Родина Гуцерієвих та Мікаїл Шишханов візьмуть Україну в свою фінансову групу

У понеділок увечері стало відомо, що для Сбербанку – дочірньої структури Сбербанку Росії в Україні – знайшовся покупець. Ним став консорціум інвесторів – AS Norvik Banka (Латвія) та білоруська приватна компанія, власник якої – громадянин Великобританії Саїд Гуцерієв. Консорціум домовився про купівлю 100% фінустанови.

Як підкреслюють інвестори, ця угода «дозволить запропонувати українським клієнтам обслуговування, побудоване на європейських принципах якості, прозорості та доступності, зберігши технологічний рівень банку, створений Сбербанком Росії».

«Угода досить очікувана. Український Сбербанк – дуже добрий чистий актив, тому знайти на нього покупця складності не представляло. Було б бажання самого Сбербанку Росії. Покупці – прогнозовано російські, але з неросійськими паспортами. Навряд чи хтось іще в цих умовах захоче заходити в Україну», – так прокоментував у розмові з Mind угоду Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу.

На запит Mind прес-служба материнської структури Сбербанку Росії повідомила, що більш докладної інформації, ніж в офіційному релізі, на даний момент надати не може. В офіційному ж повідомленні йдеться про те, що ПАТ «Сбербанк» (Україна) має необхідні кошти для виконання зобов'язань перед приватними і корпоративними клієнтами. «Сподіваємося, що рішення щодо продажу нашого дочірнього банку сприятиме розблокуванню його офісів і відновленню нормальної роботи, що дозволить клієнтам банку продовжити безперешкодно користуватися послугами одного з найстабільніших і ефективних банків в Україні та створить основу для його подальшого розвитку», – стверджують у Сбербанку.

«Прискорений продаж українського банку призведе до фіксації збитку по інвестиціях у капітал дочірнього банку, який відіб'ється у звітності Сбербанку за РСБО. Водночас на рівні консолідованої звітності групи Сбербанку вплив угоди на звітність по МСФО не буде матеріальним», – повідомляється в релізі.

«Поки саму угоду обговорювати ще рано – занадто мало інформації про неї. [Важко зрозуміти], чи є вона «ринковою» хоча б певною мірою, навіть враховуючи умовну необхідність швидкого продажу», – зазначає інвестиційний аналітик Іван Угляниця.

За його словами, найважливішим питанням поки що є те, яким чином буде побудована робота фінустанови після зміни власників. «Якщо угода не формальна, то є велика ймовірність того, що, наприклад, як і багатьом латвійським банкам, українській «дочці» цілком можуть закрити прямі кореспондентські доларові рахунки в американських і європейських банках. Тобто, наприклад, для клієнтів, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність, операції в доларі можуть стати дорожчими і складнішими», – зазначає Угляниця.

У свою чергу незалежний фінансовий експерт Павло Крапівін, коментуючи майбутнє придбання, висловлює сумніви щодо адекватності підготовки до цієї угоди. Зокрема – чи можна було в такі стислі терміни сформувати консорціум покупців і провести попередній due diligence такого великого банку за мізерно короткий термін?

«Навіть якби консорціум був не настільки інтернаціональним, то для узгодження цілей, можливостей, бачення подальшого розвитку банку, важелів спільного управління і контролю, не кажучи вже про передбачувані обсяги необхідних інвестицій, переговори могли б вестися від трьох місяців до року. Цього, судячи з усього, не відбувалося, оскільки приховати факт підготовки такого консорціуму від ЗМІ було б вкрай складно. Більше того, ще місяць-два тому ми чули заяви про те, що Сбербанк не збирається йти з України, тим більше в короткостроковій перспективі», – зауважує Крапівін.

Що ж стосується due diligence, то аудит і оцінка активів банку такого розміру не можуть бути якісно проведені швидше ніж за два-три місяці. «Додавши до цього безперервний ажіотаж навколо даного банку з боку найбільш радикально налаштованих «активістів» і плани щодо подальшої блокади всіх відділень Сбербанку, доходимо логічного висновку, що або це втеча, тобто продаж за мінімально можливою ціною, або схемна зміна структури власності (а в подальшому – і бренду) за відсутності реального покупця або через бажання будь-що залишитися на українському ринку ще на певний час», – додає Крапівін.

