Закон про людяне обличчя держави. Впровадження адміністративної процедури обговорили в рамках заходу U-LEAD

19 березня в рамках ініціативи від U-LEAD «Кроки для спеціалістів. Адміністративна процедура» відбувся другий за час навчального проєкту діалоговий захід, учасники якого обговорили адаптацію органів місцевого самоврядування до вимог нового Закону України «Про адміністративну процедуру». Під час заходу посадовці місцевого самоврядування мали змогу обговорити в онлайн-режимі документ з експертами та представниками центральної влади й поставити їм запитання – зокрема, народній депутатці України Ларисі Білозір, яка саме очолює підкомітет Верховної Ради України з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур.

Окрім неї, участь в обговоренні взяли Олена Мавріна, начальниця відділу з питань діяльності органів виконавчої влади та правового забезпечення адміністративної процедури Управління конституційного та адміністративного законодавства Департаменту публічного права Міністерства юстиції України, Петро Макаренко, експерт EU4PAR, і Володимир Божко, радник з юридичних питань «U-LEAD з Європою».

Під час діалогу йшлося, що Закон став новацією в українському законодавстві, кодифікувавши законодавство щодо адміністративної процедури.

Закон, що набув чинності 15 грудня 2023 року, створив формат взаємодії громадян та суб'єктів господарювання із органами публічної влади. Взагалі, історія ухвалення закону є доволі тривалою і нараховує декілька років. І вона ще не скінчилась. Адже парламент буде відстежувати його виконання: в прикінцевих положеннях документу вказано, що через два роки після ухвалення Верховна Рада планує заслухати представників Кабінету Міністрів – і оцінити, як впроваджується закон.

Учасники діалогового заходу воліли дізнатись, що саме відбуватиметься протягом цих двох років: з одного боку – парламентський контроль за діяльністю уряду, публічний моніторинг впровадження і інші форми відстеження ефективності Закону. З іншого, цікавлять більш практичні речі – яким буде вплив на діяльність органів місцевого самоврядування? Адже очікують зміни до цілої низки дотичних законів: вони зокрема передбачені законопроєктом №10161. Лариса Білозір дала відповіді на ці питання.

Попри складності, які нове законодавство створюють для майже кожного органу влади, адміністративна процедура неминуча, каже пані Білозір. Тому що вона про взаємодію влади та громадян, про цивілізоване донесення негативних та роз’яснення необґрунтованих рішень.

«Прикладом багаторічної епопеї із ухваленням закону можна проілюструвати, чому на 33 році незалежності Україна не є членом ЄС чи НАТО.

Закон «Про адміністративну процедуру» став для деяких центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування «додатковим головним болем». Проте він є однієї з умов вступу до ЄС та НАТО – умовою отримання Плану дій щодо членства у Північноатлантичному Альянсі. Але протягом шести скликань парламенту не вдавалось ухвалити цей закон: спочатку не було розуміння його нагальності, іноді бракувало голосів, а деколи – і політичної волі.

Президент Зеленський підписав закон 13 червня 2022 року, після початку повномасштабної війни, хоча ухвалений закон був до її початку. І відбулось це підписання після розмови із Урсулою фон дер Ляєн, яка наголосила на вадливості документу для євроінтеграції України.

Важливість адміністративної процедури підтверджує той факт, що вона тричі згадується у Доповіді Європейської комісії щодо стану вступу України до ЄС – поряд із питаннями адміністрування податків та ПДФО», - розповіла Лариса Білозір.

Є в процесі впровадження норм законодавства щодо адміністративної процедури й складності.

«Можливо, не кожен знає, але центральні орган влади активно намагаються вийти з-під дії цього закону. Антимонопольний комітет вийшов, екоінспекція вийшла, Державна фіскальна служба подумує вийти. Тож законопроєктом № 10161 ми їх повернемо під дію цього Закону», – пояснила вона.

Ще однією складністю є невисокий рівень поваги до державної служби: зарплата в центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) невисока, завантаженість – навпаки, і тому люди йдуть. Народна депутатка зазначила, що комітет зараз ініціював підвищення зарплати працівникам Центрів, щоб залишити на робочих місцях тих, в чиє професійне навчання вкладені великі кошти.

«Ця норма потрібна, цей Закон потрібний, це існує у всіх країнах Європейського союзу. Це – про людяне обличчя держави, органів місцевого самоврядування», – підсумувала Лариса Білозір.

Нагадаємо: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Данією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян та розширює можливості громад.