Посол Швеції в Україні: «Складно ухвалювати рішення про будівництво великого підприємства, коли в нього може влучити російська ракета»

Швеція активно інвестує в економіку й відновлення України. Гроші надходять через механізми «зеленої» відбудови, грантові програми, підтримку енергетики, страхування ризиків, приватні фонди та національні агентства. Головні напрями – відновлення енергосистеми після російських атак, фінансування українського малого й середнього бізнесу та страхування воєнних ризиків для залучення міжнародного капіталу.

Зокрема, на початку липня Швеція спрямувала додаткові 124 млн євро до Фонду підтримки енергетики України, збільшивши загальний обсяг своєї допомоги енергосектору більш як до 386 млн євро.   

Mind зустрівся з послом Швеції в його київській резиденції і розпитав про нюанси інвестактивності, залученість шведських бізнесових кіл у процеси та проєкти з відновлення України, кількісну присутність тут шведського бізнесу і його структуру. Також поговорили про військову й цивільну підтримку – зокрема, спільну кооперацію в оборонній сфері – і ступінь комфортності українського бізнес-клімату для шведських підприємців.   

Про динаміку шведських інвестицій в Україну

– За даними НБУ, після чистого відпливу шведських прямих інвестицій у 2022 році (мінус $66,3 млн) вже у 2023–2025 роках приплив капіталу відновився та становив відповідно $20,9 млн, $100,9 млн та $44 млн. Наскільки ці дані збігаються зі шведською статистикою? І чому, на вашу думку, 2025 року обсяг чистих прямих інвестицій зі Швеції скоротився?

– Насамперед варто розуміти, що українська та шведська статистика базуються на різних методологіях. Зокрема, відрізняються підходи до обліку інвестицій. Такі розбіжності виникають не лише між Україною та Швецією – це доволі поширена проблема, через яку статистичні дані різних країн не завжди можна безпосередньо порівнювати.

Справді, у 2025 році ми бачимо певне зменшення припливу шведських прямих інвестицій в Україну. Але я б не трактував це як втрату інтересу шведського бізнесу до українського ринку.

Прямі іноземні інвестиції за своєю природою є доволі волатильними. На підсумкові показники можуть суттєво впливати окремі великі фінансові операції – наприклад, перекази капіталу всередині міжнародної групи компаній або між великими фінансовими структурами. Іноді одна така операція може помітно змінити загальну статистику за рік.

За даними організації Business Sweden, яка досліджує інвестиційні настрої шведського бізнесу в різних країнах світу – більшість шведських компаній, що працюють в Україні, або планують зберегти нинішній рівень інвестицій, або навіть розглядають можливість їх збільшення.

Тому можна говорити про сталу присутність шведського капіталу в українській економіці. Водночас, поки триває війна, очікувати різкого зростання обсягів інвестицій навряд чи варто.

– Ви зазначили, що українська й шведська статистика базуються на різних методологіях. Чи могли б ви навести дані шведської статистики щодо інвестицій в Україну за 2022–2025 роки, щоб можна було їх порівняти?

– Як я вже казав, наші країни використовують різні методики обліку, тому пряме порівняння потребує окремого аналізу з урахуванням багатьох чинників.

За даними шведської статистики, прямі інвестиції обліковуються Шведським бюро статистики Statistics Sweden під відповідальністю центробанку Riksbank (найстаріший у світі центральний банк, заснований 1668 року. – Mind). Показники подаються у шведських кронах як чисті потоки шведських прямих інвестицій за кордон і включають капітал, внутрішньогрупові позики та реінвестовані прибутки.

Щодо України, то шведська статистика показує такі чисті потоки прямих інвестицій: 1,92 млрд шведських крон у 2022 році, 2,185 млрд шведських крон у 2023-му, 80 млн шведських крон у 2024-му та 638 млн шведських крон у 2025 році.

Водночас ці показники не варто механічно порівнювати з даними НБУ в доларах США, оскільки йдеться про різні статистичні системи, валюти, підходи до класифікації операцій і часові проміжки їхнього обліку. На річні показники прямих інвестицій також можуть суттєво впливати окремі великі операції, внутрішньогрупові позики, капіталізація або зміни в реінвестованому прибутку.

