Президент Франції (з травня 2017 року). Раніше — інвестиційний банкір, міністр економіки, промисловості та цифрових справ.
Еммануель Макрон — яскравий представник нового покоління європейських політиків. Президент Франції та князь Андорри (з травня 2017 року). Колишній інвестиційний банкір. Лідер політичної партії «Вперед, республіко!» (2016 — 2017). З 2014 до 2016 був міністром економіки, промисловості та цифрових справ Франції.
Сім’я і освіта
Еммануель Жан-Мішель Фредерік Макрон народився 21 грудня 1977 року в місті Ам'єн, Франція. Його батько був професором неврології, а мати — лікарем. Макрон здобув блискучу освіту: він навчався у престижному ліцеї Анрі IV у Парижі, далі — у Паризькому університеті Нантер, де вивчав філософію. Після цього він вступив до Національної школи адміністрації — елітного навчального закладу, який готує керівників вищого державного рівня.
Його дипломна робота була присвячена ніцшеанській філософії, що підкреслює його глибокий інтелектуальний фундамент. Після завешення навчання Макрон працював фінансовим інспектором, а пізніше — банкіром у Rothschild & Cie, де заробив мільйони євро, організовуючи великі фінансові угоди.
Політична кар'єра: від радника до президента
Свою політичну кар’єру Макрон розпочав як радник президента Франсуа Олланда з економічних питань. У 2014 році він став міністром економіки, промисловості та цифрових справ в уряді Мануеля Вальса. На цій посаді він активно просував економічні реформи, які були спрямовані на лібералізацію ринку праці, дерегуляцію та підтримку інновацій.
У 2016 році, розчарований традиційними політичними силами, Макрон залишає уряд і створює власний політичний рух — «En Marche!» (Уперед!), який об’єднав як ліберально налаштованих центристів, так і розчарованих представників лівого й правого спектру.
Обрання президентом та перший термін (2017–2022)
У 2017 році Макрон здобув перемогу на президентських виборах, перемігши лідерку ультраправої партії «Національний фронт» Марін Ле Пен. Йому було лише 39 років — він став наймолодшим президентом в історії Франції.
Ключові реформи і виклики
Економіка: Макрон просував трудову реформу, зменшив податки на бізнес, стимулював інвестиції, підтримував цифрову трансформацію.
Соціальна політика: Водночас зіткнувся з опором — зокрема, рух «жовтих жилетів" став відповіддю на зростання цін на пальне і відчуття соціальної несправедливості.
Європейська інтеграція: Макрон виступав як сильний єврооптиміст, запропонував створення спільного бюджету єврозони, тіснішої співпраці у сфері оборони та міграційної політики.
Другий термін (2022–...)
У 2022 році Макрон вдруге переміг Марін Ле Пен, хоча з меншим відривом, ніж у 2017-му. Його другий термін виявився ще більш складним.
Пенсійна реформа
У 2023 році Макрон ініціював пенсійну реформу, яка підвищила пенсійний вік з 62 до 64 років. Це спричинило масові протести, страйки і різку критику з боку громадськості та опозиції. Однак уряд провів реформу, посилаючись на необхідність забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи.
Зовнішня політика
Україна та війна з Росією: Макрон засудив російське вторгнення в Україну, підтримує Київ фінансово, гуманітарно та військово. Він часто виступає за діалог, але при цьому послідовно підтримує санкції проти РФ.
Ставлення до НАТО і ЄС: Макрон послідовно виступає за «стратегічну автономію Європи», зменшення залежності від США, посилення європейської оборони.
Критика
«Президент багатих»: опоненти звинувачують його в тому, що реформи спрямовані насамперед на підтримку великих корпорацій і заможних громадян.
Елітарність: йому закидають віддаленість від простих французів і надмірну технократичність.
Авторитарність у стилі управління, особливо після прийняття пенсійної реформи без парламентського голосування (використання статті 49.3 Конституції).
Особисте життя
Макрон одружений з Бріжіт Троньє — його колишньою вчителькою літератури, старшою на 24 роки. У Бріжіт є троє дітей від попереднього шлюбу, яких Макрон вважає близькими людьми.
