Макрон вилетів у Нову Каледонію для налагодження діалогу з протестувальниками

Президент Франції Еммануель Макрон вранці 22 травня вилетів до Нової Каледонії, повідомляє France 24. Заморська територія Франції вже 9 днів як стала місцем заворушень – загинули 6 людей, постраждали сотні, а столиця архіпелагу Нумеа розгромлена.

«Президент проведе дискусії з усіма силами в Новій Каледонії. Мета – підготувати відновлення. Президент також летить туди, щоб поновити діалог», – цитує агентство AFP прем'єр-міністра Франції Габріеля Атталя.

У найбільших за 40 років заворушеннях звинувачують плани Франції надати виборчі права тисячам некорінних жителів, що, на думку корінних канаків, розбавить їхні голоси.

Французька влада заявила, що вуличні погроми, які спалахнули 13 травня, зменшилися після того, як на острів із 270-тисячним населенням були відправлені 1050 військових, поліції та національної гвардії з Парижа.

Однак протягом цієї ночі дві початкові школи та 300 автомобілів у дилерському центрі Renault були підпалені у столиці території Нумеа, повідомили AFP в офісі мера Соні Лагард.

Поліція заарештувала понад 280 «бунтівників» під час заворушень, що охопили заморську територію Франції, повідомляє влада.

Місцева прокуратура стверджує, що майже 400 магазинів і підприємств пошкоджено.

Через протести влада була змушена закрити аеропорт, що призвело до того, що на острові застрягли сотні іноземців.

Протести спалахнули на тлі ухваленої поправки до Конституції, яка дозволяє мігрантам із материкової Франції голосувати на виборах у Новій Каледонії після 10 років життя на архіпелазі. Така поправка викликала вибух невдоволення серед місцевих жителів – канаків, які становлять до 40% населення заморської території. Макрон відмовився скасовувати зміни до Конституції.

Канаки вже давно намагаються здобути незалежність. Влада Франції погодилася провести три референдуми.

На першому з них у 2018 році прихильники незалежності показали 43%, за два роки їхня кількість зросла до 47%. Наступне голосування було затьмарене пандемією коронавірусу, канаки не брали участі в голосуванні, тому 97% тих, хто проголосував, віддали свій голос за те, щоб залишитися з Францією.

Макрон востаннє відвідував заморську територію у липні 2023 року. Тоді він заявив, що «Нова Каледонія – французька, тому що вона вирішила залишитися французькою. Жодного повернення назад бути не може».

Зі свого боку міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен звинуватив Азербайджан у втручанні у справи Нової Каледонії. Частина сепаратистів уклала угоду з Азербайджаном, заявив Дарманен в інтерв'ю радіостанції France 2.

Нещодавно одного з каледонських політиків було запрошено до Баку, і за підсумками поїздки той оголосив, що Азербайджан підтримує прагнення Нової Каледонії до незалежності.

Російська пропаганда також почала надавати інформаційну підтримку протестувальникам. Сюжети про протести показують на головних каналах рф. У телеграм почали порівнювати Макрона із Зеленським, а також закликати до підтримки «повстанців» зброєю.