Про складнощі шведського бізнесу в Україні

– А які чинники, окрім війни, стримують активнішу присутність шведських інвесторів в Україні? Адже обсяг прямих шведських інвестицій в Україну почав знижуватися ще до повномасштабного вторгнення рф. Зокрема, за словами вашого попередника Тобіаса Тіберга, у 2021 році вони становили $43 млн проти $79 млн у 2016-му.

– Війна не зупинила потік шведських інвестицій, хоча, безумовно, суттєво вплинула на нього. Водночас саме після початку повномасштабного вторгнення в Україні практично не з’являлося великих інвестиційних проєктів – і це стосується не лише Швеції. Адже складно ухвалити рішення про будівництво великого підприємства, коли існує постійний ризик, що в нього може влучити російська ракета.

Якщо ж говорити не лише про воєнний фактор, то одним із головних викликів є нестача робочої сили. Хоча й вона значною мірою є наслідком війни. Крім того, інвестори звертають увагу на складні митні процедури та недостатню передбачуваність українського регуляторного середовища.

Водночас є шведські компанії – як ті, що вже працюють в Україні, так і ті, що лише розглядають вихід на наш ринок, – які цікавляться інвестиціями у відновлення та відбудову країни.

Окремий інтерес викликають перспективи, які відкриє майбутній вступ України до Європейського Союзу. Ще один напрям, який активно розвивається, –  безпека й оборона. Тут шведські компанії бачать значний потенціал.

Водночас бізнес очікує більшої передбачуваності українського законодавства. Насамперед це стосується правил видачі експортних ліцензій, передачі технологій і можливостей виходу готової продукції на зовнішні ринки.

– А чи можете навести конкретні приклади проблем, з якими шведські компанії стикаються через українську митницю чи регуляторне середовище? Можливо, є й інші труднощі у взаємодії з податковими, судовими, правоохоронними або силовими органами?

– Справді, зараз є кілька шведських компаній, які стикаються з  регуляторними труднощами. Вони працюють у різних сферах. Це, до прикладу, фармацевтика, машинобудування, промисловість. Водночас я не хотів би називати ані самі компанії, ані конкретні справи. Ба більше, вони й самі не зацікавлені в публічності, адже побоюються, що це може негативно вплинути на інвестиційний імідж України.

Окремо хочу згадати сферу безпеки й оборони. Шведсько-українська співпраця тут має дуже великі перспективи. На початку липня було оголошено про намір України запровадити механізм дозволів на експорт технологій і військової продукції.

Також йшлося про передачу прав інтелектуальної власності. Верховна Рада вже ухвалила відповідний документ, і зараз існує загальна постанова щодо контрольованого експорту. Водночас для бізнесу дуже важливо, щоб правила були зрозумілими та передбачуваними. На жаль, українська нормативна база в цій сфері надто часто змінюється, через що складно вибудувати стабільний механізм співпраці.

Поки що немає чіткого розуміння, за якими саме правилами працюватиме цей механізм. Саме така невизначеність може стримувати потенційних шведських інвесторів, які працюють в оборонній галузі.

– Продовжуючи тему труднощів, із якими стикається шведський бізнес в Україні, не можу не запитати про давню проблему. Чи вдалося компанії Vindkraft, яка виробляє вітрову електроенергію, врегулювати питання виплат за «зелену» електроенергію з боку української держави?

– Компанія Vindkraft справді переживає непростий період, адже її обладнання залишилося на тимчасово окупованих територіях України. Але я не хотів би коментувати ситуацію навколо конкретних компаній.

– Тобто з виплатами від української держави ситуація для Vindkraft досі залишається проблемною?

– З цим питанням краще звернутися безпосередньо до самої компанії.

Про активність шведських підприємців в Україні у воєнний період

– Ви зазначили, що з початком повномасштабної війни кількість шведських компаній в Україні не скоротилася. А як упродовж 2022–2026 років змінилася структура шведських інвестицій за галузями? Які напрями сьогодні викликають найбільшу зацікавленість шведських інвесторів?

– Загалом структура шведських інвестицій істотно не змінилася. Водночас змінився характер діяльності компаній. Сьогодні вони більше зосереджені на сервісному обслуговуванні, підтримці клієнтів і продажах. Як я вже зазначав, через війну в Україні можливості розширювати виробничі потужності залишаються обмеженими.

Якщо говорити про окремі галузі, то компанія Westinghouse дуже активно працює в секторі ядерної енергетики.

