Голова представництва ЄІБ у справах країн Східної Європи: «Наразі в портфелі ЄІБ в Україні близько 25% – приватний бізнес, і ця частка збільшуватиметься»
Крістіна Мікулова – про фінансування відбудови, кредити для підприємців і покриття воєнних ризиків
Акціонерами Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) зараз є 27 країн Євросоюзу. Банк, серед іншого, є найбільшим позичальником коштів на міжнародних ринках капіталу.
Співпраця України з ЄІБ розпочалася ще 2004 року – зі створення нормативно-правової бази для залучення його ресурсів під реалізацію інфраструктурних, енергетичних, природоохоронних та інших інвестпроєктів. А вже сьогодні банк є одним із ключових фінансових партнерів України. Від початку повномасштабної війни він виділив мільярди євро на підтримку критичної інфраструктури, енергетики та малого й середнього бізнесу (МСБ).
Mind поговорив із керівницею Регіонального представництва ЄІБ у країнах Східної Європи Крістіною Мікуловою про масштаби допомоги Україні, портфель підтримки приватних проєктів, покриття гарантіями ЄІБ воєнних ризиків і критерії відбору «кандидатів» на фінансування. Також окремо зупинилися на взаємодії з держорганами, програмах для українського бізнесу та пріоритетах у наданні коштів різним галузям.
Про динаміку фінансування ЄІБ України під час війни
– ЄІБ заявив про понад 4 млрд євро фінансування України з 2022 року. Чи можете розкласти цю суму по роках: 2022, 2023, 2024, 2025 і 2026 (на актуальну дату) – окремо за укладеними угодами, фактичними вибірками та коштами, які вже дійшли до кінцевих отримувачів?
– Якщо говорити про структуру нашої підтримки, то вона складається з двох основних компонентів. Перший – це екстрена допомога, яку ЄІБ надав одразу після початку повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року. Другий – це фінансування проєктів і програм, погоджених відповідно до потреб України та української економіки наступними роками.
ЄІБ був однією з перших міжнародних фінансових інституцій, яка відреагувала на початок війни та мобілізувала 2,3 млрд євро екстреної підтримки в межах програми EIB Ukraine Solidarity Urgent Response.
Уже в березні 2022 року Україна отримала перший транш у розмірі близько 700 млн євро, що дозволило уряду оперативно реагувати на найнагальніші потреби країни. А саме – забезпечувати закупівлю пального, медикаментів, продовольства та інших критично важливих ресурсів. Згодом того ж року ЄІБ надав ще 1,59 млрд євро, що допомогло забезпечити безперервне надання базових державних послуг населенню в умовах повномасштабної війни.
Решта фінансування припадає на операції, підписані протягом 2022–2026 років. Як і в будь-якій фінансовій установі, у нас існує певна циклічність. Спочатку проєкти проходять підготовку та погодження, після чого підписуються фінансові угоди, а вже потім відбувається їхня реалізація та вибірка коштів. Наприклад, 2025 рік став для ЄІБ рекордним: обсяг нового фінансування для України сягнув 1,5 млрд євро.
Однак ми зацікавлені в тому, щоб за укладенням кожної нової угоди слідував етап реалізації. Якщо держава бере на себе борг, то населення має в реальному житті відчувати вплив цієї допомоги. Саме тому на один рік можуть припадати підписання, а на наступні роки – імплементація проєктів. Наприклад, відновлення й модернізація шкіл, дитсадків, лікарень та інших громадських будівель, адже ЄІБ через фінансування максимально підтримує відбудову інфраструктури.
Водночас, коли ситуація цього вимагає, ЄІБ здатний діяти надзвичайно швидко. Так було не лише в перші тижні війни, а й наприкінці 2025 року та на початку 2026-го, коли було підписано й оперативно виплачено 477 млн євро допомоги Україні для формування стратегічних запасів газу напередодні особливо складного зимового періоду.
Також важливо розуміти різницю між підписанням угоди та вибіркою коштів. Фінансування не перераховується одним платежем одразу після укладення угоди. Кошти виділяються поступово відповідно до прогресу реалізації проєкту та підтверджених витрат. Такий підхід забезпечує належний контроль за використанням ресурсів і створює чітку систему відповідальності за результат.
