Анклав російського нафтового бізнесу в Індії: куди і яким флотом постачає нафтопродукти Nayara Energy

Понад три місяці минуло після запровадження санкцій ЄС проти індійського нафтопереробника Nayara Energy, 49% якої володіє російська державна компанія «Роснєфть». Одразу після санкцій розпочалися спроби адаптувати діяльність компанії до санкційних умов.

По-перше, завдяки підтримці влади Індії переробник перенаправив більші обсяги нафтопродуктів на внутрішній ринок. По-друге, власники фактично «підключили» експортний напрямок до «тіньового» російського нафтового бізнесу: оновлена географія експорту та судноплавна складова нині повністю відповідають специфіці російського експорту нафтопродуктів в умовах санкцій. І звісно, сировинний баланс переробника тепер підтримує «Роснєфть».  

Mind дослідив, як працює Nayara Energy після санкцій ЄС, як трансформується торговельна та логістична активність компанії та чого очікувати після недавнього посилення санкційного тиску, зокрема американських санкцій проти «Роснєфті».

Які санкції запроваджено

ЄС запровадив санкції проти Nayara Energy 18 липня 2025 року, компанію було додано до переліку заморожених активів. «Роснєфть» володіє великою часткою Nayara, яка «забезпечує суттєве джерело доходів уряду росії», свідчить офіційне формулювання.

Минуло близько трьох місяців, і санкції проти Nayara Energy затвердила Велика Британія (15 жовтня 2025 року). Окрім того, Лондон запровадив санкції безпосередньо проти найбільших російських нафтових компаній «Роснєфть» і «Лукойл», назвавши їх «найжорсткішими» британськими санкціями проти росії.

Через тиждень санкції проти «Роснєфті» та «Лукойлу» ввели США (22 жовтня 2025 року) з перехідним періодом до 21 листопада 2025 року. Президент Дональд Трамп нарешті активував інструмент санкцій проти москви й обрав цілями найбільших російських виробників нафти, чого раніше уникала адміністрація Джо Байдена.

Санкцій безпосередньо проти Nayara Energy не застосовано, однак будь-яка компанія в операційному ланцюгу «Роснєфті» наражається на ризик вторинних санкцій, враховуючи особливості санкційної політики США.

Що відбувалося з компанією після санкцій ЄС

Через пару тижнів після санкцій ЄС переробник обмежив виробництво до 75% номінальної потужності. Причина – заповненість сховищ унаслідок зупинення відвантаження нафтопродуктів морським шляхом.

Санкції передусім спричинили розрив традиційних торговельних зв’язків і морської логістики. Співпрацю припинили іракська нафтова компанія SOMO та Saudi Aramco, після чого основною сировиною стала російська Urals, а також невеликі обсяги нафти індійського видобутку.

Розривати контракти почали судноплавні компанії, зокрема індійські Great Eastern Shipping і Seven Islands Shipping: перевізники заборонили своєму флоту виконувати заплановані раніше вантажно-розвантажувальні операції в порту Вадінар. Більшість цих випадків стосувалася експортного напрямку, а також постачань у внутрішньому сполученні – до інших портів Індії.

Скасування запланованих операцій торкнулося навіть деяких партій російської нафти. Один такий випадок стався наприкінці липня, коли афрамакс Omni (IMO 9400980) відмовився розвантажувати балтійську партію Urals у Вадінарі та вирушив до іншого індійського порту – Мундри.

Невдовзі стало відомо, що його вантаж перекупив НПЗ компанії HPCL-Mittal Energy Ltd (HMEL), спільного підприємства державної Hindustan Petroleum Corporation Ltd і Mittal Energy Investments, що входить до бізнес-імперії Лакшмі Міттала. Omni залишив Мундру 26 липня, а через чотири дні США внесли його до санкційного списку в рамках санкцій проти Ірану.