Агрокомпанія Grain Alliance також зберігає сильні позиції на українському ринку. Зокрема, вона інвестує у будівництво нових елеваторів і розвиток транспортної інфраструктури. Також компанія нещодавно проінвестувала у виробництво продуктів із рослинного білка, компанію Vegetus, а також у виробництво й експорт українського меду до шведських супермаркетів – це компанія «Мед України».

Водночас великих інвестиційних проєктів шведського бізнесу сьогодні значно менше. Причина очевидна – війна, постійна загроза ракетних ударів і високі ризики для виробничих об’єктів.

Також я б відзначив машинобудівну компанію SKF (Svenska Kullagerfabriken), яка представлена в Україні заводом підшипників у Луцьку, завод Lantmännen, який виробляє відомі снеки і сніданки AXA Start, виробництво пральних машин компанією Electrolux в Івано-Франківську, фармацевтичну компанію AstraZeneca, а також шведські ІТ-компанії, зокрема Sigma та Beetroot. Попри війну вони продовжують працювати доволі стабільно.

– Які ще приклади активності шведського бізнесу в Україні ви могли б навести?

– Нещодавно я побував на новому підприємстві в Івано-Франківську. Йдеться про українські інвестиції в переробку сміття в місті, але сам проєкт реалізовано шведською компанією Llentab, яка збудувала будівлю.

Про співробітництво й проєкти в оборонному секторі

– Останніми роками дедалі частіше говорять про перехід від моделі військової допомоги до моделі спільного виробництва озброєнь. Які конкретні проєкти між українськими та шведськими підприємствами ОПК вже реалізуються? Чи йдеться про локалізацію виробництва бронетехніки CV90 (компанії Hägglunds), систем Saab, безпілотників, боєприпасів або інших видів озброєння?

–  Ви навели дуже цікаві приклади нашої співпраці. Частина із цих проєктів справді перебуває на етапі активного опрацювання. Наприклад, CV90 – це складна високотехнологічна система. Тому питання перенесення її виробництва до України потребує дуже ретельного аналізу.

За детальною інформацією варто звернутися до компанії Hägglunds або до британської компанії BAE Systems, яка є її материнською компанією.

Водночас хочу звернути увагу ще на одну тенденцію. Недарма останнім часом дедалі частіше звучить гасло: «Будувати в Україні. Будувати з Україною».

Окрім великих і добре відомих шведських виробників, є багато менших інноваційних компаній, які дуже зацікавлені у співпраці з українськими підприємствами оборонної промисловості. Однак для запуску таких партнерств потрібні зрозумілі й стабільні правові умови. Міжнародні альянси повинні мати можливість працювати за передбачуваними правилами.

– А про яке саме співробітництво йдеться? Що саме Україна та Швеція можуть виробляти разом?

– Це можуть бути системи ППО, морські та повітряні дрони. Водночас тут постає дуже чутливе питання експортного контролю, яке є принциповим для обох сторін.

Окрім інвестицій і спільного виробництва, Швеція закуповує в України готову продукцію оборонного призначення. Це є складовою нашої військової допомоги Україні у протистоянні російській агресії.

– Восени 2024 року керівництво Saab заявляло про намір розвивати виробничу кооперацію з українськими компаніями. Як сьогодні просуваються ці плани і які напрями співпраці ви вважаєте найперспективнішими?

– Saab – це багатопрофільна компанія. Наскільки мені відомо, зараз вона облаштовує свій офіс у Києві.

Щодо партнерства, то найважливіший документ було підписано на початку липня. Йдеться про контракт на закупівлю 16 нових винищувачів Gripen, а також про передачу Україні ще 16 літаків Gripen модифікації C/D на початку 2027 року. Це має стратегічне значення для України, адже сучасний винищувач є одним з елементів комплексної бойової системи.

Якщо говорити про нові літаки, то йдеться про найсучаснішу модифікацію Gripen E. Це платформа, що створюється з можливістю подальшого розвитку й модернізації. Україна та Швеція спільно доопрацьовуватимуть цю платформу вже під час її експлуатації. Проєкт розрахований не на кілька років, а на десятиліття.

– Хотілося б уточнити щодо закупівлі Україною 16 нових винищувачів Gripen, які ще тільки будуть виготовлені. Наскільки відомо, фінансування здійснюється за рахунок кредиту Європейського Союзу. Яка сума цього кредиту та під які відсотки він надається?

– Щодо кредиту ЄС і його відсоткової ставки я не можу коментувати, адже не можу говорити від імені Європейського Союзу.