Для ЄІБ це принципове питання. Ми переконані, що успішна відбудова має ґрунтуватися не лише на фінансуванні, а й на сильних місцевих інституціях. Саме тому ми прагнемо посилювати спроможність громад планувати власний розвиток, визначати інвестиційні пріоритети, управляти ресурсами та відповідати за реалізацію проєктів. Це не лише елемент ефективної відбудови, а й важлива складова європейської інтеграції України та розвитку сучасного місцевого самоврядування.
– А яка частка цього портфеля є зараз підтримкою саме приватних бізнес-проєктів і як вона змінювалася по роках? Чому фінансування збільшувалось / зменшувалось, і чому 2025 року стало рекордним – майже 1,5 млрд євро?
– Робота в умовах війни є надзвичайно динамічною. Саме такою була логіка нашої екстреної підтримки України – «пакету солідарності» (EIB Ukraine Solidarity Urgent Response). На початку повномасштабного вторгнення головним завданням було швидко мобілізувати фінансові ресурси для забезпечення найнагальніших потреб держави. Згодом, у міру адаптації країни до нових реалій, наш фокус поступово змістився на відновлення та підвищення стійкості.
ЄІБ не вважає за доцільне чекати завершення війни, щоб розпочати відбудову України. Саме тому ми інвестуємо у відновлення вже сьогодні. У 2023–2024 роках значна частина нашої підтримки була спрямована на відновлення базових державних послуг та їх адаптацію до умов воєнного часу.
Наприклад, модернізація шкіл включає тепер і облаштування укриттів. Війна показала, що безпечне освітнє середовище є такою ж важливою частиною інфраструктури, як і самі навчальні заклади. Показовим є досвід Фінляндії, яка має тривалий досвід підготовки до безпекових викликів: у Гельсінкі система укриттів розрахована більш ніж на 100% населення міста, враховуючи також відвідувачів, туристів і міжнародні місії.
Іншим важливим напрямом стала підтримка енергетичної стійкості громад. Через Ощадбанк, Укргазбанк та Укрексімбанк ми фінансуємо модернізацію систем централізованого теплопостачання, проєкти з енергоефективності та розвиток відновлюваної енергетики.
Енергетична безпека залишається критично важливою не лише взимку, а й протягом усього року, оскільки українська енергосистема продовжує зазнавати атак. Саме тому ЄІБ використовує як пряме фінансування державного сектору, так і механізми роботи через українські банки. Лише на підтримку систем централізованого теплопостачання через банки-партнери було передбачено 200 млн євро.
Загалом близько 75% портфеля ЄІБ в Україні сьогодні припадає на державний сектор, тоді як приблизно 25% спрямовується на підтримку приватного сектору.
Водночас цей баланс поступово змінюється. На початку 2022 року частка фінансування державного сектору перевищувала 80%, оскільки першочерговим завданням було забезпечення функціонування держави та базових послуг для населення. Сьогодні ми бачимо, що механізми підтримки держсектору працюють стабільно, а реалізація проєктів триває високими темпами – відновлені об’єкти в громадах відкриваються практично кожні два тижні. Це дозволяє нам дедалі більше уваги приділяти приватному сектору, який відіграє ключову роль у відновленні економіки, створенні робочих місць і залученні інвестицій. Відповідно обсяги підтримки приватних компаній та інвестиційних проєктів поступово зростають.
Про підтримку ЄІБ приватних проєктів
– А як змінювалася підтримка приватного сектору по роках (у 2022–2026-му)?
– Наша підтримка не є жорстко фіксованою чи однаковою рік у рік, адже сама ситуація в Україні залишається надзвичайно динамічною. Потреби країни змінюються залежно від безпекової ситуації, стану енергетичної системи, економічної активності бізнесу та інших обставин. Наприклад, в окремі періоди пріоритетом може бути забезпечення енергетичної безпеки напередодні складного зимового сезону, тоді як в інші – підтримка підприємств, які готові інвестувати в розвиток і модернізацію.
Тому довгострокові прогнози щодо структури фінансування завжди потребують певної обережності. Водночас можна впевнено сказати, що з 2023 року підтримка приватного сектору поступово зростає. Сьогодні ми вже адаптували наші інструменти до умов воєнного часу й активно використовуємо механізми гарантування та розподілу ризиків, які дозволяють залучати більше фінансування для українського бізнесу навіть в умовах підвищеної невизначеності.