Латвійсько-російські інвестори

Нагадаємо, що бізнес-партнером Саїда Гуцерієва є Мікаїл Шишханов. Саме він став покупцем Москомприватбанку після початку конфлікту на Донбасі та продажу цього банку групою «Приват». Москомприватбанк перейменували у Бінбанк, а Мікаїл Шишханов став головою ради директорів цієї установи.

Щодо участі банку Norvik, що належить російському бізнесмену Григорію Гусельникову та частково Мікаїлу Шишханову, то співрозмовники Mind у Ризі наголошують, що найімовірніше Norvik напряму зможе купити до 10% акцій українського Сбербанку. Це пов'язано з тим, що у латвійського фінансового регулятора (FKTK) та аудиторів банку були питання щодо його докапіталізації.  

FKTK висловлював претензії до банку Norvik: попередження від регулятора щодо порушень надходили у 2014 та 2016 роках. А згідно з аудиторським звітом Deloitte за 2015 рік, установа потребувала докапіталізації. Ось цитата з офіційного звіту на сайті Norvik (мовою оригіналу):

“...аудитор дал свои комментарии касательно уровня достаточности капитала Группы (пункт к) Отказа). В контексте данных комментариев, Банк хотел бы пояснить, что он уже проинформировал Комиссию рынка финансов и капитала о своих планах по разрешению в течение 2016 г. проблемы несоблюдения минимального уровня достаточности капитала первого уровня в размере 8,50%. Хотя значительная часть этих планов связана с решением по делу “Winergy” в первой половине 2016 г., негативные сценарии по данному поводу были приняты во внимание (например, ухудшающийся обменный курс RUB/EUR, отсутствие решения по делу “Winergy”). В то же время руководство ясно дало понять посредством составления бюджета на 2016 г. и своими планами по соблюдению уровня достаточности капитала, что ключевой путь к ослаблению давления на достаточность капитала – снижение экспозиции a) непрофильных активов, имеющихся в компании по управлению активами «Norvik IPS AS SIF Nākotnes Īpašumu Fonds» и b) российских кредитов и инвестиций, где валютный риск очень высокий.

Эти негативные сценарии, а также план по обеспечению соблюдения минимального уровня достаточности капитала были так же доведены до сведения акционеров Банка, и в качестве запасного решения было согласовано возможное имущественное вложение в капитал Банка. Принимая во внимание вышеуказанные планы, руководство Банка не считает необходимым корректировать финансовую отчетность с целью соблюдения упомянутых нормативных требований. На данный момент руководство рассматривало возможность реализовать активы, генерирующие доход, чтобы выполнить обязательные требования по соблюдению уровня достаточности капитала, но в свете потенциально позитивных для капитала событий, ожидаемых в первой половине 2016 г., не посчитало данные действия целесообразными».

Джерела Mind у Латвії оцінюють потребу в докапіталізації AS Norvik Banka на рівні 10–25 млн євро. Доки така докапіталізація не проведена, латвійській регулятор FKTK навряд чи дозволить банку придбати більш ніж 10% акцій українського Сбербанку. Проте після угоди нові акціонери зможуть використовувати бренд Norvik в Україні.

Також у латвійського банку тривають досудові процеси в США. Зокрема, у звіті банку за перше півріччя 2016 року зазначається: «Сумма в размере 3 961 тысячи долларов США (эквивалент 3 638 тысяч евро) была блокирована на счете, открытом Банком в Deutsche Bank Trust Company Americas (как было указано ранее в отчете руководства в годовом отчете 2014 и годовом отчете 2015). На 30 июня 2016 года на основании предыдущих требований и заявлений Банка данная денежная сумма была уменьшена до 1 206 тысяч долларов США (эквивалент 1 086 тысяч евро). Соблюдая и руководствуясь принципом осторожности, при расчете достаточности капитала Банк/Группа применяет коррекцию капитала в размере 663 тысячи долларов США (эквивалент 597 тысяч евро). В настоящий момент данное дело находится в американском суде в процессе досудебного расследования, в рамках которого истец запросил у Банка документы без соблюдения норм закона «О кредитных учреждениях» в отношении запроса информации. Юристы Банка в США считают, что истцу будет сложно выполнить соответствующие процессуальные требования в отношении запроса информации, и существует большая вероятность того, что суд решит, что данное дело не находится под юрисдикцией США и, соответственно, должно быть закрыто. Банк поддерживает данную позицию и планирует подать соответствующее прошение в суд США».

