Тріумф капіталізма та «рука Трампа»: як перемога Мілея на виборах в Аргентині змінить світову політику
Аргентинські виборці, попри прогнози, не покарали свого президента за «затягування поясів» і залежність від США
У неділю, 26 жовтня 2025 року, у другій за розміром країні Південної Америки сталися проміжні вибори, на яких партія президента-капіталіста Хав'єра Мілея «Свобода настає» (La Libertad Avanza) здобула гучну перемогу над соціалістами.
В Аргентині ці вибори називали референдумом підтримки заходів жорсткої економії. Несподівана перемога Хав'єра Мілея дасть йому мандат на ще сильніше урізання бюджету.
Також голосування в Аргентині означилося втручанням у нього президента США – Дональд Трамп надав південноамериканській країні $20-мільярдну економічну допомогу та пригрозив відібрати її в разі програшу Хав'єра Мілея. Цей безпрецедентний відкритий шантаж може змінити правила проведення виборів.
Mind пропонує ознайомитися з експертними висновками щодо політичних подій в Аргентині та їх можливих наслідків для світу.
Чим важлива перемога Мілея
На виборах 26 жовтня в Аргентині обирали половину нижньої палати парламенту (127 депутатів) і третину верхньої (24 сенаторів). Після підрахунку 99% бюлетенів президентська «Свобода настає» отримала 40,7% голосів, партія пероністів «Сила Батьківщини» – 31,7%, партія «Об'єднані провінції» (Provincials Unidas) – 6,9%.
«Політична сила Хав’єра Мілея, яка вперше взяла участь в аргентинських виборах два роки тому, має лише 37 депутатів і шість сенаторів. За результатами голосування 2025 року вона зайняла 64 зі 127 доступних місць у нижній палаті та 14 з 24 місць у сенаті. Отже, її присутність в парламенті збільшилася приблизно втричі», – вказує Washington Stand.
Перемога Мілея, згідно з висновками інституту Cato, важлива з двох причин. По-перше, він матиме контроль над 42% місць у нижній палаті парламенту й не менше третини місць у сенаті. З такою підтримкою президент зможе підтверджувати своє вето на будь-який законопроєкт. Згідно з аргентинським законодавством, вето може бути подолане парламентом лише за наявності більшості в понад дві третини. Принаймні до наступних виборів через два роки опозиція не зможе досягти такої цифри.
По-друге, Мілей виграв із великим відривом, хоча деякі соцопитування прогнозували перемогу пероністів. Навіть у головному оплоті перонізму – провінції Буенос-Айрес – президентська партія вийшла в лідери з перевагою в пів відсотка, хоча всі опитування свідчили, що вона програє.
Буенос-Айрес став джерелом проблем для Мілея у вересні, коли його партія програла на місцевих виборах, набравши 34% голосів, у пероністів – 47%. Це викликало хвилю песимізму на ринках, а також обвал курсу песо, який, імовірно, тепер буде зміцнюватися.
«Сьогодні був історичний день. Аргентинський народ залишив занепад і обрав шлях прогресу. Сьогодні ми пройшли переломний момент. Сьогодні починається будівництво великої Аргентини», – заявив Мілей 26 жовтня та пообіцяв укладати угоди в парламенті.
Якщо президент зможе домовлятися із центристськими партіями, він прискорить свою кампанію зі звільнення чиновників і зменшення ролі держави в економіці. Він також матиме шанс впровадити радикальні реформи, зокрема доларизацію країни, торгову лібералізацію та приватизацію державних підприємств.
Хав’єр Мілей демонструє на мітингу бензопилу, яка символізує рішуче скорочення витрат
Як оцінюють тріумф капіталізму
Політичне видання The Hill оголосило перемогу в Аргентині економічної демократії над клептократію – системою управління, у якій владу високопосадовці використовують для особистого збагачення.
Коли політичний аутсайдер і самопроголошений анархо-капіталіст Хав’єр Мілей обійняв президентське крісло у грудні 2023 року, після 20-літнього правління соціалістів, дефіцит бюджету Аргентини дорівнював 4,4% ВВП, а інфляція перевищувала 200%.
