Українці стали частіше звертатися за консультацією до психологів

В Україні зросла довіра до фахового погляду на проблему власного ментального здоровʼя (з 8 до 12 відсоткових пунктів). Зокрема, стали більше звертатися за консультаціями на гарячій лінії, зверненнями до сімейного лікаря або до вузького фахівця з ментального здоровʼя (психолога, психіатра, психотерапевта).

Про це свідчать дані дослідження, яке провела організація Gradus Research у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я – ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Якщо порівнювати з позаминулим роком, то українці  частіше вдаються до позитивних стратегій боротьби зі стресом, наприклад, слухають музику, займаються улюбленою справою чи хобі, проводять час із близькими. А. 4% опитаних відмітили, що використовують техніки самодопомоги. Найпопулярніші заняття серед респондентів: сидіти в інтернеті (39%), дивитися телебачення (33%), спілкуватися з близькими (31%), слухати музику (31%).

З 71% до 77% зросло відчуття стресу або сильної знервованості серед усіх цільових груп. Цей показник найвищий серед молоді віком від 25 до 34 років – 82%.Серед найпоширеніших причин відчуття стресу або сильної знервованості – повномасштабна війна з росією (72%) та фінансові складнощі – 43%.

Війна турбує найчастіше респондентів віком 45-60 років – 83% проти 66% серед опитаних віком 18-44 роки.

Молодь більше переймається сімейними справами та стосунками (46% проти 24% в інших вікових групах), робочими проблемами (31% проти 22% в інших вікових групах), дружніми (12% проти 6% в інших вікових групах) та романтичними (17% проти 4% в інших вікових групах) відносинами.

Порівняно з 2022 роком, збільшилася кількість українців, які зізнаються, що втомились, розчарувались, відчувають самотність і безсилля. Зменшилася кількість тих, хто відчуває надію (з 40% до 36%).

Українці вважають, що достатніми причинами для звернення за фаховою допомогою є:

• велика кількість стресу – 45%,
• втрата близької людини – 44%,
• наявність проблем з ментальним здоровʼям внаслідок війни – 43%,
• перебування у полоні – 42%,
• участь у бойових діях – 39%.

Для молоді 18-24 років, що взяла участь у опитуванні, основними бар’єрами є вартість послуг (31% проти 22% серед інших вікових груп), нерозуміння, куди звернутися за допомогою (27% проти 8% серед інших вікових груп), сором та страх (18% проти 7% серед інших вікових груп), небажання показувати свою слабкість (15% проти 9% серед інших вікових груп). Старше покоління (від 55 до 60 років), що взяло участь у опитуванні, більше за інших впевнене у власній здатності впоратись (40% проти 28% серед інших вікових груп) та не вважає свої проблеми достатніми для звернення (37% проти 27% серед інших вікових цільових груп).