Вибори у Молдові: жодна з партій не набрала більшості, можливі перевибори
Країна є парламентською республікою, тому реальна влада тут – у парламентської більшості, якої поки що немає
У Молдові в минулу неділю завершилися парламентські вибори, на даний момент пораховано 100% голосів. Барʼєр у 6% вдалося подолати чотирьом партіям, пише Голос Америки.
Відносну більшість (31,3% голосів) набрала проросійська Соціалістична партія президента Ігоря Додона.
Проєвропейський блок ACUM («Зараз»), очолюваний кандидатом в президенти на останніх виборах Майєю Санду і політиком Адріаном Нестасе посів друге місце з 26% голосів.
Демократична партія, яку очолює найбагатша людина в республіці Володимир Плахотнюк, заручилася підтримкою 24% голосів виборців.
І на останньому місці партія бізнесмена Ілана Шора, яка набрала 8,5%.
До цих виборів була прикута особлива увага, адже від їх результату буде багато в чому залежати подальший розвиток країни, в тому числі зовнішньополітична орієнтація.
Вибори вперше пройшли за змішаною системою, коли одна половина парламенту обирається за партійними списками, а інша – в одномандатних округах.
Соціалісти під лідерством Ігоря Додона виступають за зближення Молдови з Росією і Євразійським союзом. Демократи, навпаки, вважаються партією «європейського вибору».
Зважаючи на те, що Молдова – парламентська республіка, основні важелі управління знаходяться в руках у парламентської більшості. Більше влади Додон міг отримати, тільки якби соціалісти перемогли на цих виборах.
Однак, судячи з підсумків, Молдова отримає розколотий парламент без явної більшості. Конкуренція між соціалістами і демократами не отримала рішення, яке би задовольняло ту чи іншу сторону. При цьому в сукупності більшість у парламенті все-таки отримують партії «європейського вибору», що, теоретично, відкриває можливість створення правлячої коаліції між ними.
Як зазначають експерти, сьогодні жодна партія не має реальної більшості, і вся інтрига зводиться до трьох варіантів. В якості першого політичний аналітик Оазу Нантой вказує на можливість покупки Володимиром Плахотнюком союзників з інших партій, другий варіант – «склеювання коаліційного уряду», і третій варіант – призначення позачергових виборів.
