Офіційна назва лоту: Єдиний майновий комплекс державного підприємства "Дніпро"
Коли: 25 Грудня 2023 09:00
Ціна: 7,26 млн грн. + борг 2,32 млн грн.
Що продається: 2 поверхи історичної будівлі у самому центрі столиці, по вул. Володимирській 42.
Саме тут народилася ідея Української Центральної Ради та було обрано її голову – Михайла Грушевського. Тут працював Український клуб, бували Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Іван Нечуй-Левицький Дмитро Антонович, Леся Українка, Олена Пчілка, Панас Мирний та інші.
Будинок розташований напроти Золотих воріт Києва. Загальна площа приміщень 784,8 кв.м. Стан – занедбаний.
До складу лоту входить рухоме майно - меблі та оргтехніка.
Земля: відсутня
Місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 42
Розташування: мапа
Опис. Колишнє державне підприємство "Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури "Дніпро", нині Державне підприємство "Дніпро". До складу ЄМК ДП «Дніпро» входять нежитлові приміщення загальною площею 784,8 кв.м (на 2-му, 3-му поверхах) в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 42.
Історія лоту. Будинок розташований на розі вул. Володимирської та Золотоворітського проїзду. Цегляний, оштукатурений. Спочатку двоповерховий з напівпідвальним поверхом об'єм зведений у сірий. 19 ст. у стилі пізнього класицизму. У 1880 – 1981 pp. будинок добудований уздовж червоних ліній забудови вул. та Золотоворітського проїзду (архітектор Володимир Ніколієв). У 1931 р. надбудовано третій поверх (з вул. Володимирської – четвертий) та мансарда. У 1987 р. частину будинку з боку двору розібрано у зв'язку з будівництвом метрополітену.
У цьому будинку провів останні місяці свого життя Василь Тарновський – благодійник, колекціонер, громадський діяч. Тут була частина його великої колекції, яку він заповідав Чернігівському губернському земству (художні твори, рукописи, в т.ч. Т. Шевченка та ін.). На її основі було створено Музей української давнини [Зараз Чернігівський історичний музей ім.В.В.Тарновського].
З 1908 р. у будинку розташовувався Київський український клуб (пізніше Український клуб) – літературно-мистецька організація, яка об'єднувала визначних діячів української культури. Установчі збори відбулися 27 квітня 1908 р. Ініціатором створення та незмінним головою Ради старшин клубу був композитор Микола Лисенко, який напередодні відкриття клубу написав фортепіанну п'єсу «На новосілля». У роботі Клубу приймали участь Леся Українка, Дмитро Антонович, Олена Пчілка. Відвідували Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Іван Нечуй-Левицький та Панас Мирний.
Клуб з 1908 року розташовувався на напівпідвальному поверсі та займав вісім кімнат. До нього вели двері прямо з вулиці, поряд із нинішніми сходами. Майже половину нижнього поверху займало головне приміщення — зал клубу. По обидва боки коридору в чотирьох просторих кімнатах збиралися різні секції клубу: літературно-драматична, музично-хорова, лекційна, бібліотечна.
1911 року при клубі було створено художньо-етнографічну комісію, яка вирішила оформити одну з кімнат будинку в українському національному стилі, щоб використати її як приклад побутової етнографії. Працювали у клубі читальний зал, більярдна, буфет.
Нині у цьому напівпідвальному приміщенні знаходиться ресторан «Дрова».
Діяльність національного клубу викликала невдоволення з боку влади. У жовтні 1912 р. його діячів було звинувачено у пропаганді заборонених видань, клуб закритий. Українська громадськість зуміла продовжити його діяльність під іншою назвою – клуб «Родина».
У 1911 – 1914 pp. у цьому будинку містилося Українське наукове товариство, засноване у 1906 р. з ініціативи групи співробітників журналу «Київська старовина» з метою розвитку української науки та культури. Головою Українського наукового товариства був професор історії Львівського університету, Михайло Грушевський.
3 – 7 березня 1917 р. у клубі «Родина» відбулися збори українських партій та організацій у зв'язку з революційними подіями у Петрограді. Саме на них народилася ідея Української Центральної Ради як головного представницького осередку українського руху. В останній день зборів головою УЦР було обрано Михайла Грушевського (перебував тоді у Москві), заступниками – Д. Антонович, Д. Дорошенко, Ф. Крижанівський.
Згодом УЦР працювала у Педагогічному музеї (вул. Володимирська, 57)
Дані подано за матеріалами «Зводу пам'яток історії та культури України» та інтернет-енциклопедії Лесі Українки
Діюче підприємство. Основним видом діяльності є оптова торгівля іншими товарами господарського призначення. Основна номенклатура продукції (робі, послуг): продаж книжкової продукції.
Обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) за 9 місяців 2023: 2341,0 тис. грн.
Пам’ятка історії. Щодо зазначеної будівлі Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) та ДП «Дніпро» укладений Охоронний договір від 14.09.2023 № 5063 на пам’ятку культурної спадщини – пам’ятку історії місцевого значення. Зазначена будівля не внесена до Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України від 23.09.2008 № 574-VI «Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації».
Умови продажу:
- недопущення звільнення працівників протягом 6 місяців, погашення боргів;
- у місячний строк звернутись до відповідного органу культурної спадщини та укласти охоронний договір на нежитлові приміщення площею 784,8 м кв., за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 42, що є частиною пам’ятки культурної спадщини.
Плюси:
- Велике приміщення у самому центрі Києва
- Одне з найпрестижніших місць столиці
- Будинок із історією
- Вид на Золоті Ворота
- Поруч парк, метро, заклади харчування різного рівня
Мінуси:
- Метро під будинком
- Стан приміщень
- Необхідність ремонту
- Умови продажу. Необхідність укладення окремого договору про захист культурної спадщини
- Ціна без ПДВ
- Ризики війни
Контакт: у робочі дні з з 9-00 до 16-00 за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 42. Телефон: 068-747-01-01. Відповідальна особа: Руденко Маріанна Миколаївна.
