План Давосу: як прискорити перехід на відновлювальну енергетику в країнах, що розвиваються

План Давосу: як прискорити перехід на відновлювальну енергетику в країнах, що розвиваються

Більшість рішень не увінчаються успіхом, поки вони не будуть супроводжуватися конретними діями і цілями

План Давосу: як прискорити перехід на відновлювальну енергетику в країнах, що розвиваються
фото Shutterstock

Перехід від вугілля до відновлюваних джерел енергії повинен бути пріоритетом, якщо ми хочемо досягти необхідного скорочення викидів. Однак за межами Європи і США вугілля, як і раніше, домінує у виробництві електроенергії.

Експерти розробили механізми, які би прискорили перехід на зелену енергетику в країнах, що розвиваються. Про те, як вони мають працювати, йдеться в доповіді Всесвітнього економічного форуму.

У міру того, як ми вступаємо в 2021 рік, все більше країн оголошують своєю довгостроковою метою досягти нульових показників у викидах СО2. Але досвід показує, що більшість рішень не увінчаються успіхом, якщо вони не супроводжуються короткостроковими діями і цілями.

Кожен день, коли ми перевищуємо здатність Землі поглинати CO2, збільшує концентрацію парникових газів і вимагає ще сильнішого скорочення в наступні роки, щоб підтримувати потепління нижче 1,5° C або 2° C.

Затримка з початком екологічних заходів і перевищення фактичних викидів за останні два десятиліття означає, що тепер світ повинен скорочувати СО2 значно глибше і швидше – приблизно на 2,7% на рік до 2100 року.

При цьому завдяки пандемії COVID-19, за прогнозами, викиди парникових газів у 2020 році скоротилися на 4,6%. Це означає, що для досягнення екологічних цілей знадобиться скорочення викидів, еквівалентне приблизно одній пандемії COVID-19 кожні два роки до 2100 року, але без пов'язаних з цим людських і економічних втрат.

Щоб скоротити відставання від графіка, лідерам необхідно узгодити довгострокові обіцянки про курс на нульові показники СО2 з короткостроковими конкретними цілями по скороченню. Їх можна досягти за допомогою перевірених в даний час технологій, і виграти час до довгострокових стратегій, таких як уловлювання та зберігання вуглецю.

Але найефективнішим заходом залишається прискорення переходу від вугілля.

Цілі щодо утримання потепління до 1,5° C передбачають скорочення виробництва електроенергії з вугілля з сьогоднішніх 36% у загальній енергетиці – до 9% до 2030 року і практично до 0% до 2050 року.

Цей перехід вже йде повним ходом в США і Європі, але в країнах, що розвиваються, розрив між вугільної електроенергією та відновлювальними джерелами енергії майже не скорочується (див. мал. 1 нижче).

Використання вугілля поза межами США і ЄС

План Давосу: як прискорити перехід на відновлювальну енергетику в країнах, що розвиваються
Інфографіка: BP Statistical Review of World Energy

Конференція COP26 в Глазго в цьому році повинна вийти за рамки розпливчастих обіцянок і включити конкретні пропозиції щодо масштабних для країн з низькими доходами, які залежать від вугілля.

З досвіду європейських країн ми знаємо, що це може виявитися складним завданням – залучити різні зацікавлені сторони для прискорення виведення з експлуатації вугільних енергетичних активів і збільшення попиту на відновлювані джерела енергії. Щоб спонукати країни, що розвиваються, відмовитися від вугільної електроенергії в наступному десятилітті, будуть потрібні величезні об'єднані зусилля щодо фінансування переходу до енергетики.

Це повинно буде включати фінансові ресурси для забезпечення робітників і місцевих спільнот, а також справедливу компенсацію для власників енергооб'єктів, які закриються.

План з відмови від вугілля Energy Transition Mechanism (ETM) буде сформований для кожної країни, щоб бути ефективним і заснованим на енергетичних потребах цієї країни.

Він буде складатися з двох фінансових напрямків: 1) скороченню викидів вуглецю (CRF) і 2) розвиток чистої енергетики (CEF).

Поточні власники погоджуються передати свої вугілні енергетичні активи  в обмін на кошти та, можливо, частку в зеленій енергетиці. Очікується, що власники комунальних активів, які в багатьох випадках є державними енергетичними компаніями, будуть інвестувати отримані гроші в відновлювані джерела енергії, модернізацію мереж і т. д.

План Давосу: як прискорити перехід на відновлювальну енергетику в країнах, що розвиваються
BP Statistical Review of World Energy

Фахівці постійно шукають ідеї щодо прискорення енергетичного переходу. Інститут Рокі-Маунтін запропонував план рефінансування, який може принести чисту фінансову економію в розмірі понад $100 млрд до 2025 року. А у звіті IEEFA йдеться, що перепрофілювання вугільних електростанцій на сонячні в Індії може бути більш економічно вигідним, ніж їх виведення з експлуатації.

Ці та інші ідеї виграють від великомасштабних пілотних проектів в рамках ETM у країнах, що розвиваються. Якщо такі проекти підтвердять ефективність на практиці – це зменшить побоювання місцевих зацікавлених сторін і прискорить перехід на чисту енергію.

Щоб допомогти фінансувати ідеї, подібні вищевикладеним, лідерам в уряді та фінансовому секторі слід подумати про створення механізмів – великих державно-приватних партнерств, які дозволять країнам усунути політичні і соціально-економічні бар'єри, створювати стійкі робочі місця для підтримки відновлення після пандемії COVID і рухатися вперед набагато швидше.

У міру розширення відновлюваної енергетики слід виводити з використання вугільні активи.

Економіка і швидкість переходу будуть різними, тому що у кожної країни свій набір проблем. Змодельовані фінансові показники припускають, що при низькому рівні фінансування значна частина існуючої вугільної електроенергії може бути замінена через 10-15 років на альтернативну енергетику, навіть без технологічних проривів. При цьому із задіянням державних програм відмови від вугілля в рамках ETM цей перехід прискориться у 2-3 рази.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті