Прем'єра тижня: навіщо дивитися фільм «Джекі»
І наскільки Наталі Портман вдалося відтворити образ «першої вдови Америки»
Сюжет. Після вбивства президента США Джона Кеннеді минув тиждень. Вдова президента вирішує розповісти свою версію подій, тож погоджується дати інтерв'ю журналу Life. Репортера вона одразу ставить перед фактом: або фінальна редактура статті буде за нею, або статті не буде. Втім, глядачам сценарист Ноа Оппенхайм ( «Той, що біжить лабіринтом») покаже дещо більше, ніж Джекі Кеннеді дозволила надрукувати у своєму інтерв'ю, – не лише її досягнення, як-от знятий для ТБ у 1961 році годинний тур Білим домом, а й її зриви, страхи, сумніви, сповнені протиріч бесіди зі священиком, болючі спогади, які лишилися у неї від подій 22 листопада 1963 року і урочистої церемонії поховання через кілька днів після убивства. А також – бажання створити і залишити у пам'яті людей надихаючий і величніший, ніж він навіть був насправді, образ Джона Кеннеді.
В українському прокаті: з 9 березня.
Бюджет: $9 млн.
Боксофіс: $23,1 млн.
Бекграунд. Ноа Оппенхайм, на рахунку якого – робота новинарем на NBC та сценарії для реаліті-шоу ( «Джекі» – його третій великий сценарій), чи не все доросле життя захоплювався сім'єю Кеннеді. «Я завжди вважав, що головна нерозказана історія про Джекі – про те, яку саме роль вона відіграла у створенні міфології навколо Джона Кеннеді і його президенства», – сказав він в одному з інтерв'ю напередодні виходу стрічки у прокат.
Саме про це Оппенхайм і написав сценарій, який зрештою потрапив до рук Даррена Аронофські. Той якраз випустив «Чорного лебедя» з Наталі Портман – і дав їй почитати історію про Джекі Кеннеді. Акторка спочатку злякалася відповідальності і думала відмовитися. Та Пабло Ларраін, якого Аронофські, сам виступивши продюсером, уже запросив на роль режисера, попросив Портман забути, що міссіс Кеннеді – ікона, і грати її як звичайну живу людину.
На таку інтерпретацію історії Ларраіна надихнула його мати. Аронофські побачив його фільм «Клуб» на Берлінському кінофестивалі й одразу зрозумів, що картину про Джекі Кеннеді має знімати саме Ларраін. Чилійський режисер, для якого «Джекі» стала першою англомовною стрічкою, сумнівався. Та його мати сказала: «Синку, іди і знімай. Адже вона була тією жінкою, до якої навіть я, хоч я – чилійка і була дуже далеко від неї, все одно відчувала таку близкість, яку не відчувала до багатьох людей, що були поруч».
Світова прем'єра «Джекі» відбулася на Венеційському кінофестивалі в минулому році, де стрічка брала участь в основному конкурсі, а Оппенхайм отримав приз за сценарій. Фестивальний сезон завершився для картини трьома номінаціями на «Оскар». «Джекі» лишилася без статуеток, що, однак, не вплинуло на успіх у глядачів: при бюджеті у $9 млн фільм уже зібрав у прокаті понад $23 млн.
Вам сподобається, якщо: головне у фільмі для вас – це гра акторів. «Джекі» стала акторським бенефісом Наталі Портман, і вона грає блискуче: одним порухом брів акторка передає цілий букет емоцій, а одним жестом – наприклад, виймаючи сигарету з пачки – відіграє трагедію у трьох актах.
Вам не сподобається, якщо: ви чекаєте від історичного фільму портрету епохи, а від біографічної драми – оповіді про все життя героя. «Джекі» – це портрет головної героїні, причому зроблений у конкретний – хоча і вкрай важливий – момент її життя.
Головна причина подивитися: акторська гра Наталі Портман.
У тому ж дусі:
«Королева», 2006
Режисер Стівен Фрірз.
Хелен Міррен грає королеву Єлизавету ІІ у той момент, коли вона дізнається про загибель принцеси Діани.
«Королева»
«Залізна леді», 2011
Режисер Філліда Ллойд.
Меріл Стріп перевтілюється у Маргарет Тетчер. Картина розповідає про Тетчер у 2008 році і її боротьбу з деменцією, а також – про становлення політичної кар'єри Залізної леді і її дії під час кризових періодів у житті Великої Британії.
«Залізна леді», 2011
«Лавлейс», 2013
Режисери Роб Епштейн і Джеффрі Фрідман.
Аманда Сейфрід грає Лінду Лавлейс – зірку «Глибокої глотки», найвідомішої у світі порнострічки, яка стала класикою жанру і при цьому вийшла за його межі. Картина розповідає історію створення і успіху фільму, а також – історію самої Лінди, яка була зовсім не такою райдужною, якою здавалася глядачам.
«Лавлейс», 2013
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