Що ж до передачі 16 літаків Gripen модифікації C/D на початку 2027 року, то вони будуть передані Україні безоплатно в межах шведської оборонної допомоги.

– Наскільки я розумію, обидві ці угоди є частиною Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Швецією, підписаної у травні 2024 року?

– Безпекова угода між Україною та Швецією має передусім політичний, а не комерційний характер. У ній визначено базовий рівень військової підтримки, яку Швеція зобов’язалася надавати Україні. Тобто йдеться про гарантований мінімум нашої допомоги.

– У цьому документі зазначено, що загальний обсяг військової та цивільної підтримки України з боку Швеції у 2022–2026 роках перевищить 105 млрд шведських крон, з яких 98 млрд – військова допомога. А яких результатів уже вдалося досягти в межах цієї угоди. Яку допомогу Швеція вже надала Україні та на яку підтримку наша держава може розраховувати у 2026–2027 роках?

– Як я вже сказав, суми, закладені в Безпековій угоді 2024 року, були лише базовими. Насправді ми вже давно їх перевищили.

Якщо говорити про актуальні цифри, то загальний обсяг шведської допомоги Україні вже становить 11,5 млрд євро. З цієї суми 2,3 млрд євро було спрямовано на цивільну підтримку з початку 2022 року.

На 2026 рік Швеція передбачила 10 млрд шведських крон, або приблизно 1 млрд євро, на цивільну підтримку України.

Військова допомога цього року становить 40 млрд шведських крон – майже 4 млрд євро.

Якщо говорити про 2027 рік, то ми розраховуємо зберегти приблизно таку саму пропорцію фінансування: близько 1 млрд євро – на цивільну підтримку та приблизно 4 млрд євро – на військову.

Остаточне рішення має ухвалити новий склад шведського парламенту після виборів, які відбудуться у вересні. Після цього на початку 2027 року Україна має отримати черговий пакет допомоги.

Я вірю, що парламентські вибори не вплинуть ні на обсяги, ні на структуру підтримки України. Адже у шведському парламенті існує широкий політичний консенсус щодо допомоги Україні, і його поділяють навіть опозиційні партії.

Щодо наповнення майбутніх пакетів, то Україна формує свої потреби, а ми співвідносимо їх із власними можливостями. Водночас можу сказати, що до пакетів допомоги 2027 року ймовірно увійдуть винищувачі Gripen, системи ППО, безпілотники та інші види озброєння.

– А чи можете докладніше розповісти, на що саме вже були спрямовані ці кошти?

– Якщо говорити про військову підтримку, то я вже згадував винищувачі Gripen.

Окрім цього, ми передаємо Україні ще два літаки дальнього радіолокаційного виявлення та управління, які зможуть працювати в єдиній системі з Gripen або F-16.

Також Україна вже отримала 50 бойових машин CV90  10 танків Leopard 2, 8 артилерійських системи Archer, понад 500 систем протиповітряної оборони різних видів. До речі, до пакета підтримки №22, серед іншого озброєння й техніки, включено новітню 40-мм зенітну гарматну систему Tridon, протитанкове озброєння, боєприпаси та катери.

Уся ця техніка передається разом із навчанням українських військових, які її експлуатуватимуть. Крім того, передбачено постачання запасних частин. Тобто Швеція передає Україні не лише саму техніку, а й забезпечує її повний супровід.

Також варто згадати загальноєвропейську платформу PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), яка використовується для закупівлі в США систем Patriot, адже вони не виробляються в Європі. Швеція зробила значний внесок у PURL.

Окрім цього, Швеція закуповує продукцію українських підприємств оборонної промисловості. Йдеться про широкий спектр виробників, які працюють на потреби Збройних Сил України. Ми виходимо з того, що сьогодні найбільше потрібно Україні на полі бою.

– А наскільки активно Швеція готується до можливого загострення ситуації в Балтійському регіоні та зростання загроз із боку росії?  Які зміни відбулися в оборонній політиці країни після вступу до НАТО і як це впливає на співпрацю з Україною?   

– Після набуття членства в НАТО Швеція перейшла від моделі самостійної територіальної оборони до повноцінної інтеграції в систему колективної оборони та командні структури Альянсу. Практичним прикладом дії принципу колективної безпеки є розгортання шведського батальйону в Латвії у складі Передових сухопутних сил НАТО (Forward Land Forces, FLF). Крім того, Швеція суттєво збільшила оборонний бюджет (майже на $2,9 млрд, а загальний обсяг фінансування сягнув 2,8% ВВП, що стало найбільшим посиленням обороноздатності країни з часів холодної війни. – Mind) та продовжує інвестувати в посилення власних оборонних спроможностей.

