Україна посіла останнє місце серед країн Європи в Глобальному індексі нелегальної торгівлі

Україна посіла останнє місце серед країн Європи в Глобальному індексі нелегальної торгівлі, йдеться у звіті дослідницької групи журналу The Economist.

При складанні індексу було обрано 84 країни світу, серед яких 34 країни Європи: 28 членів ЄС та шість країн, які туди не входять (Боснія та Герцеговина, Чорногорія, а також Сербія на Балканах і колишні радянські республіки – Білорусь, Росія та Україна). 

Обрані країни представляють 95% світового ВВП та 95% торгових потоків. 

Україна посідає унікальне місце в Європі, бо це єдина економіка регіону, яка наразі бере участь у збройному конфлікті на власній території, що створює сприятливі умови для контрабанди зброї та інших типів незаконної торгівлі.

Очолює список Фінляндія – 85,6 бала. Україна ж знаходиться на останньому місці з 37,8 бала.

Фото: Глобальний індекс нелегальної торгівлі

У категорії «Державна політика», яка складає 35% загальної індексної оцінки, визначається наявність політичних та юридичних підходів до моніторингу і запобіганню незаконної торгівлі. Вона вимірює міру приєднання економіки до 14 конвенцій, пов'язаних із незаконною торгівлею; її відповідність положенням Групи з розробки фінансових заходів (FATF) боротьби з відмиванням грошей; її позицію щодо захисту інтелектуальної власності (ІВ), її підхід до корупції; методи правопорядку в економіці; об'єм міжвідомчої співпраці; а також рівень кібербезпеки.

Тут найгіршу ефективність мають Білорусь (65-е місце), Росія (76-те місце) та Україна (77-е місце). Ці економіки опустилися на нижчі щаблі через погані показники за окремими категоріями. Загальна погана ефективність у цій категорії зумовлена в Україні нездатністю подолати високий рівень корупції та недостатністю міжвідомчої співпраці.

Фото: Глобальний індекс нелегальної торгівлі

Категорія «Пропозиція і попит» визначає внутрішнє середовище, яке заохочує чи перешкоджає пропозиції та попит на незаконні товари, включаючи рівень оподаткування підприємств і тягар соціального забезпечення, якість державних установ, регулювання ринку праці та сприйняття міри, у якій організована злочинність спричинює витрати для бізнесу.

У категорії «Попит і пропозиція» Європа є найкращим регіоном порівняно з середніми показниками трьох інших регіонів. Однак у цій категорії різниця у порівнянні значно менша. Так, середній показник Європи складає 55,1 бала.

Україна тут займає 79-ту позицію з оцінкою 22,2 бала.

Категорія «Прозорість і торгівля» визначає прозорість економіки щодо незаконної торгівлі та міри, у якій країна здійснює контроль за зонами вільної торгівлі (ЗВТ) та транзитними перевезеннями. Показники включають: якість послуг із відстеження вантажів; прийняття Додатку D до переглянутої Кіотської конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур; обсяг моніторингу та нагляду за ЗВТ; а також обсяг, у якому уряди звітують про свої зусилля та обмінюються інформацією для боротьби з незаконною торгівлею.

З усіх 34 європейських країн, що входять до індексу, лише Білорусь та Україна прийняли цю додаткову главу переглянутої Кіотської конвенції. Це підвищує рейтинг України до 13-го місця за категорією.

Фото: Глобальний індекс нелегальної торгівлі

Категорія «Митне середовище» визначає, наскільки ефективно може митна служба держави управляти подвійним мандатом: як сприяти законній торгівлі, так і перешкоджати незаконній торгівлі. Вона складається з п'яти показників: процент фізично оглянутих відправлень; час, який знадобився на митне оформлення та перевірку, обсяг автоматизації прикордонних процедур, наявність програм Уповноважених економічних операторів (УЕО) та наявність митних систем обліку.

Україна посіла 80-те місце (27,4 бала). В індексі України це найслабкіша категорія за показниками, вона навіть знаходиться нижче за М'янму та Пакистан – ще дві країни, що страждають від внутрішніх конфліктів.

Фото: Глобальний індекс нелегальної торгівлі

Позиція України в цій категорії (80) у поєднанні з балом за корупцію, найнижчим з можливих, знову підкреслює вразливість економіки, що сформувалася на географічній периферії Європи. Після початку конфлікту з Росією у 2014 році до країни стікається зброя для бойовиків: від АК-47 до гранат і ракетних установок.

Українська делегація в ООН визнала цю проблему публічною заявою в 2017 році, однак, враховуючи статус конфлікту та стан захисту українського кордону, здається малоймовірним, що гострота проблеми найближчим часом зменшиться.

«Такі потоки незаконної торгівлі завдають шкоди урядам країн, які не отримують належних податків, а також підприємствам, які втрачають прибуток через торгівлю контрафактною та піратською продукцією. Вони також шкодять користувачам, які зіштовхуються з неякісно виготовленими та нерегульованими продуктами та чиє здоров'я наражається на ризик використання контрафактних фармацевтичних препаратів та сфальсифікованого алкоголю», – наголошується у звіті.

Глобальний індекс нелегальної торгівлі є мірилом того, наскільки економіка сприяє (або протистоїть) незаконній торгівлі шляхом своєї політики та ініціативи щодо боротьби із незаконною торгівлею. Індекс побудовано за чотирма основними категоріями, кожна з яких складається з ряду показників. Ці чотири категорії: державна політика, попит і пропозиція, прозорість і торгівля, а також митне середовище. Звіт зосереджений на тому, як саме економіки європейського регіону оцінюються за індексом, і показує, які регіональні економіки вживають найбільшу кількість заходів, а які роблять мало для вирішення цієї проблеми.

Одним з найприбутковіших і одним з найменш «карних» видів нелегальної діяльності залишається контрабанда сигарет. Про це повідомив менеджер  з питань протидії нелегальній торгівлі ПрАТ «Філіп Морріс Україна» Артур Рєзніков.

«З кожним роком нелегальна торгівля тютюновими  виробами, наприклад, відчутно зростає в обсягах – сукупні недонадходження до бюджету України при поточних ставках податків та рівні нелегального ринку становлять близько 2 млрд.грн.в рік», – повідомив він.

Разом з цим Рєзніков розповідає, що в травні минулого року профільним парламентським комітетом було рекомендовано до прийняття у першому читанні законопроект №4327 про посилення відповідальності за правопорушення у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів, в т.ч. введення кримінальної відповідальності за контрабанду сигарет у великих розмірах. Але до пленарної зали Верховної Ради він досі не потрапив.

Разом з цим, в серпні минулого року була затверджена Національна Стратегія боротьби з незаконним виробництвом і обігом тютюнових виробів до 2021 року, однак план заходів для реалізації Стратегії досі не затверджений.

«Ми просимо Уряд звернути увагу на необхідності найближчим часом затвердити План заходів до згаданої Стратегії та почати його реалізацію», – наголошує Рєзніков.