Зокрема, йдеться про гарантійні інструменти – EU4Business Guarantee Facility, Ukraine Facility Partial Portfolio Guarantee Programme, що реалізуються через українські банки-партнери. Вони дозволяють суттєво знизити кредитні ризики для фінансових установ і розширити доступ підприємств до фінансування.
Цей підхід продемонстрував свою ефективність і залишається одним із ключових інструментів нашої роботи. Саме тому ми продовжуємо нарощувати підтримку малого та середнього бізнесу через українські банки-партнери: Укрексімбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Ощадбанк, ПроКредит Банк, КредоБанк, Райффайзен Банк.
Важливо розуміти, що сьогодні головною проблемою для багатьох банків є не стільки нестача ліквідності, скільки високий рівень ризиків. Гарантійні інструменти допомагають частково взяти ці ризики на себе та створити умови, за яких банки можуть активніше кредитувати підприємства – включно з тими, які працюють у прифронтових громадах.
Йдеться насамперед про підтримку компаній, які попри війну продовжують працювати, інвестувати та реалізовувати проєкти, використовуючи фінансування від наших банків-партнерів.
– І все ж хотілося б почути більше конкретики про підтримку приватного сектору: наприклад, у який рік ЄІБ надав максимальну й мінімальну допомогу українському бізнесу та чому?
– Знаковим для підтримки приватного сектору в Україні з боку ЄІБ став 2025 рік. Саме тоді ми почали активно використовувати інструмент інвестицій у капітал фондів. Водночас перший крок у цьому напрямі було зроблено ще у 2023 році, коли ЄІБ інвестував 25 млн євро у фонд Horizon Capital Growth Fund IV. Важливо розуміти, що це був не фонд, орієнтований виключно на Україну: його стратегія передбачала необхідність збалансувати присутність на українському високоризиковому ринку з інвестиціями в інших країнах регіону.
На той момент багато інвесторів усе ще з обережністю ставилися до України через воєнні ризики. Саме тому значна частина уваги була зосереджена на технологічних та ІТ-компаніях. Такі бізнеси часто працюють на глобальних ринках, отримують доходи в іноземній валюті та меншою мірою залежать від фізичних активів, які можуть постраждати внаслідок бойових дій. Тож рівень ризику для інвесторів у цьому сегменті був більш керованим.
Протягом 2024 року ми аналізували, якими додатковими інструментами можна підтримати українських підприємців, які сектори потребують найбільшої уваги та як залучити більше приватного капіталу до відновлення економіки. Уже у 2025 році цю роботу трансформовано в конкретні інвестиційні рішення. Зокрема, ми спрямували 15 млн євро до венчурного фонду Ukraine Phoenix Tech Fund, що спеціалізується виключно на українських технологічних стартапах, забезпечуючи фінансування компаніям на ранніх етапах розвитку.
Ще одним важливим кроком стала інвестиція ЄІБ у розмірі 50 млн євро до фонду Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund – першого спеціалізованого інфраструктурного фонду акціонерного капіталу для відновлення України (керується британською компанією Amber Infrastructure й українською інвестиційною компанією Dragon Capital. – Mind). Цей фонд інвестує у проєкти та компанії в енергетичному, транспортному й цифровому секторах, допомагаючи залучати приватний капітал для відбудови країни та її довгострокового розвитку.
Особливість цього інструменту полягає в тому, що він поєднує ресурси міжнародних фінансових інституцій і держав-партнерів із приватним капіталом. Загальний цільовий обсяг фонду становить 200 млн євро. Отже, наше завдання полягає не лише у фінансуванні конкретних проєктів, а й у створенні умов для того, щоб дедалі більше приватних інвесторів долучалися до відновлення та довгострокового розвитку України.
Додам, що це перший такий фонд – свого роду пілотний проєкт у країні, де триває війна.
– А скільки українських компаній одержали фінансування через програми ЄІБ у 2022–2026 роках та яку суму по факту, не у планах (окремо – малий, середній і великий бізнес)? Як і чому змінювалася ця структура та пріоритети ЄІБ?
– Малі та середні підприємства залишаються основними бенефіціарами підтримки ЄІБ в Україні. Йдеться про тисячі бізнесів по всій країні.
