Україна критично залежна від постачання нафтопродуктів з Росії та Білорусі – президентські експерти

Просування Білорусі в бік подальшої інтеграції з Росією суттєво збільшує загрози залучення цієї країни до гібридної агресії проти України, зокрема, з використанням нафтопродуктів у якості інструменту тиску. Про це йдеться в аналітичній записці Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД).

«Складається небезпечна залежність України від постачання нафтопродуктів з цих двох країн (приблизно 80%). Така ситуація містить значну загрозу для нацбезпеки України… Подальше зближення Республіки Білорусь та Російської Федерації призведе до злиття цих країн в одну, що суттєво збільшить ризики як для військової, так і економічної безпеки України», – вважають у НІСІ.

За даними Інституту, частка Білорусі в загальному імпорті Україною нафтопродуктів у січні-жовтні2018 року скоротилася до 41% (від фізичних обсягів) з 59% та 46% за підсумками 2016 та 2017 років відповідно. Однією з причин цього стала агресивна політика Росії з витіснення Білорусі з ринку нафтопродуктів України. Частка Росії в імпорті цієї товарної позиції становила у 2016 році 16,3%, але за підсумками десяти місяців 2018 року вже сягнула 38,4%.

В Інституті також відзначили, що запланований в Росії «податковий маневр», суть якого полягає у зниженні ставок експортного мита на нафту та підвищення ставок податку на видобуток корисних копалин, призведе до суттєвого зростання вартості російської сирої нафти для Білорусії.

«Якщо за нинішніх умов експортне мито залишалось у бюджеті Білорусії, то в результаті «маневру» ці кошти буде включено в імпортну ціну для Білорусі. Враховуючи важливу роль, яку білоруські нафтопродукти відіграють на українському ринку, такі кроки Росії можуть мати негативний вплив на забезпечення України паливними матеріалами», – попереджають в НІСД.

Відповідно до методичних рекомендацій міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), критичною є ситуація, при якій залежність від однієї країни по імпорту палива становить 60% і більше. Частка у 40 % визначається, як  незадовільна  ситуація. Крім того, критичною є ситуація, за якої частка власних джерел у балансі паливно-енергетичних ресурсів становить 40%, або менше, в той час, як у України цей показник дорівнює 27%.

Експерти НІСД рекомендують сприяти транспортуванню нафти з Азербайджану та інших країн територією України до Білорусі та розглянути можливість переробки частини поставок цієї сирої нафти на вітчизняних нафтопереробних заводах. Згідно документу, мова йде, насамперед, стосовно надання державних гарантій безперебійного функціонування нафтопроводів та збереження знижки в розмірі 75% до портових зборів на заходження танкерів з транзитною нафтою, прийнятої в середині 2016 році.

Крім того, в записці відзначається, що Україна зацікавлена в реалізації проекту щодо повноцінного функціонування каналу між Віслою та Дніпром. Ідея щодо створення цього каналу виникла в середині минулого сторіччя для транспортування вугілля з Польщі до України.

«Враховуючи потребу країни в отриманні вугілля через окупацію частини Донбасу, реалізація цього проекту матиме як економічне, так і політичне значення… Ще у 2013-2015 гоках на кошти ЄС було проведене дослідження стосовно перспектив поновлення функціонування цього каналу, який використовувався до середини 1980-х років. За його результатами встановлено, що довжина каналу повинна скласти близько 160 кілометрів. Будівництво всіх гідротехнічних споруд обійдеться в суму близько EUR2 млрд. Значну її частину, як передбачається, зможе виділити ЄC», – підкреслили у НІСІ.

Проте, найбільш прийнятним для України варіантом аналітики називають відновлення повноцінної роботи вітчизняних нафтопереробних комплексів.

Динаміка зовнішньої торгівлі України з Білоруссю у 2010-2018 роках, $ млрд.

Дані – НІСІ
* – за січень жовтень-2018