Нафта розбрату: чому США оголосили Україні демарш через атаки на Новоросійськ
Експерти припускають, що Вашингтон у змові з Києвом залякують Астану та одночасно впливають на перебудову маршрутів транзиту нафти
У четверті роковини повномасштабної війни, 24 лютого, Україна стикнулась із зауваженнями Білого Дому через удари по російському чорноморському порту в Новоросійську. Посольство України отримало з цього приводу демарш – офіційне дипломатичне повідомлення від Державного департаменту США.
«Ми чули, що українські атаки на Новоросійськ вплинули на деякі американські інвестиції, які здійснюються через Казахстан. І ми чули від Державного департаменту, що нам слід утримуватися від, знаєте, нападів на американські інтереси», – заявила посол України в США Ольга Стефанішина.
Mind розбирався, що відбувається навколо транспортування казахстанської нафти територією росії.
Коли і як Україна атакувала Новоросійськ
Компанія «Каспійський трубопровідний консорціум» (КТК), яка транспортує казахстанську нафту територією росії, стверджує, що втратила в акваторії Новоросійська одну з трьох своїх причальних конструкцій для відвантаження нафти з трубопроводів на танкери. У ніч проти 29 жовтня 2025 року безекіпажні катери атакували та зруйнували цю конструкцію. Це на декілька місяців унеможливило її подальшу експлуатацію та призвело до падіння нафтового видобутку в Казахстані.
Через півтора місяця стався новий інцидент – 13 січня 2026 року в Чорному морі безпілотні літальні апарати вразили й суттєво пошкодили два танкери Matilda та Delta Harmony грецьких компаній, які прямували до терміналу КТК в Новоросійську для завантаження казахстанською нафтою. Ці атаки підняли вартість страхування перевезень нафти в Чорному морі, а також викликали занепокоєння щодо подальших зривів енергопостачань.
Міністр енергетики Казахстану Єрлан Аккенжанов заявив, що атаковані танкери не належали до російського «тіньового» флоту.
«Жодних обмежень не було впроваджено щодо цих суден, і вони не були включені в жоден сірий список», – цитує Єрлана Аккенжанова Euronews, зазначаючи, що Казахстан міг втратити $1,6 млрд нафтового прибутку внаслідок атак по Новоросійську.
Супутниковий знімок, на якому червоною стрілкою показана зруйнована 29 жовтня 2025 року конструкція для відвантаження нафти КТК
Якою була реакція на атаку України
Три місяці тому, 30 жовтня 2025 року, офіційний протест опублікував Казахстан у зв’язку з «цілеспрямованою атакою України на критичну інфраструктуру» в акваторії Новоросійська. Міністерство закордонних справ Казахстану повідомило, що очікує від «української сторони» вжиття дієвих заходів із недопущення подібних інцидентів у майбутньому.
У відповідь МЗС України повідомило Казахстану, що наша країна реалізує своє право на самооборону й удари по Новоросійську «системно послаблюють військово-промисловий потенціал» росії та позбавляють агресора засобів для ведення злочинної загарбницької війни.
Посол України у США Ольга Стефанішина доповідає про демарш США в посольстві України у Вашингтоні 24 лютого 2026 року
Наскільки важливий Новоросійськ для Астани
Торік Казахстан видобув 99,6 млн тонн нафти та газового конденсату й експортував 65% цієї сировини через Новоросійськ. З російського порту левова частка казахстанської нафти була відвантажена танкерами європейським переробникам.
Ці трансфери сформували приблизно 40% усього експортного виторгу Казахстану та 12% нафтового імпорту Європи.
«У 2025 році 70,52 млн тонн нафти було транспортовано по системі трубопроводів Тенгіз – Новоросійськ. З цього обсягу, 36,6 млн тонн, 9,2 млн тонн та 17 млн тонн нафти в систему поступили з казахстанських родовищ Тенгіз, Карачаганак і Кашаган відповідно», – йдеться у пресрелізі КТК.