Завдяки впровадженню Мілеєм заходів жорсткої економії Аргентина вперше за 14 років мала збалансований бюджет, знижену до 35% інфляцію та економічне зростання в 6,5% за рік.
За твердженням The Hill, Хав’єр Мілей переміг тому, що скоротив витрати, заспокоїв інфляцію, зменшив бідність і реформував податки. Голосуванням 26 жовтня населення дало йому дозвіл продовжувати цю політику.
«Попри біль, завданий його заходами жорсткої економії, багато аргентинців усвідомили необхідність цих заходів і продемонстрували готовність підтримувати його лібертаріанський експеримент», – написало The Hill.
Водночас експерти зазначають, що частина аргентинців поки що голосують за Мілея як за «менше з двох зол» порівняно з пероністами. Якщо президенту вдасться поліпшити економічні показники країни, ці виборці стануть його прихильниками та переоберуть його на другий термін у 2027 році. Цей успіх, ймовірно, додасть сміливості керівникам інших країн, зокрема Франції, яка боїться скорочувати величезну (майже в 6% ВВП) діру в бюджеті.
Чи дасть ефект «рука Трампа»?
Ставку на Мілея зробили Сполучені Штати, які прагнуть зменшити вплив Китаю на Південну Америку.
У вересні, після того як «Свобода настає» зазнала поразки в Буенос-Айресі, і курс песо полетів вниз, Аргентину підтримав Дональд Трамп. Лідер США публічно пообіцяв виділити $20 млрд на підтримку аргентинської валюти та попередив, що Штати «не будуть щедрими», якщо партія Мілея програє вибори.
Після обіцянок Трампа США витратили $1,5 млрд на прямі скупки аргентинських песо, а 21 жовтня 2025 року надали Аргентині доступ до валютного свопу на $20 млрд. Це було визнано найбільшою прямою фінансовою допомогою іншій країні з часів порятунку Мексики у 1995 році.
«Це була не перша спроба адміністрації Трампа вплинути на вибори в іншій країні. Але це був перший раз, коли вона запропонувала $20-мільярдне заохочення – один із найбільших подібних стимулів із часів Другої світової війни», – зазначає американська New York Times.
Видання пише, що у $20-мільярдній угоді зроблена дуже важлива пояснювальна приписка: «Аргентина підтримує Мілея, якого підтримує MAGA» (трампівський рух Make America Great Again, «Зробимо Америку знову великою»).
«Найближчими місяцями ми дізнаємось, чи окупиться політично ця американська ставка на Мілея та чи заохотить Трампа його успіх в Аргентині знову використати схожу тактику. Історія успішних впливів на результати виборів показує, що відповіді на обидва ці питання – так», – розмірковує New York Times.
Президент США Дональд Трамп обіймається з президентом Аргентини Хав’єром Мілеєм
За словами Дова Левіна, політичного експерта з Університету Гонконгу, подібні відкриті втручання Штатів у вибори насправді більш поширені, ніж операції прихованого впливу, якими славиться росія.
Наприклад, тактику «голосуйте разом із нами, або ж…» адміністрація Барака Обами використала у 2009 році, щоб мотивувати виборців в Лівані голосувати проти «Хезболли». Трамп у схожий спосіб відкрито підтримував Бориса Джонсона у 2019 році, обіцяючи британським виборцям поліпшення умов торгівлі з США.
Однак тиск на виборців в Аргентині вражає кількістю грошей, покладених на гральний стіл, і катастрофічністю наслідків. Якби партія Мілея програла, а США скасували $20-мільярдну допомогу, то Аргентина могла б скотитися в дефолт.
Дов Левін стверджує, що приховане втручання іноземної держави у вибори може додати партії лише 3% голосів, тоді як відкрите втручання – набагато більше.
Навіть якщо фінансова інтервенція Трампа не допоможе Аргентині розв’язати її проблеми, успіх Мілея змінить правила гри принаймні на стратегічно важливому для США південноамериканському континенті.
Колумбія, Чилі та інші країни, які готуються до виборів, тепер мають враховувати додатковий фактор американського втручання, яке здійснюватиметься з трибун пресконференцій і через публікацію обіцянок та погроз.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
