The Economist опублікував світовий Індекс демократії: росія скотилася в диктатуру

У росії у 2022 році значно погіршилася ситуація з демократією, випливає із щорічного дослідження The Economist. Країна опустилася відразу на 22 рядки в рейтингу демократичних держав світу і почала набувати «характерних рис диктатури», пишуть аналітики. Країна впала з 124-го на 146-те місце.

Джерело: The Economist

Деталі. Росія показала найбільш різке падіння в 2022 році, зазначають автори дослідження.

Опустившись на 146-е зі 167 місць, росія все ще обходить за рівнем розвитку демократії Китай і Білорусь (156-е та 153-е місця, відповідно), але тепер поступається Казахстану (127-й), Азербайджану (134-й) ), Кубі (139-а) та більшості африканських країн.

Замикають рейтинг КНДР, М'янма та Афганістан (місця зі 165-го по 167-те).

Сусіди росії у рейтингу – Нікарагуа, Судан, Гвінея, Венесуела, Бурунді, Узбекистан. Росія тепер відстає лише на 10 рядків від Китаю, де ситуація теж погіршилася, незважаючи на відмову від політики «нульового ковіда».

Україна, у свою чергу, навпаки, відстоює в ході війни демократичні цінності, оскільки захист державного суверенітету «невіддільний від завдання побудови демократичної національної держави», пишуть аналітики. Якщо під час Євромайдану існував очевидний поділ між заходом і сходом країни, то в ході боротьби з російським вторгненням відбулося об'єднання нації, яке продемонструвало, що «українська державність є незаперечною», йдеться у дослідженні». Щоправда Україна трохи впала в рейтингу, змістившись на 87-й рядок з 86-го роком раніше – через воєнний стан і певні обмеження свобод громадян у зв’язку з ним.

Загалом же ситуація з демократією у світі в 2022 році покращилася, випливає із щорічного звіту Economist Intelligence Unit, науково-аналітичного підрозділу The Economist.

Аналітики пов'язують це зі скасуванням більшості коронавірусних обмежень, які негативно впливали на права та свободи громадян у багатьох країнах світу.

Лідери рейтингу – Норвегія, Нова Зеландія, Ісландія, Швеція та Фінляндія.

В аутсайдерах – Афганістан, М'янма, КНДР, ЦАР та Сирія.

Цікаво, що підвищення рівня демократії у світі аналітики пов’язали з війною в Україні. Вони зазначають, що «кричуще порушення українського суверенітету» викликало шок по всьому світу і змусило багатьох усвідомити життєво важливу цінність національного суверенітету. Тепер він сприймається як частина того, без чого неможливі демократія та свобода.

Але при цьому багато країн «глобального півдня» залишаються осторонь конфлікту і не готові відкрито виступити проти росії. Дослідники пояснюють це залежністю від російських ресурсів і слабкою економікою цих країн.

Також дослідники виділяють кілька причин того, чому росія «пішла шляхом авторитаризму» за путіна: крім «імперського мислення», це і відмова змиритися з втратою статусу «великої держави» після розвалу СРСР, і небажання визнавати незалежність колишніх республік Союзу, і політична традиція підпорядкування державі, і складна політична та економічна ситуація 90-х.

На думку аналітиків, різке погіршення ситуації з демократією в росії посилить крихкість режиму. Кремль порушив багаторічний договір із суспільством, за яким росіянам пропонувалося «залишити політику політикам в обмін на спокійне життя». Більшість громадян це влаштовувало. Але в міру того, як війна все сильніше позначається на житті пересічних людей, вони більше не можуть залишатися поза політикою. Тому дослідники чекають, що росіяни незабаром почнуть активніше виявляти невдоволення, а це викличе посилення тиску з боку влади, але зрештою послабить режим.

Як оцінювали

Дослідники під час складання рейтингу оцінювали країни за п'ятьма показниками – виборча система та конкурентні вибори; робота уряду; участь громадян у політичному житті; політична культура; громадянські свободи. Загалом у демократії живе майже половина (45,3%) населення Землі, в авторитарних країнах – понад третина (36,9%). Причому багато в чому ця третина набирається за рахунок росії та Китаю.