Санкції ЄС також спричинили зміни управлінської команди Nayara Energy, яку залишила низка топменеджерів включно із CEO Алессандро де Дорідесом. У вересні новим керівником призначили Теймура Абасгулієва, який має значний досвід роботи на ринку Туреччини, зокрема в системі азербайджанської SOCAR.

Яку підтримку має Nayara Energy після санкцій ЄС

Після першого шоку розпочалися спроби стабілізувати операційну діяльність Nayara Energy, зокрема за підтримки уряду Індії. Передусім вона передбачала розширення присутності компанії на внутрішньому ринку. Як результат, у вересні НПЗ наростив продажі нафтопродуктів державній Hindustan Petroleum для дистрибуції всередині країни.

Оскільки компанія не має доступу до трубопровідної мережі, вона дістала більше можливостей використовувати залізничну, автомобільну та морську логістику, а також резервуарні потужності всередині країни. Переробник, зокрема, почав оперувати більшою кількістю залізничних цистерн, завдяки чому перевезення продукції залізницею у вересні зросли більш ніж вдвічі.

Крім того, уряд тимчасово дозволив залучити чотири танкери для внутрішніх морських перевезень. Серед них варто виділити танкер Leruo (IMO 9385831), який перебуває у санкційному списку ЄС (з 20 липня 2025 року), а віднедавна – Великої Британії (з 15 жовтня 2025 року).

Після санкцій ЄС компанії доступні лише внутрішні банківські платежі в рупіях. Одним із наступних кроків розглядалося відкриття міжнародних операцій через державний UCO Bank. За інформацією джерел Bloomberg, у вересні фінустанова отримала схвалення уряду на управління закордонними трансакціями Nayara.

З одного боку, збільшення продажів усередині країни сприяє досягненню певного рівня операційної стабільності. «Високий внутрішній попит на пальне в Індії – потужний буфер для НПЗ країни», – зауважила засновниця сінгапурської аналітичної компанії Vanda Insights Вандана Харі у коментарі Bloomberg.

Як працює експортний напрям після санкцій ЄС

Перерва експортної активності Nayara тривала трохи більше двох тижнів, після чого її спробували перезапустити. По-перше, розпочався пошук інших ринків, по-друге – експортні постачання стали здійснюватися «тіньовими» танкерами, що перебувають під санкціями ЄС і Великої Британії. Джерела Reuters стверджують, що частина експортних партій проходила через неназваних трейдерів, а оплата здійснювалася у рахунок постачань нафти.

Компанія відновила експорт на початку серпня: танкер Tempest Dream завантажив партію бензину обсягом 43 000 тонн і 3 серпня вирушив до Оману. Загалом із 3 серпня до 16 вересня 2025 року з Вадінара відправлено 16 експортних партій дизельного пального, газойлю, бензину та реактивного пального. У вересні експорт набрав обертів, свідчить динаміка завантаження суден.

Куди Nayara експортує нафтопродукти після санкцій ЄС

Судноплавна активність із 3 серпня до 16 вересня 2025 року засвідчує прямі рейси до портів низки країн, а також до морських районів, де здійснюється перевалка із судна на судно (рейдова перевалка).

Перші прямі рейси виконано до Бразилії, Тайваню та Туреччини. Загалом у зазначений період здійснено чотири прямі рейси, зокрема два – до Бразилії, один – до Тайваню, один – до Туреччини.

Отже, пальне виробництва Nayara Energy отримали країни, які стали найбільшими імпортерами російських нафтопродуктів після введення ембарго та механізму обмеження ціни в лютому 2023 року. Туреччина та Бразилія очолюють цей список, Тайвань стабільно входить до десятки найбільших покупців. Востаннє Nayara постачала дизельне пальне до Туреччини в липні 2021 року, до Південної Америки – у серпні 2022 року.

До Бразилії вирушило два вантажі дизельного пального. Перший рейс розпочався 17 серпня, другий – 16 вересня. Перше постачання здійснив танкер Blue Ember у порт Сантос, друге – танкер Anaya, пунктом призначення якого став порт Паранагуа.

