Манафорт збирався сфальсифікувати угоду про приватизацію «Укртелекому» - розслідування OCCRP

Манафорт збирався сфальсифікувати угоду про приватизацію «Укртелекому» - розслідування OCCRP

Політтехнолог намагався організувати для одного зі своїх клієнтів вигідний продаж компанії «Укртелеком»

Манафорт збирався сфальсифікувати угоду про приватизацію «Укртелекому» - розслідування OCCRP
Пол Манафорт
фото www.flickr.com/photos/notionscapital/42774523542

Екс-глава передвиборного штабу Дональда Трампа і політконсультант українського екс-президента Віктора Януковича політтехнолог Пол Манафорт намагався організувати для одного зі своїх клієнтів вигідний продаж компанії «Укртелеком». Про це свідчить отримане Центром з розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP листуваня, передає Слідство.інфо.

Виявилось, що разом зі своїми українськими партнерами одіозний американський лобіст Манафорт збирався сфальсифікувати найбільшу угоду про приватизацію телекомунікацій в цій країні. За велику винагороду Манафорт повинен був забезпечити фінансування цієї угоди. 

Через те, що Манафорт не зміг знайти інвесторів, оборутку провели без нього. Під час остаточної приватизації «Укртелекому», державного оператора телефонного зв’язку імовірним покупцем став Дмитро Фірташ, український медіа та газовий магнат. Зараз триває процес з його екстрадиції з Австрії до США за корупційними звинуваченнями.

Журналістам вдалося отримати доступ до листування Манафорта з нинішнім нардепом Юлією Льовочкіною. Через сім місяців після перемоги Януковича на виборах Льовочкіна написала Манафорту про заплановану приватизацію «Укртелекому». Вона припустила, що їм вдасться отримати компанію за вигідною ціною, оскільки вони можуть впливати на тендерний процес.

«Шановний пане Манафорте! Нижче наводжу деякі думки щодо проектів, які ми обговорювали»,  –  написала вона 13 вересня 2010 року. З листа було зрозуміло, що посада її брата, як вищого чиновника в уряді Януковича, може стати у нагоді.

«Ми можемо впливати на умови аукціону. Таким чином, є простір для маневру»,  –  написала Льовочкіна, яка, серед усього, була також представницею української делегації в ПАРЄ.

Вона повідомила Манафорту, що вони з братом можуть «структурувати умови тендеру» під себе, та навіть не допустити до участі компанії, у яких будь-яка держава мала частку більше 25%.

«Ми можемо підготувати компанію, яка братиме участь у тендері»,  –  написала вона.

Льовочкіна також зазначила, що запропонований законодавством фонд, який повинен покрити збитки «Укртелекому» від обслуговування сільських територій, може перевищити вартість компанії майже вдвічі  –   приблизно до $4 млрд.

«Як ви знаєте, закон може бути ухвалений (або – ред.) до приватизації (або – ред.) після. Сподіваюся, ви розумієте, що це означає»,  –  написала вона, маючи на увазі, що це впливатиме на плани групи.

Фонд для покриття збитків «Укртелекому» так і не запровадили. Але в момент переписки, Манафорт захоплено відповів на електронний лист Льовочкіної.

«Я передав інформацію відповідним людям,  –  написав він 14 жовтня.  – Завтра у нас з ними буде дзвінок. Я запропоную провести зустріч наступного тижня. Мета зустрічі  –  зібрати усіх учасників за одним столом, обговорити умови, пропозиції та наступні кроки. Хто буде від вас?».

Відповідаючи на запрошення Манафорта, Льовочкіна написала, що серед присутніх буде Григорій Дзекон, тодішній голова «Укртелекому». Це демонструвало, що він є учасником схеми з приватизації. У електронному листі від 5 жовтня Дзекон порадив Льовочкіній не ділитися деталями про очікувані умови тендеру з потенційними інвесторами.

«Вони можуть одразу щось запідозрити»,  –  написав він.