Зараз ми спостерігаємо кілька важливих тенденцій серед компаній, які отримують фінансування через наші програми та банки-партнери. Зокрема, зростає частка підприємств, якими керують жінки. Це відображає зміни, що відбулися в українській економіці останніми роками: багато жінок взяли на себе управління бізнесом і відповідальність за його розвиток.
Суттєва частина підтриманих підприємств також працює в аграрному секторі. Це цілком закономірно, адже агробізнес залишається одним із ключових драйверів української економіки та експорту. За даними наших банків-партнерів, саме аграрні підприємства є одними з найактивніших користувачів фінансових інструментів ЄІБ.
Наприклад, лише в межах програми EU4Business Guarantee Facility в період із квітня 2025 до травня 2026 року банки-партнери надали українському бізнесу понад 100 млн євро нових кредитів.
Для багатьох МСП головною проблемою сьогодні залишається не відсутність бізнес-ідей чи бажання інвестувати, а обмежений доступ до фінансування. Наприклад, фермер із прифронтової Миколаївщини може мати життєздатний бізнес, але не володіти достатньою заставою для отримання кредиту. Саме в таких випадках інструменти ЄІБ допомагають подолати бар’єр між потребою в інвестиціях і можливістю одержати фінансування.
Хорошим прикладом є компанія FIZI, український виробник снеків і протеїнових батончиків. Завдяки програмі EU4Business Guarantee Facility компанія змогла суттєво знизити вимоги до заставного забезпечення та масштабувати свою діяльність. Фінансування було надане через ProCredit Bank, а гарантія ЄІБ покрила 50% кредитного ризику.
Ще один показовий приклад – сімейне фермерське господарство Agro Nova на деокупованій території Херсонської області. Попри значні руйнування та постійні воєнні ризики, господарство відновило роботу й власними силами організувало розмінування понад 340 га землі. Кредит надав Укргазбанк, а гарантія ЄІБ покрила 80% ризику, що дозволило банку суттєво пом’якшити вимоги до забезпечення та профінансувати відновлення господарства.
Такі приклади особливо важливі для аграрного сектору, який забезпечує близько 16% ВВП України. Водночас вони демонструють ширший ефект наших гарантійних програм: і компанія FIZI, і фермерське господарство Agro Nova навряд чи змогли б одержати фінансування на умовах, які для них навіть кращі за ринкові, без механізму часткових портфельних гарантій ЄІБ. Саме тому гарантійні інструменти сьогодні є одним із найефективніших способів підтримки українського бізнесу в умовах війни.
Про пріоритети у фінансуванні
– А чому енергетика й інфраструктура залишаються пріоритетними для ЄІБ та які галузі економіки, окрім цих, зараз у вашому фокусі? Як змінювався цей фокус за останні кілька років і чому?
– ЄІБ як банк Європейського Союзу покликаний не лише підтримувати Україну під час війни, а й допомагати країні готуватися до майбутнього членства в ЄС.
Одним із наших найбільших пріоритетів залишається муніципальна інфраструктура. Сьогодні через Міністерство фінансів та Міністерство розвитку громад та територій ми підтримуємо близько 600 проєктів по всій Україні. Йдеться про школи, дитячі садки, укриття, дороги, системи водопостачання та теплопостачання, а також інші об’єкти критичної інфраструктури.
Як я вже зазначала, фактично кожні два тижні ми завершуємо один з об’єктів. Наприклад, у Бучі ЄІБ підтримав відновлення системи водопостачання, що дозволило забезпечити якісною питною водою близько 9000 мешканців міста.
Водночас ініціативи, фінансовані ЄІБ, реалізуються по всій території країни – від кордону з Європейським Союзом до прифронтових регіонів. Для нас не існує поділу на східні чи західні області. Ми прагнемо, щоб відновлення, створення робочих місць і розвиток інфраструктури відбувалися по всій Україні. Це особливо важливо з огляду на те, що приватні інвестори часто концентрують увагу переважно на західних регіонах країни.
Окремим пріоритетом залишається енергетика. Тут для нас було надзвичайно важливо знайти баланс між нагальними потребами України та мандатом ЄІБ як кліматичного банку Європейського Союзу. Саме тому фінансування закупівлі газу для НАК «Нафтогаз України» (350 млн євро фінансування ЄІБ, доповненого грантом ЄС у розмірі 127 млн євро) поєднане із зобов’язанням інвестувати еквівалентний обсяг коштів у проєкти декарбонізації та розвитку відновлюваної енергетики. Такий підхід дозволяє одночасно реагувати на поточні виклики та закладати основу для майбутнього «зеленого» переходу України.