Невдовзі після відкриття бразильського напрямку розпочався перший прямий рейс до Тайваню: танкер Opal доправив партію газойлю до тайванського порту Тайчжун (рейс тривав із 22 серпня до 16 вересня).

Постачання до Туреччини розпочалися дещо раніше. Однак перша партія дизелю потрапила до країни через рейдову операцію поблизу єгипетського порту Дум'ят. Танкер Ocean Autumn вийшов у рейс 14 серпня, у цій локації пальне перекачали на інше судно – Marble (IMO 9323974). Кінцевим пунктом цього танкера став турецький порт Мерсін, вантаж призначався компанії Turkis Enerji, яка оперує резервуарним парком поблизу порту. А ось другу партію дизелю вже доправили прямим рейсом: танкер Blage вийшов із Вадінара 29 серпня та прибув до Мерсіна 12 вересня.

До прикладу, імпорт Бразилією російського дизелю в серпні становив 139 810 барелів на добу проти середнього показника 197 530 барелів на добу із січня до липня цього року. Як зазначає Argus Media, зменшення російської пропозиції змусило імпортерів розглядати альтернативних постачальників зі США, Індії та країн Перської затоки. При цьому конкурентність постачань Nayara Energy підтримують знижки, враховуючи фактор санкцій, подібно до російської продукції.

Щодо турецького напрямку – не зайве нагадати таке. Торік європейський аналітичний центр CREA дослідив, що певні обсяги російських нафтопродуктів, зокрема дизелю та газойлю, могли потрапляти з Туреччини до ЄС після змішування з вантажами іншого походження або шляхом реекспорту.

Місцеві імпортери закуповували значні обсяги російського пального, яке заходило через низку турецьких портів і зберігалося у припортових нафтосховищах. Йдеться про порти з резервуарними парками, поблизу яких немає НПЗ. Серед них фігурує порт Мерсін із нафтосховищами Turkis Enerji, куди тепер прямує дизель виробництва Nayara Energy.

Усього протягом вказаного періоду зафіксовано дев’ять рейсів танкерів із Вадінара до Оманської затоки. Серед суден, які забирають вантажі, ідентифіковано танкери Wu Tai (IMO 9419151) та Petunia (IMO 9222699). Логістика також може покладатися на берегові сховища, зокрема, у портах Оману.

Який флот обслуговує експорт

Експортні вантажі Nayara Energy з порту Вадінар із 3 серпня до 16 вересня 2025 року доправляли 12 танкерів. Деякі судна, зокрема Tempest Dream, Runa, Varg і Sard, встигли виконати по два рейси до Оманської затоки. Очевидно, вони стануть основою флоту, який транспортуватиме вантажі до місць рейдової перевалки.

Більша частина флоту, зокрема 10 танкерів, раніше транспортували російські нафтопродукти. Кожне судно виконало щонайменше один рейс із російських портів Балтійського або Чорного морів у 2024–2025 роках. Цього року найбільш активні серед них здійснили по чотири-п’ять рейсів із російських портів.

Із 12 танкерів 11 фігурують у санкційних списках. Причому 10 суден перебувають одночасно як під санкціями ЄС, так і Великої Британії, ще одне – під санкціями ЄС. До речі, Брюссель додав чотири танкери до чорного списку 24 жовтня, у рамках 19-го пакету санкцій, тобто після того, як судна «засвітилися» на нових експортних маршрутах Nayara. Зауважимо також, що жодне із суден не перебуває під санкціями США.

Середній вік танкерів становить 19 років, чотирьом найстарішим – 21 рік. Чотири судна використовують фальшиві прапори, підтримуючи шахрайську практику, що набула поширення останні пару років. 11 суден не мають покриття страхових клубів P&I.