Для України членство Швеції в НАТО означає те, що шведська підтримка України стала більш інституціоналізованою та інтегрованою в ширший механізм координації дій союзників. Завдяки оборонному плануванню НАТО і єдиним стандартам сумісності Швеція може ефективніше координувати постачання озброєння, військової техніки та іншої допомоги відповідно до потреб України.

Водночас розширилася співпраця у сфері підготовки українських військовослужбовців. Швеція бере активну участь у навчальних й освітніх програмах для українських військових, часто у взаємодії з іншими країнами Північної Європи та Балтії.

Окрім цього, Швеція робить внески до спеціальних механізмів підтримки України в рамках НАТО, зокрема до Комплексного пакету допомоги Україні (Comprehensive Assistance Package, CAP), який фінансує постачання нелетального обладнання та довгострокові проєкти підтримки. Також як член НАТО Швеція послідовно підтримує стратегічну мету України щодо майбутнього членства в Альянсі та сприяє поглибленню її інтеграції до євроатлантичних безпекових структур.

Про підтримку українського цивільного сектору з боку Швеції

– А що саме входить до шведської цивільної підтримки України?

– Це дуже широкий напрям роботи. Він охоплює макроекономічну підтримку – тобто фінансову допомогу та державні гарантії для підтримки українського бюджету, гуманітарні програми, відновлення та реконструкцію, а також підтримку підготовки України до вступу в ЄС. Підтримка передбачає широкий спектр заходів, від допомоги прифронтовим регіонам і внутрішньо переміщеним особам до відбудови країни та її розвиток, щоб стати повноправною частиною європейської спільноти.

Упродовж останніх двох років одним із ключових напрямів шведської цивільної допомоги стала енергетика. Йдеться про фінансування ремонту й відновлення пошкоджених електростанцій, підстанцій і загалом української енергетичної інфраструктури, передачу резервних генераторів, а також мобільних електростанцій. Зокрема, такі мобільні електростанції та великі турбіни для них уже надходять зі Швеції.

Особливо важливою ця допомога була минулої зими. Сподіваємося, що вона допоможе українцям і під час наступного опалювального сезону.

Крім енергетики, ми активно підтримуємо проєкти у сфері поводження з відходами, децентралізації, розвитку муніципалітетів, а також засобів масової інформації.

– Ви згадали про сміттєпереробку. Ще до зміни уряду у 2021 році тодішній прем'єр-міністр Швеції Стефан Левен і президент України Володимир Зеленський домовлялися про залучення шведських інвесторів до розвитку сміттєпереробної галузі у великих містах України – рекультивації полігонів і будівництва сучасних комплексів із переробки відходів. Наскільки актуальними залишаються ці проєкти сьогодні?

– Ми працюємо над тим, щоб система поводження з відходами в Україні поступово відповідала європейським стандартам. У межах цієї роботи Швеція вже надали підтримку 46 громадам Івано-Франківської, Вінницької, Полтавської та Харківської областей.

– Який обсяг фінансування цих проєктів забезпечує шведська сторона?

– Остання програма з управління відходами становила близько 300 млн шведських крон і розрахована на 2025–2027 роки. Звичайно, були й попередні програми, однак зараз я не маю при собі статистики щодо них.

– Ми вже торкнулися теми відновлення України. Як відомо, у липні 2023 року уряд Швеції затвердив Стратегію співпраці з Україною у сфері відновлення та реформ на 2023–2027 роки із загальним бюджетом близько 9 млрд шведських крон (майже $1 млрд). Які найбільші проєкти вже реалізовано або реалізуються в межах цієї програми? І які результати Ви вважаєте найважливішими?

– Ця стратегія є складовою ширшої шведської цивільної підтримки, яку я щойно описав і обсяг якої із 2022 року становить 2,3 млрд євро. Саме до цієї суми входять і ті 9 млрд шведських крон, про які ви згадали.

На 2026–2027 роки серед наших пріоритетів залишаються енергетика, цифрова трансформація, охорона здоров’я, підтримка ветеранів, розвиток державної статистики, а також реалізація політики «зеленого» переходу.