Важливим напрямом є також посилення енергетичної стійкості громад. Зокрема, через Укрексімбанк, Ощадбанк та Укргазбанк ми реалізуємо програму підтримки систем централізованого теплопостачання загальним обсягом 200 млн євро. Ці інвестиції допомагають громадам модернізувати теплову інфраструктуру, підвищувати енергоефективність і зменшувати залежність від викопних видів палива.
Як кліматичний банк, ЄІБ підтримує так званий зелений перехід: ми інвестуємо 300 млн євро в енергоефективність державних будівель. Модернізовані об’єкти дозволять заощаджувати до 50% бюджетних коштів щороку.
Хорошим прикладом є Ковель, де за підтримки ЄІБ реалізуються проєкти з термомодернізації громадських будівель. Нещодавно ми з віцепрезидентом ЄІБ Карлом Негаммером відкрили в Ковелі відновлений ліцей №12, де понад тисяча школярів і вчителів зможуть вчитися та працювати в теплих і комфортних умовах. Цю програму доповнюють кілька грантів – від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P), Інвестиційної платформи сусідства ЄС (NIP) та проєкту ЄС «Угода мерів – Схід».
Ще одним стратегічним напрямом є розвиток транспортної та логістичної інфраструктури. Ми вже відкрили першу частину євроколії, яка сполучає м. Чоп (на словацькому кордоні) з Ужгородом, що стало важливим кроком на шляху інтеграції України до європейської транспортної мережі. Вартість проєкту становить 28,6 млн євро.
У перспективі ми бачимо продовження цього маршруту в напрямку Львова, Ковеля та Києва, а також подальше розширення сполучення до інших регіонів, зокрема Чернівців та Одеси.
Паралельно ми працюємо зі Львовом над формуванням стратегії сучасного транспортно-логістичного хабу, який має стати одним із ключових вузлів інтеграції України з європейським ринком. Ця робота реалізується у співпраці з містом, Укрзалізницею та Європейською комісією.
Стратегія охоплює розвиток залізничної інфраструктури, доріг, аеропорту, модернізацію громадського транспорту, а також формування довгострокового бачення логістичних потоків між Україною та Європейським Союзом.
– А чи можна стверджувати, що після енергетики й відновлення інфраструктури наступним великим напрямом підтримки стануть промисловість, переробка й експортноорієнтовані виробництва?
– Ми працюємо, зважаючи на потреби ринку. Наприклад, попит на фінансування МСП стабільно зростає і, на нашу думку, продовжить зростати надалі. Українські підприємці вже значною мірою адаптувалися до умов війни та поступово масштабують свій бізнес, і саме цей процес ЄІБ прагне підтримувати. Також ми бачимо дедалі більший попит із боку компаній середньої капіталізації.
Група ЄІБ спільно з Європейською комісією запустили програму InvestEU Ukraine Export Credit Pilot обсягом 300 млн євро, яка допомагає підтримувати безперервний потік європейських товарів і послуг до України.
Програма реалізується у співпраці з Експортно-кредитним агентством України (ЕКА). У її межах уже укладено угоди з низкою держав – членів ЄС, зокрема Данією, Іспанією, Фінляндією, Італією, Латвією, Румунією, Словенією та Словаччиною. Завдяки цьому українські компанії продовжують мати доступ до критично важливого обладнання, технологій, комплектуючих, будівельних матеріалів та експертизи з країн ЄС. Це допомагає бізнесу підтримувати операційну діяльність, інвестувати в розвиток і брати участь у відновленні країни, водночас поглиблюючи економічну інтеграцію України з Європейським Союзом.
Про покриття ризиків гарантіями ЄІБ
– А яка середня частка ризику покривається гарантіями ЄІБ / ЄІФ? І чи справді це знижує вимоги до застави для бізнесу? Які умови для кінцевого позичальника реально поліпшуються: ставка, строк, валюта, застава, доступність для прифронтових регіонів?