Винятком є танкер Anaya, який доправляв другу партію дизелю до Бразилії. Це судно чомусь досі уникає санкцій, при тому що воно активно транспортує нафтопродукти з російських портів і змінило шість операторів за останні три роки, свідчить галузева база даних Equasis.

У січні – липні 2025 року танкер виконав три рейси, один із них – з Приморська до вже згаданого бразильського Паранагуа, свідчить моніторинг українського Інституту Чорноморських стратегічних досліджень.

Танкери, які обслуговували експорт Nayara Energy із 3 серпня до 16 вересня 2025 року

Номер ІМО (поточна назва танкера)	Рік побудови	Дедвейт, тонн	Прапор	Оператор	Санкції
9308132 (Tempest Dream)	2006	49 911	Ґвінея-Бісау	East Gemi Isletmeciligi AS (Туреччина)	Велика Британія (17 червня 2025), ЄС (24 жовтня 2025)
9318034 (Sard)	2006	50884	Гамбія (фальшивий)	Charai Sea Shipping PVT Ltd (Індія)	Велика Британія (9 травня 2025), ЄС (21 травня 2025)
9314882 (Runa)	2006	39 378	Бенін (фальшивий)	Shompen Shipping Ltd (Сейшельські Острови)	Велика Британія (9 травня 2025), ЄС (20 липня 2025)
9335094 (Varg)	2006	46 891	Палау	Devgad Maritime Inc (Сейшельські Острови)	Велика Британія (9 травня 2025), ЄС (24 жовтня 2025)
9379052 (Ocean Autumn)	2009	41 340	Гамбія	Venus Gas Co Ltd (В’єтнам)	ЄС (21 травня 2025), Велика Британія (17 червня 2025)
9273442 (Blue Ember)	2004	72 652	Гамбія	EMT Gemi Isletmeciligi AS (Туреччина)	ЄС (21 травня 2025), Велика Британія (21 липня 2025)
9286023 (Opal)	2004	72 515	Вануату	EMT Gemi Isletmeciligi AS (Туреччина)	Велика Британія (20 травня 2025), ЄС (21 травня 2025)
9275763 (Blage)	2004	70 313	Малаві (фальшивий)	EMT Gemi Isletmeciligi AS (Туреччина)	ЄС (21 травня 2025)
9270749 (Bela)	2004	47 999	Палау	Bela Shipping Inc-Mai (Маршаллові Острови)	ЄС (24 жовтня 2025), Велика Британія (9 травня 2025)
9334557 (Blue Talu)	2007	73 919	Коморські острови (фальшивий)	Vindhya Shipping PVT Ltd (Індія)	Велика Британія (9 травня 2025), ЄС (20 липня 2025)
9550682 (Xing Chen)	2009	76 427	Палау	Fafana Ltd (Сейшельські Острови)	Велика Британія (9 травня 2025), ЄС (24 жовтня 2025)
9326885 (Anaya)	2008	74 997	Панама	Fleet Tanqo PVT Ltd (Індія)	-

Джерела: Reuters, Kpler, LSEG, Equasis, MarineTraffic, TankerTrackers

Найбільшим числом суден – чотирма – управляють оператори з Туреччини. В управлінні компаній з Індії та Сейшельських Островів – по три судна, з В’єтнаму та Маршаллових Островів – по одному. Така вибірка може свідчити про певне коло залучених гравців із регіональною прив’язкою, адже оператори – перевізники російських нафтопродуктів представлені ширшим набором юрисдикцій і мають інший перерозподіл часток ринку (до прикладу, помітну роль відіграють оператори з Греції, ОАЕ та Китаю).

Більшість танкерів декілька разів змінювали операторів і власників протягом останніх років. Приміром, танкери Blue Talu і Sard, а також Wu Tai, що приймав вантажі під час рейдових операцій поблизу Оману, входили до великої групи танкерів, якою управляла індійська Gatik Ship Management M/S у 2022 – 2023 роках. Компанія відома тим, що придбала понад 50 застарілих танкерів, які певний час були найактивнішими перевізниками російських вантажів після запровадження ембарго та «прайскепу».

