голосу в Кабміні, залучення Agentic AI до прозорого розподілу державних коштів тощо, раніше розповідав т. в. о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.
Інфраструктура без кібербезпеки – джерело ризику
Глобальні збитки від кіберзлочинності оцінювалися в $9,5 трлн у 2024 році та у $10,5 трлн у 2025-му.
«Однак аудити в США та Великій Британії виявляють «розрив у модернізації»: багато критично важливих застарілих систем не мають планів оновлення, що призводить до підвищеної вразливості. Поширення ШІ створює додатковий тиск: атаки стають дешевшими та більшими за розміром і впливом (генерація фішингових атак, соціальна інженерія фейків, автоматизоване сканування вразливостей). Для GovTech це означає нагальну необхідність інвестувати в глибоку модернізацію основних систем», – наголошують дослідники.
Вони відмічають розрив між цифровим впровадженням і зрілістю кібербезпеки (див. нижче інфографіку). Країни з високим рівнем цифрової активності, але низькою готовністю до безпеки потрапляють у зону ризику.
Так, у країнах ЄС спостерігається зростання темпів використання інтернету та цифровізації державних послуг, водночас вони демонструють зниження готовності до кібербезпеки у 2025 році порівняно з 2022-м.
Дослідники прогнозують, що до 2028 року 70% служб кібербезпеки використовуватимуть складні рішення на основі ШІ (2025-го – близько 5%).
Як фінансується GovTech
Зараз урядові технології фінансуються на кількох рівнях – від наднаціональних інструментів до муніципальних інвестицій у «розумні міста».
Найбільша програма ЄС – NextGenerationEU. Її Механізм відновлення та стійкості (RRF) пропонує 650 млрд євро грантів і позик для підтримки реформ та інвестицій протягом 2021–2026 років. Вимога до держав – членів ЄС виділяти щонайменше 20% фінансування на цифрову трансформацію зробила RRF найбільшим у світі спільним інструментом фінансування цифровізації.
Цікаво, що фактична середня частка цифрових інвестицій у національних планах перевищує цей мінімальний поріг і становить 26%.
Хоча Україна не є учасницею RRF, Євросоюз створив окремий інструмент – Механізм для України – призначений для підтримки макрофінансової стабільності, реконструкції та структурних реформ. Цей механізм передбачає до 50 млрд євро на 2024–2027 роки. Серед ключових напрямів – цифрова трансформація.
«У логіці поточного плану це радше інвестиції у фундаменти та можливості (реформи, інфраструктурні передумови, стандарти, безпеку), ніж у великий портфель окремих цифрових продуктів із детальними проєктами та бюджетами. План механізму для України зосереджений на модернізації державних послуг, розвитку цифрової інфраструктури та зміцненні кіберстійкості», – пояснюють аналітики.
Серед заявлених пріоритетів – швидкий і безпечний зв’язок, створення умов для розвитку екосистеми стартапів, інтеграція в цифровий ринок ЄС і розвиток моделі «уряд у смартфоні». Очікуваним ефектом від реалізації цих пріоритетів є посилення інтеграції України в єдиний цифровий ринок ЄС та збільшення інвестиційного потенціалу.
«Однак масштаб цих змін залежатиме від подальшої специфікації заходів та їхнього впровадження», – уточнюють дослідники.
Як уникнути дублювання інвестицій
«У сучасній хвилі цифровізації стають дедалі очевиднішими дві взаємопов’язані проблеми: внутрішнє дублювання інвестицій і міжнародна фрагментація рішень», – розповідають дослідники.
Дублювання відбувається, коли подібні реєстри, платіжні платформи або портали електронних послуг розробляються паралельно в межах однієї країни – різними агентствами або програмами – без належної координації та спільних стандартів.
На міжнародному рівні ця проблема проявляється як фрагментація й низький рівень повторного використання: держави часто розробляють функціонально подібні компоненти з нуля, не враховуючи адаптацію наявних модулів або рішень із відкритим кодом.
«Обидві тенденції призводять до розпорошення ресурсів, вищих витрат на обслуговування, несумісності даних і труднощів у масштабуванні успішних підходів. Замість скоординованої цифрової державної інфраструктури виникає мозаїка ізольованих систем», – йдеться у звіті.
У відповідь донори та багатосторонні установи все частіше закликають до повторного використання й адаптації наявних модулів і платформ – від цифрової ідентифікації до реєстрів соціального захисту та рішень електронної охорони здоров’я. А не до створення індивідуальних рішень з нуля, особливо в охороні здоров’я, освіті та соціальному захисті.
Огляд Economist Impact щодо продуктивності державного сектору показує, що уряди й донори поступово переходять від ізольованих рішень до системних підходів, віддаючи перевагу використанню даних і платформ для кількох цілей, а не перебудовуючи їх із нуля для кожного агентства.
Як конкуренція трансформує державний сектор
Між державним і приватним секторами загострюється конкуренція за таланти.
Технологічні гіганти інвестують сотні мільярдів доларів у дослідження та розробки. Чотири найбільші корпорації США (Meta, Microsoft, Amazon, Google) заявили про $400 млрд у 2024–2025 роках – переважно на інфраструктуру ШІ. Приватний сектор пропонує високі зарплати, опціони на акції та динамічні проєкти – переваги, які урядам важко подолати.
«Водночас цей дисбаланс відкриває вікно можливостей для державних технологій. Через внутрішню нестачу талантів державні установи все частіше передають на аутсорсинг дослідження, проєктування й упровадження рішень ШІ та low-code/no-code платформ, віддають перевагу закупівлі готових продуктів, а не розробці всього самостійно. Уряди починають конкурувати за інновації, запускаючи грантові програми, інкубатори та пілотні проєкти», – пояснюють аналітики.
У підсумку уряди переходять від ролі клієнта до ролі партнера в інноваціях. Великі проєкти на перетині державного та приватного секторів – від електронних посвідчень особи до розумних міст – розвиваються як за масштабом, так і за складністю.
Які є ризики втрати контролю над даними
Уряди все частіше співпрацюють із глобальними технологічними корпораціями (AWS, Microsoft, Google, SAP, Oracle тощо) для масштабування цифрових державних послуг.
«Водночас концентрація критично важливих даних у глобальних хмарах посилює занепокоєння щодо цифрового суверенітету – здатності зберігати юрисдикційний контроль над даними, послугами та інфраструктурою, коли вони надаються комерційними постачальниками», – пояснюють дослідники.
У відповідь на цей виклик з'являються два ключові підходи: цифрові посольства та суверенні хмари. Цифрові посольства – цифрові середовища для транскордонного зберігання урядових даних, що діють під юрисдикцією країни – власника даних. Такий підхід забезпечує цифрову безперервність і зміцнює довіру до транскордонних потоків даних, особливо в контексті масштабування ШІ.
«Другий, більш комплексний підхід, здатний підтримувати не лише зберігання даних, а й функціонування урядових структур, полягає в розробці суверенних хмар із ресурсами, розташованими в межах юрисдикції ЄС», – розповідають аналітики.
У відповідь на ці вимоги техгіганти створюють виділені суверенні сегменти на своїх хмарних платформах (наприклад, AWS EU Sovereign Cloud, Oracle EU Sovereign Cloud).
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