– Сам доступ до фінансування – уже важливий результат. Адже завдяки механізмам захисту від ризиків чимало українських підприємців, особливо з прифронтових регіонів, мають можливість залучати банківські кредити.
Ефект наших інструментів полягає у поліпшенні умов забезпечення – зменшенні вимог до застави, зниженні відсоткових ставок, а також у продовженні строків кредитування. Адже компанії, які прагнуть розвиватися, потребують довгострокового фінансування. У деяких випадках додатковою перевагою є грантова підтримка, якщо вона передбачена конкретною програмою. Це стосується всіх регіонів України, і ефективність таких інструментів добре помітна на рівні конкретних бізнесів і підприємців. Водночас остаточні умови для позичальника залежать від банку, з яким він співпрацює.
Якщо говорити про середню частку ризику, яку покривають гарантії ЄІБ чи ЄІФ, то вона може становити від 30% до 50% (як у випадку з компанією FIZI) і навіть значно більше (як у випадку з фермерським господарством Agro Nova на деокупованій території Херсонщини – 80%). Тобто рівень гарантійного покриття для окремих кредитів залежить від характеристик позичальника та особливостей конкретної угоди.
– Які категорії компаній (за розміром) і галузі стають пріоритетними для ЄІБ на найближчі два-три роки й чому?
– Постійним пріоритетом для нас залишається підтримка малого та середнього бізнесу. Зокрема, ми плануємо приділяти більше уваги сегменту середніх підприємств. Їхній внесок в економіку України є надзвичайно важливим і потребує подальшого зміцнення.
Водночас ЄІБ уже дивиться на перспективи співпраці з великими підприємствами, з якими працював ще до повномасштабного вторгнення рф. Серед них – Kernel, Agrofusion, Nibulon. Значна частина їхніх активів розташована поблизу лінії фронту або постраждала внаслідок бойових дій. Тому спільно з іншими міжнародними фінансовими інституціями ми допомагали цим компаніям зберігати фінансову стійкість і проходити найскладніший період 2022–2023 років. Сьогодні їхнє становище стабілізувалося, що дозволяє нам дедалі більше говорити про майбутній розвиток.
Але інтереси ЄІБ не обмежуються лише агросектором. В інших галузях економіки ми шукатимемо великі компанії, які будуть готові працювати з європейськими партнерами. Для цього ми запускаємо нову спеціальну програму підтримки прямих іноземних інвестицій – Foreign Direct Investment (FDI).
Ми хочемо підтримувати проєкти вартістю понад 20 млн євро, які реалізуються у співпраці українських та європейських партнерів. Наприклад, ті, що передбачають часткове використання європейських технологій, обладнання або експертизи, але створюють додану вартість і масштабуються саме в Україні.
У такий спосіб ми прагнемо перейти до наступного етапу – залучення масштабних приватних інвестицій у відбудову України. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблено через співпрацю з інфраструктурним фондом Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund. Також ми розглядаємо можливість розвивати другий етап партнерства з Horizon Capital.
Окрім цього, у нашому фокусі будуть інноваційні підприємства. Варто окремо згадати про інноваційні стартапи, де ЄІБ уже розпочав роботу через перший в Україні інституційний венчурний фонд Phoenix Tech Fund. Це наші пріоритети на найближчі роки.
– У розмові ми вже частково торкалися питання основних механізмів ЄІБ, через які фінансується український бізнес: прямі кредити компаніям, кредитні лінії через банки-партнери, гарантійні програми та інструменти розподілу ризику для банків-партнерів, інструменти участі в капіталі тощо. Які ще опції можете додати до цього переліку?
– Окремо хочу закцентувати на Європейському флагманському фонді для відновлення України (European Flagship Fund for the Reconstruction of Ukraine). Заявлений обсяг капіталу фонду на першому етапі сягає до 500 млн євро (перше закриття EU Flagship Fund for Reconstruction of Ukraine очікується на конференції URC-2026 у польському Гданську 25–26 червня. – Mind). ЄІБ бере участь у цьому фонді як один з основних інвесторів (разом з іншими банками розвитку – німецьким KfW, італійським CDP, польським BGK та іншими міжнародними фінансовими інституціями).
Фонд об’єднує європейські міжнародні та національні фінустанови, які завдяки своїй репутації та експертизі прагнуть залучити до відновлення України приватний сектор. У майбутньому фонд інвестуватиме в різні галузі: відновлювальну енергетику, транспорт, муніципальну інфраструктуру, модернізацію промисловості тощо. Маємо сподівання, що фонд розпочне операційну діяльність уже із січня 2027 року.
