Україна отримає винищувачі F-16. Чому це важливо?

Серед перших партнерів, що підтвердили свою готовність – Данія та Нідерланди. Терміни постачань – рішення політичне, яке залежить і від політики, і від дипломатії, і від міжнародного порядку денного. Але політикам у країнах Європейського Союзу не притаманно порушувати свої обіцянки, тому можна бути цілком впевненим, що союзники дотримають слова.

Юрій Атанов, військовослужбовець 40 бригади ім. «Привида Києва» пояснив, чому саме винищувачі F-16 потрібні українським Повітряним силам і чи може щось унеможливити їхнє використання.

F-16 – літаки примхливі

Одним із зауважень щодо передачі Україні літаків наводилася відсутність злітно-посадкових смуг для них. Проте командувач Повітряних сил Микола Олещук заявив, що такі винищувачі вже сідали в Україні. Не вдаючись у подробиці, можна припустити, що їх можна використовувати. Наскільки я знаю, навіть за умови відсутності аеродрому – рівна асфальтована траса, якщо її розчистити, може слугувати злітною полосою. Капоніри – спеціальні сховища для літаків – можна також доволі швидко збудувати. Тому не бачу тут особливих проблем. Тим більше, що зараз в Україні знову кладуть асфальт і ремонтують дороги. Кілька кілометрів у визначеному потаємному місці можна зробити.

F-16 – літаки багатофункціональні

На відміну від радянських літаків, які використовує росія, F-16 – це багатофункціональний винищувач із можливістю виконання бойових завдань зі знищення як повітряних цілей, так і наземних та надводних. Це значно розширить варіанти постачання зброї: раніше союзники не могли нам передати наявне озброєння, адже наші літаки просто не змогли б використовувати ті чи ніші ракети. Домінування в повітрі – це своєрідний козир у війні. Який, до речі, росіяни мали на початку війни, проте так і не змогли його розіграти.

«Якби в нас було достатньо цих винищувачів і далекобійних ракет, сирену вмикали б у москві, ростові і курську – і по підвалах ховалися б уже росіяни з дітьми», – Юрій Атанов.

F-16 – літаки сучасні

МіГ-29, на відміну від F-16, не розвивався з початку 1980-х, він вважається морально застарілим, тоді як «американець» пройшов кілька модифікацій.

У винищувальній авіації перевага за тим, хто першим виявить супротивника. Тому для повітряного бою велике значення має оптичний огляд. У F-16 стоїть радар АІС, який захоплює ціль на дистанції до 80 км, а МіГ-29 «бачить» на дальності 40 км. Радар F-16 одночасно здатний відстежувати до 35 цілей та дозволяє вести вогонь по восьми з них. При цьому цілі можуть бути як повітряними, так і наземними. Водночас радари на МіГ-29 супроводжують до 10 цілей і дозволяють атакувати лише одну.

У розпорядженні F-16 широкий набір озброєнь, що включає різні види ракет, керованих і некерованих бомб. Наприклад, ракети «повітря – повітря» – базові AIM-7 та AIM-120 AMRAAM, ракети «повітря – земля» – штурмова AGM-65 «Маверік», AGM-84 «Гарпун» для ударів по кораблях і протирадіолокаційна AGM-88 HARM, авіаційні бомби – кориговані, вільнопадаючі, запальні та касетні. У МіГ-29 тільки ракети «повітря – повітря» та авіаційні бомби.