Forbes: Чому Росія не хоче обирати між Індією та Китаєм

Видання Forbes проаналізувало, якими є відносини між Росією та Китаєм і Росією та Індією та чому для Москви є важливим підтримувати однаково дружні відносини з обома країнами, навіть на фоні їх двосторонніх протиріч.

В липні – серпні 2017 року територіальна суперечка викликала найгострішу кризу між Індією та Китаєм із часів війни 1962 року. Протистояння двох країн за плато Доклам, яке знаходиться на кордоні країн, перетворилось у яблуко розбрату двох азійських гігантів. ЗМІ зацікавились, чому в цій ситуації «промовчала» Росія. Звісно, Москва зробила кілька публічних заяв щодо напруженості між країнами, але вони були збалансованими між інтересами Китаю та Індії.

У квітні, ще до початку протистояння на кордоні, з’явились новини, що російська влада намагалась організувати в Москві зустріч міністрів оборони КНР та Індії. Однак, Китай від зустрічі відмовився, його прем’єр-міністр як раз перебував в російській столиці та брав участь у міжнародній конференції з питань безпеки. Інші експерти розцінили це як свідчення того, що Пекін сумнівається у справжні мотивах Москви. В липні в одному з видань з’явилось припущення, що Нью-Делі «прагне перевірити, хто для Росії важливіший – Китай чи Індія».

Є думка, що Москва хоче, щоб більш наполеглива Індія врівноважила гегемонію Китаю в Азії. Росія уже давно підтримує, приміром, вступ Індії до «реформованої» Ради Безпеки ООН. У березні Кремль публічно підтримав пропозицію Індії стати членом групи ядерних постачальників (NSG), коаліції із 48 країн – постачальників ядерних матеріалів, які контролюють експорт ядерного обладнання та технологій.

Для Індії, яка володіє ядерним потенціалом, вступ до групи є важливим, враховуючи що її північний ворог, Пакистан, також має ядерний потенціал. Більш того, ядерна енергетика є економічною проблемою для відносин між Індією та Росією. В 2014 році Москва та Делі підписали угоду щодо будівництва в Індії 12 атомних електростанцій, спроектованих Росією. Але Китай виступив проти приєднання Індії до цієї групи. Опозиція виявилась успішною – Індії довелось чекати ще рік, щоб повторно подати заявку.

Аналітики також переконані, що Росія спонсорувала Індію «головним чином задля обмеження зростаючого впливу Китаю» на Шанхайську організацію співробітництва (ШОС), євразійський політичний, економічний та військовий блок. «Новий імпульс відносин між Москвою та Нью-Делі дозволить Росії диверсифікувати свої зусилля в Азії. Індії та Росії треба, щоб треті країни не мали впливу на їх двосторонні відносини», – йдеться у спільній доповіді Російської ради з міжнародних справ та Міжнародного фонду Індії Вівеканада.

Зазначається, що це має на меті вказати на проблеми між РФ та Індією, оскільки Москва знає, що Делі хоче встановити більш тісні зв’язки з США та європейськими країнами.

Через місяць після візиту прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до Москви в червні, військові кораблі Китаю вперше взяли участь у спільних тренуваннях з російським флотом у Балтійському морі.

ЗМІ повідомили, що Росія та Китай «хотіли показати Америці та населенню своїх країн: ми єдині у своєму протистоянні пануванню Заходу, і ми не боїмося грати м’язами перед НАТО». Того ж місяця лідер Китаю Сі Цзіньпін відвідав Москву, де президент РФ Володимир Путін нагородив його орденом Андрія Первозванного, найвищою державною нагородою Росії. Зазначається, що китайський лідер відвідував РФ більше ніж будь-яку іншу столицю з моменту його приходу до влади в 2012 році.

Однак роблячи акцент на направленому проти Заходу співробітництві з Китаєм, Кремль не хоче показати, що він відвертається від Індії і концентрується виключно на КНР. За час правління Путіна Росія зробила спробу кинути виклик світовому лідерству США, а пізніше – і об’єднаній Європі. Тепер же Росія намагається уникнути формування однополярної Азії на чолі з Китаєм. І Москва рухається до своєї мети завдяки Індії. Однак введення санкцій проти РФ ще більше підштовхнуло Кремль до зближення з Китаєм.