Рада ухвалила закон про перезавантаження ДБР

Парламент ухвалив у другому читанні та в цілому закон про  внесення змін до закону  «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення діяльності ДБР (2116). За таке рішення проголосували 250 народних депутатів, проти – 9, утримались 113, не голосували 26 народних депутатів, передає кореспондент Mind.

Законом змінюється правовий статус ДБР – воно стає державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.                     

Також законом уточнюється система роботи ДБР, порядок затвердження організаційної структури бюро, та порядок утворення територіальних управлінь бюро.

Також змінюється підхід до визначення граничної чисельності центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань – передбачається, що граничну чисельність центрального апарату та територіальних управлінь ДБР визначатиме Кабінет Міністрів за поданням директора бюро (до ухвалення закону гранична чисельність центрального апарату та територіальних управлінь ДБР була визначена безпосередньо законом «Про Державне бюро розслідувань» та становила 1500 осіб).

До того ж законом  уточнюється порядок призначення директора ДБР та його повноваження, а також «унормовуються підстави» притягнення працівників бюро до дисциплінарної відповідальності. 

Народний депутат, член фракції «Батьківщина», який у Верховній Раді VIII скликання очолював комітет ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Андрій Кожем'якін зазначив, що в цьому законі «порядок призначення і звільнення заступників директора ДБР, першого  заступника, заступників, в даній редакції порушує принцип комплектування кадрового складу Державного бюро розслідувань».

Фактично, за словами Кожем'якіна «в цьому проєкті пропонується надати директору ДБР повноваження одноособово призначати осіб на посади першого заступника і заступника директора та визначати їх обов'язки поза конкурсом, хоча всі інші працівники ДБР (призначаються – Mind) по конкурсу».

Голова комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, підкреслив, що згідно із даним законом механізм визнання роботи директора ДБР не задовільною і парламентський контроль у проєкті закону прописаний – він передбачає, «що директор ДБР щороку звітує перед Верховною Радою і Верховна Рада може визнати  такий звіт незадовільним, що  буде мати наслідком його звільнення президентом України».

Також Монастирський зазначив, що згідно із законом «заступники, як і раніше, призначаються через конкурс, на конкурсних засадах».

«Мова йде лише про те, що директора   призначає зовнішня конкурсна комісія, а заступників призначає комісія, яка формується самим Державним бюро розслідувань… мова йде про підвищення незалежності органу», – переконаний доповідач.

За словами Кожем'якіна, викликає сумнів положення закону, яким передачене «надання державним службовцям ДБР відсутнє у інших державних службовців, права бути переведеними на іншу посаду не лише в ДБР, а в будь-який інший орган навіть на вищу посаду без обов'язкового  проведення конкурсу у порядку, визначеному законом про державну службу».

На це Монастирський зазначив, що комітетом був визначений наступний принцип переведення службовців ДБР: «Для того, щоб потрапити на державну службу в ДБР потрібно пройти конкурс і в данному випадку переведення виключені за виключенням одного випадку – переведення слідчих і прокурорів справ Майдану… в інших випадках переведення виключається, але якщо державний службовець уже зайшов на посаду в ДБР, всередині органу він може бути переведений на рівнозначну, або нижчу посаду».  

За словами Монастирського також комітет не підтримав положення, згідно з яким підрозділи внутрішнього контролю ДБР мають підпорядковуватись безпосередньо директору ДБР. «Оскільки ми робимо незалежний правоохоронний орган, в даному випадку мова йде про те, що підрозділи внутрішнього контролю у раз фіксування правопорушень, які вчиняються наприклад, керівництвом ДБР, безпосередньо повідомляють генеральному прокурору про це», – сказав депутат.

Варто зазначити, що відхиливши більшість правок до даного закону, депутати все ж підтримали поправку №1, згідно з якою, як пояснив Монастирський, йдеться  про переведення слідчих і прокурорів, які розслідують «справу Майдану» станом на 20 листопада в органах прокуратури, про їх переведення в Державне бюро розслідувань».

У відкорегованій комітетом правці зазначається: «Для забезпечення безперервності та ефективності досудових розслідувань слідчі органів прокуратури, прокурори можуть бути переведені за їхньою згодою до Державного бюро розслідувань без обов’язкового проведення конкурсу, якщо вони до спливу строку, передбаченого  абзацем другим пунктом першим розділу 11 «Перехідні положення» Кримінально-процесуального кодексу України, проводили досудове розслідування, або здійснювали процесуальне керівництво не менше чотирьох місяців поспіль, входили до складу груп слідчих або прокурорів у кримінальних провадженнях щодо подій, які мали місце під час мирних акцій протесту у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, що підлягають передачі за підслідністю до ДБР, але не пізніше 11 січня 2020 року».

За цю поправку проголосували 334 депутати, проти – 3, утримались – 39, не голосували 24 народних депутати. 

Як писав Mind, 17 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила за основу президентський законопроєкт про удосконалення роботи ДБР. Альтернативний проєкт закону, який пропонував обирати керівника ДБР на конкурсі, було відхилено.