Mind звернувся до Національного банку України із запитанням про те, як ставиться регулятор до анонсованої угоди і чи дозволить Norvik Banka стати одним із покупців Сбербанку в Україні, враховуючи наявні проблеми з капіталом. «Наразі Національний банк не отримував офіційного повідомлення від потенційних інвесторів щодо купівлі ПАТ «Сбербанк» чи відповідних документів для набуття істотної участі. Рішення про погодження набуття істотної участі у капіталі банків, отримане від будь-яких інвесторів, приймається в рамках єдиних для всіх існуючих нормативних вимог та законодавства. Як вже неодноразово наголошувалось, Національний банк підтримує цивілізований вихід з українського ринку банків із державним російським капіталом, у тому числі шляхом їх продажу... Після того як НБУ отримає документи на придбання, НБУ, серед іншого,  оцінить фінансовий стан заявників, їхню можливість забезпечувати достатність капіталу банку. І в тому числі на основі виявленої інформації буде прийматися рішення», – відповіли виданню в НБУ.

Закриття угоди очікується в першому півріччі 2017 роки після отримання схвалення угоди фінансовими і антимонопольними регуляторами відповідних юрисдикцій, включаючи Латвію та Україну.

Попри всі перепони, завдяки угоді зі Сбербанком РФ група інвесторів Гусельніков-Гуцерієви-Шишханов може стати власником фінансового тріумвірату в РФ (колишній Москомприватбанк), Латвії (Norvik) та Україні (Сбербанк). Він, незважаючи на геополітичну ситуацію в регіоні, може закласти основи розвитку фінансового напряму бізнесів своїх акціонерів.

За словами Олега Пендзина, майбутнє банку за нових власників передбачити важко, але очевидно, що гроші вкладникам українського Сбербанку все-таки повернуть. «Репутаційні ризики для материнського банку занадто високі. Найімовірніше, пункт гарантій для колишніх вкладників обов'язково присутній у договорі купівлі-продажу», – говорить він.

Нагадаємо, Сбербанк Росії в Україні – шостий за величиною банк країни, з активами близько $2,2 млрд і мережею понад 150 відділень. Послугами банку користується майже 1 млн клієнтів.

AS Norvik Banka сьогодні знаходиться на сьомому місці в Латвії за величиною активів і на першому місці в країні за розміром філіальної мережі. Послугами банку користуються понад 150 000 клієнтів.

За інформацією «Forbes Росія», син російського мільярдера Мікаїла Гуцерієва – Саїд Гуцерієв народився 1988 року. 17 років він прожив у Англії, в результаті отримав там друге громадянство. Після навчання в престижній школі Херроу вступив до Оксфордського університету на факультет археології та геології. Потім навчався в Плімутському університеті за спеціальністю «менеджмент нафтогазової галузі». Працював у компанії Glencore, наприкінці 2014 року повернувся до Росії і очолив третю нафтову компанію групи БІН – «ФортеІнвест». Статки його батька російський Forbes оцінює у $2,4 млрд; Гуцерієв-старший займає 38-е місце в списку найбагатших бізнесменів Росії за версією видання. Він є власником АО НК «РуссНефть», ОАО «Русский Уголь» тощо. 

Мікаїл Шишханов – власник Бінбанку (колишній Москомприватбанк), співвласник компаній «Європлан», «Інтеко» та багатьох інших бізнесів у РФ. 

Григорій Гусельников – російській бізнесмен, власник Norvik Bank (Латвія).