Жеваго вважає, що Коломойський хоче відібрати 40% акцій Полтавського ГЗК

Український бізнесмен, ексвласник ПриватБанку Ігор Коломойський зацікавлений відібрати в гірничорудної компанії Ferrexpo 40% акцій її основного активу – Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК) у справі, порушеній його партнерами по бізнесу – росіянами Олександром Бабаковим, Євгеном Гінером і Михайлом Воєводіним.

Про це заявив власник 49,5% Ferrexpo Костянтин Жеваго.

«Це російські власники, у яких ми придбали цей пакет акцій у 2002 році. Це Бабаков, Гінер, Воєводін. 100% до цього має відношення Коломойський, тому що він є їхнім партнером у «Дніпроспецсталі» та в інших активах в Україні», – сказав Жеваго в інтерв'ю «Forbes Україна», відповідаючи на запитання про замовників справи.

Він додав, що директори британських компаній, які намагалися відібрати 40% акцій ПГЗК, є директорами багатьох кіпрських компаній і Коломойського, і Бабакова, і Воєводіна, і Гінера.

«Не буває, що на Кіпрі, де є мільйони компаній, чомусь одні й ті самі юристи були виконавчими особами і в цих компаніях, які судяться зі мною, і в компаніях, яким належить частина «Укрнафти» або інші компанії, стосунок до яких має пан Коломойський», – зазначив бізнесмен.

За словами Жеваго, він розцінює порушення цієї справи як шахрайство. У матеріалі зазначено, що 2002 року він домовився з росіянами про викуп цієї частки за $40 млн.

«Вони отримали справедливу ціну за продані у 2002 році акції. Угодою були задоволені обидві сторони», – зазначив український бізнесмен, стверджуючи, що потім у три гірничо-збагачувальні комбінати було вкладено $3,2 млрд, з яких у Полтавський ГЗК – близько $1,8 млрд.

«Я розумію, що є величезна спокуса отримати 40% від $1,8 млрд. Спочатку йшлося про компенсацію. Вони приходили раз на два роки. Я відмовлявся спілкуватися, але вони намагалися знаходити мене через різних корумпованих політиків, партнерів або десь у Лондоні, Нью-Йорку. І весь час це було на порядку денному», – констатував Жеваго.

Коментуючи звинувачення нібито в причетності до хабаря голові Верховного Суду за рішення і цій справі, бізнесмен знову їх спростував і заявив про готовність надати слідству будь-яку інформацію у цій справі.

«Я не отримував жодного звернення. Не розумію свій статус у цій справі. Готую документи, щоб звернутися по надання пояснень щодо свого статусу. Я готовий надати слідству будь-яку інформацію щодо цієї справи. Я хочу співпрацювати й довести, що жодного відношення ані я, ані наші юристи, ані компанія Ferrexpo до незаконних дій щодо цієї справи або якихось інших справ не мали, не мають і не матимуть», – наголосив він.

Жеваго припустив, що це його голос звучить на плівках Національного антикорупційного бюро, оскільки він особисто спілкувався з усіма п'ятьма юридичними компаніями, залученими до цієї справи, щонайменше протягом останнього року, зокрема і з компанією «Горецький та партнери», яка працювала для Полтавського та Єристівського ГЗК з 2019 року.

Говорячи про можливість перегляду рішення Вищої палати Верховного Суду, ухваленого на користь Ferrexpo у справі про 40% акцій ПГЗК, бізнесмен зазначив, що для цього треба довести, що більшість суддів отримали хабарі.

Жеваго також не виключив, «що і держава через Офіс Президента могла розвідати можливість щонайменше націоналізувати цей пакет акцій, якщо він дістанеться росіянам».

Загалом бізнесмен заявив, що Ferrexpo не потрібно рятувати від «зазіхань української влади», тому що Ferrexpo – публічна компанія, яка котирується на основному майданчику Лондонської фондової біржі й має серед акціонерів таких інвесторів, як BlackRock і JP Morgan Asset Management.

«Акціонери, які разом зі мною вклали в компанію $3,2 млрд, мають право себе захистити самі», – вважає власник 49,5% акцій Ferrexpo.

Він уточнив, що звинувачення в несплаті ГЗК Ferrexpo 10 млрд грн рентної плати «плавно перейшли» у 2 млрд грн, назвав їх брехнею і висловив упевненість, що ця справа не витримає жодного суду.

За його словами, компанія сьогодні працює на стільки, на скільки може логістично вивозити свою продукцію на ринки й на скільки може мати електрику для виробництва.

«Логістика із закритими портами не дозволяє працювати більше ніж на 30–40% – споживання в Європі обмежено, а доправлення її до будь-якого закордонного порту дуже дороге і робить продукцію неконкурентоспроможною», – пояснив Жеваго.