Прем'єра тижня: «Оселя зла: Вітаємо в Раккун-Сіті»

Сюжет: 1998-й рік, загадковий та похмурий Раккун-Сіті. В цьому місті колись успішно розвивався фармацевтичний гігант корпорації «Амбрелла», однак наразі воно переживає геть не найкращі часи. Більш того, глибинне зло ось-ось вирветься на вулиці міста, і через це почнеться полювання на усе живе. Чи вдасться комусь вижити?

У ролях: Кая Скоделаріо, Роббі Амелл, Том Гоппер, Ніл МакДонаф та інші.

В українському прокаті: з 2 грудня 2021 року.

Бекграунд. Перша кіноадаптація популярної серії ігор Resident Evil від студії Capcom вийшла у 2002 році – головну роль зіграла Міла Йовович, яка згодом з'явилася і у прямих продовженнях. Загалом було випущено шість фільмів – гарні касові збори дозволяли творцям не перейматися щодо якості готового продукту, оскільки з кожною новою частиною виникало дедалі більше запитань не лише у критиків, а й у глядачів.

Нова версія «Обителі зла» – перезавантаження, основою якої є елементи з перших двох ігор. Чи відрізняються підходи до історії? Так, і дуже відчутно, адже нову картину хотіли зробити атмосфернішою – тягучою, з туманом та дощами, щоби створити напругу та забезпечити глядацьке залучення до того, що відбувається. На жаль, можна говорити про повну невдачу, оскільки вже з перших хвилин з'явилося відчуття, що ти дивишся низькобюджетний хорор, який планує відправити глядачів у максимально шаблонну та похмуру пригоду.

Втім, стрічці таки вдалося здивувати: настільки погано прописаних персонажів доводиться бачити не надто часто. Невже на етапі написання сценарію ніхто не звернув увагу на те, що й основні, і другорядні герої швидше прикрасять собою магазин одягу, де є постійна потреба в манекенах, чия мета – виключно перебувати в залі та нічого більше? Ситуація на кшталт «і так згодиться».

Як можна вдумливо опоповідати історію, якщо жоден персонаж не в змозі нормально взаємодіяти в кадрі з іншими дійовими особами, не кажучи вже про будь-яке розкриття характерів, виклики та скелети в шафі (їх приховано на флешбеки, але вони не здатні справляти істотного впливу)? Нагадаємо, що потенціал був: містечко ось-ось зіткнеться з небаченим досі злом, яке, як ми вже знаємо з ігор і фільмів, призведе все і вся до руйнівного зомбі-апокаліпсису. Чи виникало це відчуття? Ні. Чи змогли автори здивувати хоча б візуально? Теж ні.

Нова «Оселя зла» – як картковий будиночок, який у різні боки розметало хвилею суворої реальності, що не пробачає подібного ставлення не стільки до екранізації популярної гри, як до створення кіно загалом. У творців не було космічного бюджету, проте, на що було витрачено $25 млн з огляду на відсутність зірок в акторському складі? Час телефонувати Нілу Бломкампу – він підкаже, як витрачати гроші, щоб те, що відбувається на екрані, не втрачало переконливості. Так, ви все правильно зрозуміли: коли екранізація потребує монстрів, то й так кульгаючий на обидві ноги фільм зустрічав на своєму шляху додаткові перешкоди.

Вам сподобається, якщо: хочеться подивитися кіно без будь-якого змістового навантаження та із зомбі-тематикою за відомою серією ігор.

Вам не сподобається, якщо: навіть у рамках розважального жанру хочеться бачити якісний продукт, у якому історії та персонажі сприяють зануренню в історію, а не навпаки.

Головна причина подивитися (чи ні): Звісно, глядачів підготували до того, що все, що відбувається – лише зав'язка, адже основні події будуть попереду. З матеріалом такої якості важко розраховувати на довге життя перезапущеної серії, проте творці завжди можуть спромогтися зробити кіно ще гіршим, коли потрібно буде піднімати ставки, але для цього немає ані таланту, ані, схоже, навіть щирого бажання. Обіцянки режисера Йоханнеса Робертса зробити страшний і атмосферний фільм так і залишилися обіцянками, оскільки результат – другосортний хорор, скоріше дратівливий і стомлюючий, аніж лячний.