Вже у 2022 році Китай може обійти Японію і стати найбільшим імпортером СПГ у світі

Японія може втратити свою позицію найбільшого в світі імпортера скрапленого природного газу (СПГ) вже у 2022 році і поступитися своїм лідерством Китаю. Про це передає enkorr з посиланням на звіт консультативної групи Wood Mackenzie.

Японський імпорт СПГ у 2022 році, як очікується, скоротиться до 72,8 млн тонн (-12% в порівнянні з 2018). У той же час обсяг китайського імпорту збільшиться до 74,1 млн тонн (+ 37,5%).

Японські покупці, як і раніше, будуть грати головну роль в укладанні інноваційних контрактів, які включають в себе гібридні угоди, індексацію вугілля, спільні закупівлі та постачання вуглецево-нейтральними танкерами, відзначається в звіті. Оскільки кілька довгострокових контрактів згортаються на початку 2020-х років, п ринки газу та електроенергії і схильні до лібералізації, перераховані нововведення нададуть покупцям більше простору для маневрів при обговоренні майбутніх контрактів.

Одним з головних завдань для покупців СПГ залишиться забезпечення безпеки поставок за рахунок диверсифікації джерел поставок. Тому Японія залишиться лідером із закупівлі зрідженого газу з нових регіонів поставок.

«Не дивлячись на те, що попит на СПГ знижується, японський імпорт залишиться на рівні вище 70 млн тонн на рік протягом більшої частини 2020-х. Японія залишиться другим за величиною споживачем СПГ в світі принаймні до 2040 року при цьому попит як і раніше буде перевищувати 60 млн тонн на рік. Таким чином, Японія продовжить надавати широкі можливості для продавців СПГ, особливо після закінчення терміну дії існуючих контрактів, – вважає старший аналітик Люсі Каллен. – Скорочення японського імпорту буде зумовлено конкуренцією з боку вугілля, атомних електростанцій і поновлюваних джерел енергії в енергетичному секторі і повільним макроекономічним зростанням».

Незважаючи на низькі спотові ціни на СПГ, японський ринок електроенергії не прагне переходити з вугілля на природний газ. Проте, країна буде добре законтрактована в області СПГ на початку 2020-х році на тлі збільшення поставок з Австралії і США.

Середня вартість газу для японських комунальних підприємств залишається значно вищою спотової ціни, а вугілля як і раніше залишається найдешевшою сировиною для виробництва електроенергії після атомної енергетики і відновлюваних джерел енергії.

Уряд Японії поставив перед собою мету скоротити генерацію електрики з використанням природного газу і вугілля на 27% і 26% відповідно. Ці потужності, як передбачається, будуть компенсовані  збільшенням виробництва енергії на АЕС і електростанціях, що використовують поновлювані джерела енергії.

Як повідомлялось, в 2018 року Японія перезапустила п'ять атомних електростанцій. Кілька реакторів будуть пере запущені в середині 2020 і 2021 років, що призведе до зниження попиту на СПГ з боку Японії.

До 2030 року до роботи повернеться приблизно 15 реакторів, на які припадатиме 12% вироблення електроенергії, що набагато нижче офіційного показника в 20-22%. У відповідності до свого прагнення до низьковуглецевого майбутнього Японія планує до 2030 року отримувати 22-24% електрики з відновлюваних джерел, включаючи гідроенергетику.

Втім, Каллен вважає, що Японія не досягне цієї амбітної мети у запланований термін. За її прогнозами до 2030 року частка «зеленої» енергетики країни ледь перевищить 20%.

Нагадаємо: навесні цього року стало відомо про наміри КНР збудувати найбільший у світі танкер для транспортування скрапленого природного газу (СПГ), який вміщатиме 270 000 кубометрів газу.