Про орієнтири при відборі проєктів на фінансування
– А які критерії є ключовими для відбору проєктів для фінансування? І наскільки важливими є такі чинники як енергоефективність, стійкість бізнесу, інноваційність і відповідність євростандартам?
– Ми намагаємося збалансувати два пріоритети: забезпечення фінансування нагальних потреб, пов’язаних із воєнним станом, і підтримку ініціатив, які наближають Україну до членства в ЄС.
Коли ЄІБ розглядає той чи інший проєкт, ми звертаємо увагу на кілька ключових аспектів. По-перше, як він поліпшить повсякденне життя людей і для якої кількості населення буде доступною відновлена або нова послуга. По-друге, чи він відповідає ключовим пріоритетам ЄІБ як банку Європейського Союзу, зокрема, у сферах енергоефективності, кліматичної стійкості, інновацій, технологій і конкурентоспроможності. По-третє, залежно від масштабу та рівня готовності проєкту, ми оцінюємо його відповідність європейським стандартам: наявність оцінки впливу на довкілля, якість техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), реалістичність фінансової моделі тощо.
До речі, одним із найбільших обмежень для масштабування наших інвестицій сьогодні є саме рівень готовності ініціатив. Тому ЄІБ спільно з Єврокомісією та ЄБРР виділили 30 млн євро на технічну допомогу в межах платформи Ukraine FIRST Infrastructure Project Facility, яка працює з Єдиним портфелем публічних інвестиційних проєктів уряду України.
Мета платформи – інвестувати в підготовку інфраструктурних та інвестиційних проєктів до міжнародних стандартів і підвищувати їхню інвестиційну привабливість. Йдеться як про відносно невеликі інвестиції, так і про масштабні – у водопостачання, енергетику, вітрову генерацію, промисловість тощо.
Інші наші інструменти – як-от програма ЄС JASPERS (Joint Assistance to Support Projects in European Regions – підтримка уряду України у підготовці критично важливих інвестицій та стратегій. – Mind), а також трастовий фонд EU4U (EU for Ukraine) – покликані допомогти перетворювати гарні ідеї на інвестиційно привабливі проєкти. Вони забезпечують необхідну експертизу й підтримку, щоб перспективні ініціативи могли перейти від концепції до реалізації та успішно залучати фінансування.
Також для нас важливо бачити за пропозиціями відповідальних людей і бути впевненими, що вони спроможні не лише укласти угоду, а й реалізувати її. Нас цікавить своєчасний старт робіт, якісне впровадження та конкретні результати для людей.
– Ви зазначили, що ЄІБ інвестує у підготовку як малих, так і великих проєктів до міжнародних стандартів. А про які суми йдеться, якщо говоримо, наприклад, про малі проєкти?
– Насамперед йдеться про відбудову муніципальної інфраструктури. Наприклад, якщо це повна модернізація дитячої лікарні, то обсяг фінансування можу бути близько 1 млн євро.
Якщо ж говорити про масштабні ініціативи – наприклад, про станцію очищення води із застосуванням європейських технологій у Миколаєві, де вже давно є потреба в забезпеченні населення якісною питною водою, то ЄІБ готовий співпрацювати з українським урядом і міською владою та вже виділив на це фінансування в розмірі близько 70 млн євро. Але чи готова держава й місто взяти на себе ці боргові зобов’язання – це поки що предмет дискусії та рішення з боку українського уряду.
Наприклад, зараз ми активно працюємо з грантовими інструментами в межах механізму Ukraine Facility. Наша програма соціального житла передбачає фінансування в розмірі 100 млн євро, з яких 50 млн євро становить грантова складова. Це гарний приклад того, як можна поєднувати кредитне та грантове фінансування для реалізації важливих інвестиційних проєктів.
Тож, якщо для Миколаєва буде доцільною подібна модель – з поєднанням позики та гранту, ми готові працювати з українською стороною та міжнародними партнерами над пошуком відповідного фінансового рішення. Сподіваюся, разом ми знайдемо оптимальну комбінацію інструментів, яка допоможе відновити цю критично важливу послугу для жителів міста.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