Зрештою, 16 листопада Манафорт написав Льовочкиній, що не зможе забезпечити фінансування купівлі «Укртелекому», незважаючи на «тиск» на потенційне джерело фінансування в Китаї. Схема продовжилась без нього.

Дзекон залишався генеральним директором «Укртелекому» після його приватизації до 2011 року і був членом наглядової ради компанії до 2013 року. Після цього він переїхав до Каліфорнії, де став співзасновником ІТ компанії. В коментарі OCCRP він повідомив, що не може «ні спростувати, ні підтвердити справжність» електронних листів, і сказав, що нічого не знає про намагання Льовочкіних вплинути на приватизацію «Укртелекому».

Адвокат Ден Шефет представляє інтереси Льовочкіних. Сьогодні і брат і сестра є членами українського парламенту. Крім цього, Сергій є одним з лідерів найбільшої опозиційної партії в країні. Шефет відкинув будь-які звинувачення щодо причетності Сергія Льовочкіна до схеми з приватизацією телекомунікаційної мережі. 

У повідомленні, яке Юлія Льовочкіна надіслала OCCRP зі своєї парламентської електронної пошти, додавши у копію Шефета, вона сказала, що ніколи ні надсилала, ні отримувала жодного листа з тих, що були надіслані з її адреси. Вона назвала витік електронних листів спробою «дестабілізувати політичну ситуацію в Україні шляхом наклепів на належно обраних членів парламенту з метою викликати розбрат і недовіру».

Кінцевий термін подання тендеру по «Укртелекому» був у грудні 2010 року. Відповідно до електронного листа Юлії Льовочкіної до Манафорта, умови тендеру обмежили участь будь-яких компаній, у яких держава володіє часткою в 25 і більше відсотків. Національні та міжнародні компанії, які вже контролювали чверть українського ринку телекомунікацій, також не могли взяти участь у тендері.

Ці умови виключили ряд зацікавлених компаній. Зрештою, єдина пропозиція надійшла від Європейської Корпорації з Приватизаційних Інвестицій (EPIC), маловідомої інвестиційної фірми, що базується у Відні. Під час приватизації «Укртелеком» оцінив власну вартість у $2 млрд. Але EPIC придбала її лише за мінімальну ставку в $1,3 млрд.

EPIC назвав своїх бенефіціарів у тендерній пропозиції. Ними були Голдшайдер та чотири інші співвласники. Однак, як свідчать корпоративні записи, лише за два роки після придбання Укртелекому роль EPIC у структурі власності була замінена зареєстрованою на Кіпрі фірмою Raga Establishment.

У листопаді 2010 року, лише за кілька тижнів до приватизації, Юлія Льовочкіна написала Манафорту: «Інформую вас, що ми представили свого учасника тендеру. Більше чекати ми не могли».

У червні 2013 року Raga продала «Укртелеком» за $886 млн компанії «Систем Кепітал Менеджмент» (SCM). Ця компанія належить одному з найбагатших українців, Рінату Ахметову. Проте угода не завершилась, і Raga подала позови проти SCM у Лондонські та Кіпрські суди. Але отримала лише одну виплату у розмірі $100 млн.

Цей судовий процес розкриває інші деталі щодо бенефіціарів різних залучених компаній, що підкреслюють роль Фірташа у придбанні «Укртелекому».

6 червня 2018 року Компанія SCM заявила, що намагалася відмовитися від покупки «Укртелекому» після того, як виявила, що Raga не виконала зобов’язань щодо інвестування в інфраструктуру компанії. Це, за словами SCM створювало ризик, що «Укртелеком» повернуть у державну власність.

У своєму позові проти SCM, Raga заявила – всупереч попередній позиції EPIC, що її бенефіціарами були Голдшайдер та його партнери – що її єдиним бенефіціаром на момент продажу був український банкір на ім’я Денис Горбуненко. SCM, своєю чергою, доводила в суді, що Горбуненко був довіреною особою Фірташа.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті
Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію