НБУ запровадив низку валютних послаблень для небанківських фінустанов та юросіб-нерезидентів

НБУ запровадив низку валютних послаблень для небанківських фінустанов та юросіб-нерезидентів

Регулятор, зокрема, дозволив встановлювати власний курс для перерахунку в гривні переказів фізосіб, що надійшли у валюті

НБУ запровадив низку валютних послаблень для небанківських фінустанов та юросіб-нерезидентів
Фото: Shutterstock

Національний банк в межах валютної лібералізації і з метою покращення інвестиційної привабливості України та посилення конкуренції на фінансовому ринку запровадив чергові послаблення для небанківських фінансових установ та юридичних осіб-нерезидентів. Про це йдеться в повідомленні на сайті регулятора.

Відповідні зміни затверджені постановою правління Національного банку №52 від 28 березня 2019 року.

Так, небанківським фінансовим установам дозволено встановлювати власний курс для перерахунку в гривні переказів фізичних осіб, що надійшли в іноземній валюті, якщо одержувач бажає отримати кошти в гривні. Раніше небанківська фінансова установа повинна була використовувати для цього курс банку, у якому вона обслуговувалася.

Юрособам-нерезидентам дозволено конвертувати всі гривневі кошти на ЛОРО-рахунках у валюту впродовж дня. До цього вони могли купувати валюту лише в межах залишку у гривні на початок операційного дня. Це урівнює юросіб-нерезидентів у можливостях із резидентами, для яких з 7 лютого 2019 року вже було скасовано вимогу щодо попереднього резервування гривні для купівлі валюти (режим Т+1).

Крім цього, уточнено норму щодо накопичення юридичними особами-резидентами валюти для погашення боргових зобов’язань перед нерезидентом за кредитним договором. Визначено, що «чергова дата платежу» – це найближча дата, що визначена умовами договору для своєчасного здійснення платежу з урахуванням його призначення (окремо за основною сумою, процентами, комісіями, зборами тощо).

Нагадаємо: наприкінці лютого НБУ повідомив про перші результати валютної лібералізації, зокрема, про те, що протягом 7–13 лютого 2019 року населення купило в інтернеті через онлайн-банкінги майже $19 млн, а компанії та фізичні особи інвестували 1,7 млн євро за кордон у межах установлених е-лімітів.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло