Уляна Супрун розкритикувала передвиборчий популізм щодо страхової медицини

Уляна Супрун розкритикувала передвиборчий популізм щодо страхової медицини

Громадянам малюють нереальну картинку прекрасного майбутнього, де «все буде добре для всіх» і називають це «страховою медициною»

Уляна Супрун розкритикувала передвиборчий популізм щодо страхової медицини
Виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун
Фото: УНІАН

Майже всі кандидати в президенти обіцяють запровадити «страхову медицину» і пропонують її як панацею від нинішніх проблем системи охорони здоров’я, за чим насправді ховається банальна гра словами та емоціями людей.

Про це написала на своїй сторінці у Facebook виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.

«Громадянам малюють нереальну картинку прекрасного майбутнього, де «все буде добре для всіх» і називають це «страховою медициною» (…) Нічого не зміниться, якщо ми насадимо страховий механізм збору коштів на совкову систему надання послуг. Ми просто витрачатимемо більше на ті самі погані медичні послуги. Цього не можна допустити», – наголосила Супрун.

Майже всі кандидати в президенти обіцяють запровадити “страхову медицину”. У своїх програмах вони пропонують її як...

Опубликовано Уляна Супрун Понедельник, 18 марта 2019 г.

Вона нагадала, що для надання людям медичних послуг державі потрібні гроші і розповіла про дві моделі, за якими вони можуть акумулюватись. Перший застосовується у Німеччині – держава збирає з громадян частку доходів й на них закуповує медичні послуги. Другий варіант працює у Британії – держава збирає частку коштів з витрат громадян й на них закуповує медичні послуги.

«В ціну товарів, які ми купуємо, закладений податок на додану вартість, акцизи та інші збори. Медицину можна фінансувати з цих коштів», – пояснила Супрун.

«То може «страхова медицина» у Німеччині дешевша, якщо політики так активно її промотують? Знову ні. Якщо порівняти витрати на охорону здоров'я на душу населення, то «страхові системи» дорожчі. Наприклад, у 2016 році витрати на охорону здоров'я одного британця склали $4 192, а німця – $5 500. Різниця майже в 25%», – наголосила Супрун і додала, – «То в чому ж тоді різниця між «страховою медициною» Німеччини й начебто нестраховою медициною Британії? Відповідь проста – лише у способі збору коштів на медицину».

Натомість, якість охорони здоров'я – не в тому, як збирати кошти, а в тому, як їх використовувати, наголошує в.о. міністра.

«Що ж робить ці системи співмірно якісними? Що їх об'єднує? Це принцип «гроші йдуть за пацієнтом», вільний вибір лікаря, автономізовані заклади, які заробляють, а не утримуються, ринкова конкуренція за пацієнта. Самі ті принципи, які ми й впроваджуємо зараз в Україні», – пояснила вона.

«В 2020 році, коли нова система буде поширена на всі рівні медичної допомоги в Україні, ви будете справді застраховані. Звернувшись в будь-який заклад, що співпрацює з Національною службою здоров'я України, ви зможете отримати чіткий гарантований державою пакет медичних послуг. Саме таке реальне (а не формальне) страхування – мета нашої роботи», – зазначила Супрун.

За її словами, і Британія, і Німеччина мають ринкові, конкурентні, ресурсоефективні, надійні системи. «Там якісна система надання послуг. Саме ця система реально страхує людей. А не те, яким способом зібрані кошти», – пояснила вона.

Про нюанси медичного страхування читайте у матеріалах Mind «Ціна здоров'я: що відбувається з індивідуальним медичним страхуванням в Україні» та «Ми обираємо, нас обирають: як працює медичне страхування для корпоративних клієнтів».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті