«Повернення суперпрезидента»: диктатура Ердогана стає офіційною

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган у понеділок гнівно відкинув критику з боку міжнародних спостерігачів щодо результатів референдуму про надання йому додаткових повноважень. Він заявив спостерігачам ОБСЄ, які зафіксували порушення під час голосування: «Знайте своє місце».

Як повідомляє агентство AFP, ЦВК Туреччини заявила, що 51,4% громадян підтримали зміни до Конституції, які дозволять Ердогану залишатися при владі до 2029 року. Проти висловилися 48,59%.

Опозиція заявляє, що справедливе голосування показало б на кілька відсотків інший результат ─ на її користь.

Опозиційна Республіканська народна партія вимагає перерахунку і повідомила, що буде оскаржувати результати на 37% виборчих дільниць. Лідер Партії Булент Тескан заявляє, що Вищий виборчий комітет повинен скасувати результати референдуму.

Голоси на референдумі розділилися майже порівну. При цьому великі міста, включно із Анкарою, Стамбулом, Ізміром та південним сходом, де проживає велика курдська спільнота, проголосували проти ідеї концентрації влади у президента. Натомість за «суперпрезидента» проголосувала в основному провінція та діаспора.

У деяких містах Туреччини проходять акції протесту проти результатів референдуму. Зокрема, багатотисячна група мітингувальників зібралась у Стамбулі. Як повідомляють ЗМІ, люди заявляють про масові фальсифікації під час референдуму, зокрема використання непроштампованих бюлетенів.

Цей референдум став поворотним не тільки для формування політичної системи Туреччини, а й для майбутнього стратегічного напрямку країни, яка є членом НАТО з 1952 року і кандидатом на вступ у Євросоюз.

Повернувшись з тріумфом у свій президентський палац в Анкарі, Ердоган виголосив промову до тисяч прихильників, які там зібралися.

Першим же своїм завданням він оголосив повернення смертної кари і заявив, що невідкладно почне дискусії щодо цього питання з урядом і опозицією.

Також Ердоган заявив, що Туреччина може провести референдум щодо відмови від заявки на вступ до ЄС.

Реакція європейської спільноти

За інформацією The Guardian, канцлер Німеччини Ангела Меркель і міністр закордонних справ Зігмар Габріель стурбовані розколом у турецькому суспільстві і сподіваються на діалог Ердогана із власними громадянами.

«Практично рівний результат голосування показує, наскільки турецьке суспільство розколоте. Це збільшує відповідальність керівництва Туреччини і персонально президента Ердогана», – йдеться у заяві. Європолітики очікують «шанобливого діалогу з усіма політичними і громадськими силами країни», додається в ній.

«З моменту спроби військового перевороту режим президента Ердогана став значно жорсткішим, і це викликає занепокоєння. Треба уникнути того, аби цей процес зайшов ще далі, коли президент отримає нову владу», – каже бельгійський міністр закордонних справ Дідьє Рейндерс.

На думку експерта з питань Туреччини, викладача Брюссельського університету Майзара Кожиняна, влада вже давно перебуває в руках президента, а референдум Ердоганові був потрібен тільки для того, щоб зробити офіційними свої повноваження.

З часу невдалого державного перевороту Ердоган проводить жорстокі політичні репресії: в країні зачинено близько двох сотень університетів і стільки ж ЗМІ. До в'язниці відправлено 140 журналістів та сотні тисяч опозиціонерів, військових, правоохоронців, науковців й колишніх держслужбовців, передає «Радіо Свобода».

«Диктатура діяла давно, але було багато критики з боку опозиції, мовляв, президент щодня порушує Конституцію. Щоб владнати цю проблему, Ердоган провів конституційну реформу, сконцентрувавши всю владу – і виконавчу, і законодавчу, і судову – в своїх руках», ─ зазначає експерт.

Референдум ще не означає негайного запровадження змін. Формально це лише запит схвалення у народу. Запланована реформа Конституції має почати працювати після президентських виборів, які призначено на 2019 рік. Чи буде втілено ці зміни, залежатиме від дій опозиції, турецького суспільства і реакції міжнародної спільноти.