«Кернел» інвестує понад $100 млн у будівництво заводу на Хмельниччині та проєкти на Дунаї у 2024 році
Компанія вийшла в такий плановий темп роботи, який дає змогу розробляти проєкти на перспективу
Агрохолдинг «Кернел» має намір інвестувати протягом 2024 року понад $100 млн у будівництво олійнопереробного заводу в Старокостянтинові (Хмельницька обл.), купівлю сільгосптехніки, розвиток автотранспорту та проєкти на Дунаї.
Про це повідомив CEO компанії Євген Осипов.
«Кернел» бачить для себе нові бізнес-моделі в майбутньому попри ті ризики, які є. Нині ми вийшли річкою в такий плановий темп роботи, який дає нам змогу розробляти проєкти на перспективу», – сказав він на засіданні зернового клубу Української зернової асоціації (УЗА).
На думку Осипова, Спільному координаційному центру Чорноморської зернової ініціативи слід забезпечити мінімальні гарантії темпів постачань, а для цього збільшити кількість інспекцій за добу до 12–15. Окрім того, робота «зернового коридору» має стати прозорою: на сайті ООН необхідно розмістити статистику проходження суден, а також інформацію про планування інспекцій, тоді світ на власні очі побачить, коли українська сторона подає на інспекцію 12–50 суден, а до розгляду потрапляють тільки одне або два.
Він також наголосив на важливості альтернативних шляхів, через які щомісяця експортують приблизно 3 млн тонн українських агротоварів. Однак середня вартість додаткових витрат на логістику становить майже $40/тонна, відповідно український аграрій платить щомісяця $120 млн за використання цих альтернативних каналів, підрахував СЕО «Кернел».
Інвестиції в розвиток судноплавства Дунаєм керівник агрохолдингу вважає обов'язковими, оскільки вони є гарантією забезпечення спотових постачань.
«Можливо, у якийсь момент Україна возитиме сільгосптовари морем, оскільки річка з точки зору економіки буде не настільки ефективною, але вона геджує нашу позицію з погляду наших здібностей бути присутніми на світовому ринку», – пояснив він.
За інформацією Осипова, «Кернел» розглядав можливість транспортування своєї продукції морськими шляхами в разі виходу рф із Чорноморської зернової ініціативи.
«Ми дамо відповідь, коли відповідні структури, задіяні в процесі, будуть готові до такого розвитку ситуації. Оскільки альтернативи морському шляху немає, то ми, звісно, готові брати в ньому участь. Як і в яких форматах – це залежатиме від інфраструктури і від наших військових. Коли буде розроблено алгоритм, який дасть можливість заходити в порти, ми будемо підходити до цього й намагатися це зробити», – резюмував він.
За його словами, варіант створення державою страхового фонду також є одним із рішень проблеми.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