Як пояснює Берлінський центр Карнегі, консорціум КТК транспортував також і російську нафту, видобуту на Північному Кавказі – її частка становила приблизно 15% у загальному обсязі.
І з огляду на це українські військові керівники, яким було доручено зменшити експортні прибутки кремля, могли вважати КТК частиною російської нафтової інфраструктури та легітимною ціллю.
Однак подальші удари по КТК, як запевняють експерти, завдадуть набагато більшої шкоди західним енергетичним гігантам і Казахстану, який став «заручником» свого географічного розташування без виходу до моря. Якщо КТК повністю припинить роботу, то росія, яка контролює приблизно 31% акцій цього консорціуму, втратить дивіденди й податки та буде змушена платити за перевезення з Північного Кавказу 200 000 барелів нафти на день залізницею.
«Це коштуватиме росії додатково $600–650 млн на рік. Це не дрібниця, але це набагато менше, ніж приблизно $27 млрд, які щорічно втрачатимуть Астана та західні компанії з операціями в Казахстані», – запевняють у Берлінському центрі Карнегі.
Енергетичні компанії Заходу зараз повністю контролюють усі три гігантські родовища, які заповнюють сировиною нафтопровід КТК.
Американські Chevron та ExxonMobil мають об'єднаний мажоритарний пакет акцій компанії Tengizchevoil, яка розробляє Тенгіз. Одночасно ExxonMobil, Shell, італійська Eni та французька Total колективно керують проєктом Кашаган, а Shell та Eni мають контрольний пакет родовища Карачаганак.
Чого чекати далі
Казахстанські аналітики не вірять, що Україна атакувала Новоросійськ без вказівки Сполучених Штатів. Вони вважають, що влада США могла захотіти створити «довгостроковий виклик» Казахстану, оскільки занепокоєна майбутнім послабленням зв’язків Астани з енергетичними компаніями Заходу.
Видання Eurasianet зазначає, що терміни операційних угод з американськими власниками головних нафтових родовищ закінчуються в найближчі декілька років, й урядовці, безумовно, захочуть виторгувати для країни найвигідніші умови. До того ж Казахстан почав відсуджувати в американської Shell та інших акціонерів Карачаганака та Кашагана $4-мільярдну компенсацію за екологічні порушення.
«Припинення постачань казахстанської нафти через атаки українських дронів може стати фінансовою катастрофою для Казахстану, бо одна лише компанія Tengizchevoil забезпечує приблизно 40% загальних надходжень до національного бюджету країни, – цитує Eurasianet Касимхана Каппарова, засновника економічного видання Ekonomist.kz. – Враховуючи високу залученість США та Європи у видобуток нафти в Казахстані, важко уявити, що українські удари по КТК та Новоросійську були зроблені без попередніх консультацій».
Американські нафтові гіганти поки що не зазнали суттєвих фінансових втрат від атак на Новоросійськ і зможуть зміцнити свої позиції, якщо залякана Астана буде бачити в них захист від знищення життєво необхідного Казахстану терміналу КТК в Новоросійську.
Лаура Ліндерман, експерт вашингтонського аналітичного центру American Foreign Policy Council, висловила ще один мотив тиску на Астану. Згідно з її версією, Європа та США настроюють казахстанське суспільство на скорочення залежності від транзиту нафти росією.
«Атаки на Новоросійськ додали невідкладності справі розширення Транскаспійської інфраструктури, – сказала Лаура Ліндерман виданню Times of Central Asia. – Урядовці та аналітики в Казахстані все частіше наголошують, що західні партнери недостатньо чуйно реагують на хвилювання Астани, навіть в умовах потреби в казахстанській нафті для Європи. Це робить залежність Казахстану від російського транзиту дедалі сильнішою стратегічною суперечністю».
Розширення альтернативних шляхів постачань нафти потребує значних інвестицій, координації із сусідніми країнами та років будівництва. Але будь-який рух Казахстану в цьому напрямку сприятиме послабленню росії, що є пріоритетною метою України.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