З 2023 року Blue Talu змінив чотирьох операторів, Sard – трьох, свідчить Equasis. Юрисдикцією всіх цих компаній залишалася Індія. Нині операційну діяльність Blue Talu організує компанія Vindhya Shipping PVT Ltd, а зазначене судно – єдине, яким вона оперує.

Танкером Sard управляє Charai Sea Shipping PVT Ltd. Крім нього, компанія оперує ще чотирма суднами, серед яких Chongchon (IMO 9294123) – один із танкерів, якому Нью-Делі дозволило обслуговувати внутрішні перевезення Nayara. Невдовзі після цього судно потрапило під санкції ЄС (24 жовтня 2025).

До речі, два з трьох суден, ідентифікованих під час рейдових операцій, також перебувають у санкційних списках ЄС і Великої  Британії. Серед них танкери Wu Tai та Marble, який доправив вантаж до турецького Мерсіна. Ще одне судно, Petunia, не перебуває під санкціями.

Що можуть змінити санкції Великої Британії та США

Санкції Великої Британії проти Nayara Energy та «Роснєфті», а також санкції США проти «Роснєфті» номінально розширюють тиск на індійського переробника. Втім, як бачимо, індійська компанія переналаштовує діяльність поза західною галузевою екосистемою після перших санкцій ЄС.

Експерти передусім зважують вплив американських санкцій на подальші постачання «Роснєфті», яка тепер повною мірою забезпечує сировинний баланс Nayara.

Kpler припускає короткострокове зменшення експорту «Роснєфті» після завершення перехідного періоду, оскільки покупці будуть оцінювати ризики. 

«росія продовжуватиме більше покладатися на непрозорі практики, зокрема використання «тіньового» флоту, підставних компаній та альтернативних механізмів розрахунку, як-от бартер і криптовалютні платежі», – зауважує консалтингова компанія K2 Integrity, що спеціалізується на  управлінні фінансовими та правовими ризиками.

Зрештою, ймовірність такого сценарію ґрунтується на змінах, що відбулися після санкцій США проти «Газпром нєфті» та «Сургутнєфтєгазу», третьої та четвертої російських нафтових компаній, які потрапили до останнього санкційного пакету Байдена (10 січня 2025 року). Невдовзі після санкцій обидві компанії почали зменшувати експорт, водночас різко зросли потоки через невідомих постачальників. Принаймні частину свого експорту вони могли спрямувати через посередників, на яких не поширюються санкції, зазначає Kpler.

Морські постачання російської нафти за продавцями, тис. барелів на добу

Джерела Reuters нещодавно припустили, що Nayara Energy продовжить закуповувати російську сировину через компанії без санкційного статусу. Натомість аналітик Kpler Суміт Ритолія вважає, що такою настановою після завершення перехідного періоду керуватимуться всі індійські нафтопереробники, окрім Nayara.

«Після введення санкцій ми спостерігали прискорення постачань російської нафти до дедлайну. ​​Очікується, що жоден НПЗ, окрім Nayara Energy, що частково належить «Роснєфті», не імпортуватиме нафту від постачальників, на які поширюються санкції», – зазначив експерт індійському виданню The Financial Express.

Важливою також буде політична лінія Нью-Делі стосовно подальшого імпорту російської нафти державними та приватними переробниками, враховуючи особливе положення Nayara в контексті індійсько-американських переговорів щодо стратегічної торговельної угоди.

Тим часом завантаженість потужностей Nayara Energy перевищила 90%. За даними Energy Intelligence, наприкінці жовтня компанія отримувала рекордні обсяги російської нафти: постачання «Роснєфті» становили 387 тис. барелів на добу при потужності переробки 400 тис. барелів на добу.